24 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/23070/25
Провадження № 22-ц/820/2427/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійний край», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійний край» (далі - ТОВ «Олійний край», товариство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики.
ОСОБА_1 зазначив, що 4 лютого 2025 року директор ТОВ «Олійний край» Гулевич О.В. в інтересах товариства отримав у нього в борг 225 000 доларів США на строк до 20 липня 2025 року. Факт укладення договору позики та передачі коштів підтверджується відповідною розпискою. Наразі ТОВ «Олійний край» не повернуло позичені кошти, внаслідок чого з товариства на користь позивача слід стягнути борг у розмірі 225 000 доларів США. Також у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання ТОВ «Олійний край» має сплатити позивачу 3% річних від простроченої суми за період з 21 липня 2025 року по 18 серпня 2025 року у розмірі 22 391 грн 33 коп.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ «Олійний край» на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 225 000 доларів США у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день фактичного платежу та 3% річних від простроченої суми у розмірі 22 391 грн 33 коп.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 в особі представниці, адвокатки Прокопик І.О., задоволено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Олійний край» про стягнення заборгованості за договором позики повернуто позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суд керувався тим, що після повторного автоматизованого розподілу справи та зміни складу суду розгляд справи починається спочатку. Питання про прийняття справи до розгляду та продовження підготовчого засідання після заміни судді не вирішено. Позивач відкликав позовну заяву до вирішення цього питання, а тому з урахуванням аналогії закону позовна заява підлягає поверненню.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на час подання ОСОБА_1 до суду заяви про відкликання позовної заяви судом уже було відкрите провадження у справі, що унеможливило задоволення цієї заяви, а в подальшому ОСОБА_1 висловив позицію щодо продовження розгляду справи. Отже суд першої інстанції не мав жодних правових підстав для повернення позовної заяви позивачеві.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ТОВ «Олійний край» і ОСОБА_2 не подали відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Суд першої інстанції неправильно витлумачив норми статей 33, 185 ЦПК України.
У зв'язку з порушенням норм процесуального права оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 14 серпня 2025 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2025 року для розгляду цієї справи визначено суддю Колієва С.А.
Ухвалою від 22 серпня 2025 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , визначив порядок її розгляду у загальному позовному провадженні та призначив підготовче засідання.
26 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав суду заяву про повернення позовної заяви у зв'язку з її відкликанням на підставі пункту 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Ухвалою від 10 жовтня 2025 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Колієва С.А. задоволено, а справу передано до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 жовтня 2025 року для розгляду цієї справи визначено суддю Хараджу Н.В.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи.
Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується за допомогою реалізації його основних засад, у тому числі принципу диспозитивності, згідно з яким заявник розпоряджається своїми вимогами на власний розсуд.
Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється.
Водночас чинний процесуальний закон визначає підстави для повернення заяви заявникові.
Повернення заяви без розгляду - це процесуальна дія суду, яка припиняє розгляд конкретної заяви без вирішення її по суті, у випадку неможливості розгляду заяви з підстав, які можуть бути усунені заявником. Перелік цих підстав (стаття 185 ЦПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Однією з підстав повернення заяви є подання позивачем до постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі заяви про відкликання позовної заяви.
ОСОБА_1 подав суду заяву про відкликання позовної заяви після постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі, внаслідок чого ця заява не підлягала вирішенню, а мала бути повернута позивачу без розгляду.
Відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви позивачеві.
Після повторного автоматизованого розподілу справи та зміни складу суду розгляд справи мав бути продовжений судом зі стадії підготовчого засідання, а не зі стадії відкриття провадження у справі. Тому висновок суду про наявність у нього повноважень на повернення позовної заяви позивачеві не відповідає нормам частини дванадцятої статті 33 ЦПК України.
Також суд помилково застосував аналогію права при вирішенні процесуального питання.
Відповідно до статті 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Указані норми слід розуміти таким чином, що при вирішенні цивільних справ суд зобов'язаний керуватися Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, як нормами матеріального права. Якщо спірні відносини не врегульовані матеріальним законом, то суд застосовує аналогію закону або аналогію права як спосіб подолання прогалин у законодавстві. Водночас, розглядаючи та вирішуючи справу, суд застосовує процесуальний закон, який діє на момент вчинення відповідних процесуальних дій.
Положенням частини дев'ятої статті 10 ЦПК України закріплено існування саме матеріально-правової аналогії, оскільки ця норма вказує на законодавство, відповідно до якого суд вирішує справу. У свою чергу, закон не встановлює процесуальну аналогію в цивільному судочинстві.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому в силу частини першої статті 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 376 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про відкликання позовної заяви слід повернути без розгляду.
Керуючись статтями 374, 376, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заяву ОСОБА_1 про відкликання позовної заяви повернути без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Колієв С.А.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27