24 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 689/563/25
Провадження № 22-ц/820/2084/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 30 липня 2025 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 4 квітня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - ТОВ «Селфі Кредит») і ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1417729 (далі - кредитний договір), за умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу кредит, а той, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти. На підставі договору факторингу №22102024 від 22 жовтня 2024 року (далі - договір факторингу) ТОВ «Селфі Кредит» відступило позивачу за плату право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим на дату відступлення права вимоги новому кредитору виникла заборгованість у розмірі 27 992 грн, яка складається з 3 500 грн. заборгованості за тілом кредиту, 17 537 грн 50 коп. заборгованості за відсотками, 6 954 грн 50 коп. заборгованості за штрафом.
За таких обставин ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 27 992 грн заборгованості за кредитним договором і 2 422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 30 липня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 7 000 грн заборгованості за кредитним договором, із яких 3 500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 500 грн - заборгованість за відсотками, і 605 грн 60 коп. витрати зі сплати судового збору.
Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за кредитом і процентами. Заявлена позивачем до стягнення сума боргу не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, а тому її слід визначити у розмірі 7 000 грн, із яких 3 500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 500 грн - заборгованість за процентами. У період дії воєнного стану в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року, відповідач звільнений від обов'язку сплати на користь товариства неустойки (штрафу, пені), внаслідок чого в цій частині позов не підлягає задоволенню. Водночас ОСОБА_1 має відшкодувати позивачу витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цілому посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу кредит у розмірі 3 500 грн строком на 360 днів під 2,5% в день у межах строку кредиту. Такі умови кредитного договору погоджені сторонами та не оспорені відповідачем, а умови кредитування щодо розміру процентів є дійсними. Оскільки ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, то з нього на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як нового кредитора підлягає стягненню 3 500 грн неповернутого кредиту та 17 537 грн 50 коп. нарахованих процентів. Відповідно до Закону України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон №1734-VIII), який є спеціальним законом, з 24 січня 2024 року заборона на нарахування неустойки відсутня, а тому позов товариства в частині стягнення 6 954 грн 50 коп. заборгованості за штрафом є обґрунтованим. Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства та дійшов помилкового висновку про зменшення розміру заборгованості.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 не подав відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною першою статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
4 квітня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу кредит у розмірі 3 500 грн строком на 360 днів під 2,5% в день у межах строку кредиту.
ОСОБА_1 зобов'язався до 30 березня 2025 року повернути кредит та сплатити проценти періодичними платежами (кожні 30 дні) згідно з графіком платежів.
У випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів ОСОБА_1 мав сплатити ТОВ «Селфі Кредит» штраф у розмірі 525 грн на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 38 грн 50 коп. починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
ОСОБА_1 не виконує зобов'язання за кредитним договором.
22 жовтня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу, згідно з яким ТОВ «Селфі Кредит» за плату відступило позивачу своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
На день відступлення права вимоги новому кредитору заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 27 992 грн, із яких 3 500 грн - неповернутий кредит, 17 537 грн 50 коп. - нараховані проценти, 6 954 грн 50 коп. - нарахований штраф.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Як передбачено частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання за кредитним договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що 4 квітня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, згідно з яким ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу кредит у розмірі 3 500 грн, а той зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі договору факторингу ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Водночас на момент переходу цього права до позивача ОСОБА_1 не повернув кредит і не сплатив проценти.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як нового кредитора слід стягнути борг за цим договором.
Суд першої інстанції правильно визначив розмір заборгованості за кредитним договором з огляду на наступне.
Однією з основних засад цивільного законодавства, визначених у статті 3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Преамбулою Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-ХІІ) встановлено, що цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини та виборі контрагента, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов'язки його сторін.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Умовами кредитного договору може бути встановлена плата позичальника за користування кредитними коштами (проценти), її розмір і порядок внесення боржником. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору, відповідно до яких фінансовим установам забороняється встановлювати для споживачів непропорційно великі суми компенсації.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 виснував, що під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 проценти у розмірі 17 537 грн 50 коп., які обчислені з розрахунку 2,5% у день від суми кредиту, що майже у п'ять разів перевищує розмір неповернутого кредиту (3 500 грн).
Відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлений до стягнення розмір боргу не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а тому розмір стягуваних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» процентів слід зменшити до 3 500 грн.
Посилання ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на відсутність підстав для зменшення розміру процентів за кредитним договором не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.
Водночас суд правомірно керувався тим, що вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у частині стягнення з відповідача 6 954 грн 50 коп. штрафу не підлягають задоволенню.
Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Оскільки штраф за кредитним договором нараховано за період з 8 травня до 22 жовтня 2024 року, то ОСОБА_1 звільняється від обов'язку його сплати на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Викладення Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання за кредитними договорами у період воєнного стану.
Посилання товариства на обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення штрафу не відповідають закону.
Суд першої інстанції з'ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про недотримання судом норм матеріального права є безпідставними.
3. Висновки суду апеляційної інстанції
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 30 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Кульбаба А.В.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27