20 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/33172/25
Провадження № 11-сс/820/592/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2025 року у кримінальному провадженні № 12025243000003418, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 листопада 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Кам'янець-Подільський Хмельницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Хмельницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025243000003418 від 14 листопада 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений в ході досудового розслідування час, місці та спосіб, ОСОБА_7 , під час телефонної розмови із невстановленою в ході досудового розслідування особою, домовилась про незаконне придбання наркотичних засобів з метою їх подальшого зберігання, перевезення та збуту у місцях позбавлення волі для свого чоловіка, який відбуває покарання в державній установі «Райківецька виправна колонія (№78)», що розташована за адресою: с. Райківці Хмельницького району Хмельницької області.
Надалі в першій декаді листопада 2025 року, ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, придбала у невстановленої в ході досудового розслідування особи 2 поліетиленових пакети, всередині яких знаходився наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 20,25 г. та 1 поліетиленовий пакет, в середині якого знаходився наркотичний засіб - метадон, загальною масою 0,6677 г, обіг яких згідно Списку № 2 Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ № 770 від 6 травня 2000 року обмежено та маса яких становить невеликі розміри, у відповідності до Таблиці 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 1 серпня 2000 року, незаконно придбавши таким чином вище вказані наркотичні засоби. В подальшому ОСОБА_7 з метою подальшого збуту перевезла отримані наркотичні засоби за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно їх зберігала.
У подальшому, 14.11.2025 ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також те, що отримані речовини є наркотичними засобами, обіг яких обмежено, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне перевезення наркотичних засобів з метою збуту у місцях позбавлення волі, заховавши до кишені куртки, в яку була одягнена, 2 поліетиленових пакети, всередині яких знаходився наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 20,25 г. та 1 поліетиленовий пакет, в середині якого знаходився наркотичний засіб - метадон, загальною масою 0,6677 г., незаконно перевезла їх в с. Райківці Хмельницького району Хмельницької області, де знаходиться ДУ «Райківецька виправна колонія (№78)», в якій на той час відбував покарання її чоловік ОСОБА_8 .
За межами установи виконання покарань поблизу контрольно-пропускного пункту транспортних засобів та особового складу ДУ «Райківецька виправна колонія (№78)», помістила вищевказані наркотичні засоби у виді 3 поліетиленових пакетів у взуття, в яке була одягнена.
ОСОБА_7 , отримавши дозвіл в керівництва колонії на побачення із ОСОБА_8 , будучи ознайомленою, про заборону пронесення та передачі на територію установи виконання покарань заборонених предметів, зберігаючи з метою подальшого збуту в установі наркотичні засоби у взутті, прибула до кімнати догляду відвідувачів та передач ДУ «Райківецька виправна колонія (№78)».
14.11.2025, близько 09 год. 50 хв., перебуваючи в кімнаті догляду відвідувачів та передач ДУ «Райківецька виправна колонія (№78)», молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки ДУ «Райківецька виправна колонія (№78)» ОСОБА_9 , в зв'язку з наявністю інформації про можливе зберігання ОСОБА_7 заборонених предметів, положень п.1 розділу ХV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань останній, за вказівкою начальника установи, запропоновано проведення огляду її речей та одягу, в порядку передбаченому п.1 розділу ХVII (Правил). У зв'язку з наявністю добровільної згоди ОСОБА_7 на проведення огляду, відповідно до положень п. 1 розділу ХVII (Правил) було проведено особистий поверхневий огляд ОСОБА_7 , в ході якого під час огляду взуття ОСОБА_7 молодшим інспектором ВНіБ ОСОБА_9 , в обох чобітках було виявлено по 1 поліетиленовому пакетику з наркотичним засобом - канабіс, в подрібненому стані, а також у лівому чобітку виявлено поліетиленовий пакет, обмотаний червоною стрічкою із наркотичним засобом - метадон. Після чого, про даний факт було повідомлено працівників оперативного відділу та керівництво установи.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України- у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні, з метою збуту наркотичних засобів у місцях позбавлення волі.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення Хмельницьким РУП ГУНП в Хмельницькій області 14 листопада 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025243000003418 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження 14.11.2025 ОСОБА_10 було затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
15 листопада 2025 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
15 листопада 2025 року слідчий ВРЗСПЖЗО СВ Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджено прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_12 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке є тяжким злочином, та існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків кримінального провадження; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2025 клопотання слідчого задоволено та щодо ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10 січня 2026 року включно. Визначено заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2025 року про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою обрати їй запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Захисник вказує, ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Якщо проаналізувати ухвалу слідчого судді, то він посилається виключно на такі ризики, як переховування від органів досудового розслідування суду, вчинення іншого злочину, незаконного впливу на свідків.
Хоча ні в клопотанні слідчого про обрання запобіжного заходу, ні в оскаржуваній ухвалі немає жодного факту на підтвердження вказаних ризиків, відповідно все це є припущенням слідчого та слідчого судді.
Жодної відповідної інформації вказане клопотання не містить.
Також суд не врахував, що на утриманні ОСОБА_7 є двоє неповнолітніх дітей та активна позиція щодо визнання вини та щирого каяття, наявність постійного місця проживання та роботи.
Позиції учасників судового провадження
Підозрювана ОСОБА_7 та її захисник підтримали апеляційну скаргу, просили застосувати до підозрюваної запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Підозрювана ОСОБА_7 також зазначила, що працює у ТОВ «Аліс», пакувальницею, має двох дітей 2010 та 2012 років народження, їхала до чоловіка, щоб відсвяткувати свій день народження та разом з ним вжити наркотичні засоби, збувати не збиралась.
Прокурор у судовому засіданні просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної є доцільним, оскільки інші запобіжні заходу не зможуть запобігти наявним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та забезпечити її належну процесуальну поведінку.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши надані матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_6 оскаржує обґрунтованість застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та наявність ризиків для застосування саме такого виняткового запобіжного заходу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити перелічені вище дії. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 1, пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На підставі частини 3 статті 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосуваннязапобіжного заходу щодо підозрюваної, відповідно до вимог статей 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини справи, вказані у клопотанні слідчого та додані до клопотання докази, і дійшов вмотивованого висновку, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, а також підтверджують існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК Кодексу, зазначених слідчим в клопотанні.
У колегії суддів не виникає сумнівів щодо висновків слідчого судді про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення з боку органу досудового розслідування, оскільки в матеріалах справи є об'єктивна інформація, що свідчить про те, що ОСОБА_7 могла вчинити інкриміноване правопорушення, що також не оскаржується стороною захисту, а тому на підставі статті 404 КПК України колегією суддів не перевіряється.
Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
У рішеннях по справах «Каучор проти Польщі» від 03.02.2009 року, «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року та «Александр Макаров проти Росії» від 12.03.2009 року, Суд вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою, а врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства.
У рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахла проти Сполученого Королівства» Суд виснував, що «будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, а також відповідати меті статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі».
Так, на переконання колегії суддів, рішення слідчого судді про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ухвалено з дотриманням зазначених вимог національного законодавства та з урахуванням практики ЄСПЛ.
Ухвалюючи рішення за клопотанням слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував всі обставини, визначені у ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, соціальні зв'язки підозрюваної, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, а також те, що остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведена наявність як обґрунтованої підозри у вчиненні останньою кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, так і ризиків, передбачених статтею 177 КПК Кодексу.
Так, слідчий суддя вважає, що підозрюванаможе переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки остання вчинила тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Крім того, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування вказаного кримінального провадження на даний час перебуває на початковій стадії, не встановлено усіх свідків та очевидців у вказаному кримінальному провадженні, а також інших можливих підозрюваних осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, є наявність ризику, що перебуваючи під іншим запобіжним заходом, ОСОБА_7 може попередити вказаних осіб з метою подальшого уникнення їх від кримінальної відповідальності, а також незаконно вплинути на свідків сторони обвинувачення.
ОСОБА_7 може спотворити, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки на даний час органами досудового розслідування вилучено в підозрюваного один мобільнийтелефон, який на сьогодні повністю не досліджений та який може у собі містити інформацію про збут наркотичних засобів на території міста Хмельницького та області, у зв'язку із чим застосування більш м'якого запобіжного заходу надасть можливість ОСОБА_7 їх сховати, знищити або ж продовжити вчинення кримінального правопорушення шляхом подальшого збуту можливо наявних у володінні останньої наркотичних засобів, тому запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної і виконання нею процесуальних обов'язків.
Колегія суддів цілком погоджується з висновками слідчого судді.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, на які посилається захисник (те, що підозрювана визнала свою вину, має двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання та роботи), не є безумовними підставами для зміни запобіжного заходу та обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки не спростовують та не зменшують наявних ризиків.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою щодо підозрюваної досліджувалися слідчим суддею та колегією суддів апеляційного суду, але не знайшли свого підтвердження. З огляду на сукупність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, з урахуванням обставин цього кримінального провадження, даних про особу підозрюваної, застосування до підозрюваної іншого, менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на цій початковій стадії досудового розслідування не забезпечить належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти встановленим ризикам.
Твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки як клопотання слідчого, так і ухвала слідчого судді містять обґрунтування наявності потреб досудового розслідування та завдань кримінального провадження, для реалізації яких перебування ОСОБА_13 саме під вартою є необхідним та виправданим для забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в такому випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
З огляду на наведене, у колегії суддів є достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які визнані слідчим суддею доведеними, тому доводи захисту про відсутність доказів, які би підтверджували ці обставини, є неспроможними.
Крім того, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначив заставу - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України, врахувавши при цьому, що підозрювана не працює, проте підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні, з метою збуту наркотичних засобів у місцях позбавлення волі, а тому саме такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде завідомо непомірним для неї.
З урахуванням наданих матеріалів справи і встановленого в ході апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави стосовно ОСОБА_7 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а висновок про неможливість застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, правильним, обмеження її права на свободу у цьому випадку є виправданим і необхідним, через неможливість у жодний інший спосіб запобігти втечі та забезпечити належне виконання нею своїх процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні вимоги сторони захисту є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2025 рокупро застосування до ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 січня 2026 року включно із визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн., залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2