24 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 681/620/25
Провадження № 22-ц/820/2540/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.», яка подана його представником - адвокатом Макаренком Іваном Яковичем, на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року, в складі судді Горгулько Н.А., за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про визнання відсутності права оренди земельних ділянок,
встановив:
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 07 листопада 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року, що зазначені представником Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» - адвокатом Макаренком Іваном Яковичем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.», яка подана його представником - адвокатом Макаренком Іваном Яковичем, на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Хмельницького апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
На виконання вимог ухвали ТОВ «А.Т.К.» 19 листопада 2025 року подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження обумовлений наявністю об'єктивних та незалежних від апелянта обставин, які унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги, зокремавведення та продовження в Україні воєнного стану, який впливає на загальний стан діяльності товариства. Зазначає, що працівник товариства не повідомив керівника товариства про прийняте судом рішення, помилково вважаючи, що це рішення отримав адвокат Макаренко І.Я. через електронний суд, однак вказана обставина не може розцінюватись як підстава для відмови в поновленні строку на апеляційне оскарження. Як тільки керівнику товариства стало відомо про існування оскаржуваного судового рішення, він одразу вжив всіх заходів для його апеляційного оскарження. Вважає, що позбавлення товариства права на апеляційне оскарження судового рішення через допущену помилку працівника товариства, буде несправедливим в розумінні здійснення належного правосуддя.
Дослідивши подане клопотання, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (стаття 354 ЦПК України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (Volovik v. Ukraine, №15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, №17160/06 та №35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
У постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року в справі №592/6701/19 зазначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України). Наведені вимоги процесуального закону унеможливлюють відкриття апеляційного провадження та апеляційний перегляд справи до вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі №521/2816/15-ц зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції не навів мотивів, за яких уважав причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними. Сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку та/або погодження з доводами особи, яка подала апеляційну скаргу та відповідне клопотання, з урахуванням отримання представником копії рішення 20 липня 2020 року, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції».
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (пункти 74, 75 постанови Верховного Суду від 08 квітня 2024 року в справі №752/8449/20).
Суд встановив, що ТОВ «А.Т.К.» має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з довідкою про доставку електронного документа, а саме оскаржуваного рішення, до електронного кабінету ТОВ «А.Т.К.», відповідно до якої рішення суду першої інстанції вручено відповідачу 19.08.2025 о 20:42.
Частиною шостою статті 272 ЦПК визначено, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Наведене свідчить про те, що оскаржуване рішення було вручено апелянту - 20.08.2025 та саме з цієї дати він вважається обізнаним про прийняття такого рішення.
В постанові від 06 жовтня 2025 року по справі №916/4915/24 Верховний Суд зазначив, що зареєструвавши Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, відповідач мав усвідомлювати, що будь-які документи у справах, в яких підприємство бере участь, будуть надсилатись йому саме в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету. Відповідно, колегія суддів вважає, що відповідач повинен був з певною періодичністю вживати заходи для перевірки повідомлень, направлених до його Електронного кабінету.
Отже, зареєструвавши Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, відповідач мав усвідомлювати, що будь-які документи у справах, в яких підприємство бере участь, будуть надсилатись йому саме в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету. Відповідно, відповідач повинен був з певною періодичністю вживати заходи для перевірки повідомлень направлених до його Електронного кабінету.
Суд не бере до уваги доводи ТОВ «А.Т.К.» про те, що працівник товариства помилково не повідомила керівництво про прийняте судом рішення, вважаючи, що рішення отримав представник товариства - адвокат Макаренко І.Я., оскільки вони не належать до об'єктивних обставин особливого та непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження.
Колегія суддів зазначає, що у відповідача була об'єктивна можливість дізнатись про існування судової справи та реалізувати свої процесуальні права з дотриманням визначених ЦПК України строків.
Щодо доводів апелянта на введення та продовження воєнного стану Україні та постійне введення повітряних тривог, колегія суддів зазначає наступне.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №697/2360/21, від 14 вересня 2022 року у справі №200/21749/17, від 25 вересня 2024 року у справі №760/19995/21-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22 зазначила, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду... Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відповідно до вказаного, сам лише факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатися беззаперечною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Звернення ТОВ «А.Т.К.» до апеляційного суду з апеляційною скаргою через підсистему «Електронний суд» 31 жовтня 2025 року, тобто після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 354 ЦПК України, не відповідає критеріям розумного строку, адже після отримання копії судового рішення та подання апеляційної скарги минуло більше тридцяти днів.
Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Всупереч викладеному, апелянт не надав належних доказів на підтвердження викладених ним у клопотанні доводів, відсутності можливості у згаданий період скористатися засобами поштового або електронного зв'язку для подання апеляційної скарги в межах установленого законом строку, припинення роботи через бойові дії чи перешкоди, а не просто сам факт запровадження дії воєнного стану. Відповідно, підприємство мало надати докази того, що саме ці обставини перешкоджали йому працювати та, як наслідок, поновити строк оскарження.
Наведені відповідачем аргументи є проблемою внутрішньої організації роботи ТОВ «А.Т.К.» та не можуть слугувати свідченням наявності об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному оскарженню рішення суду першої інстанції.
Отже, вказані представником позивача ТОВ «А.Т.К.»причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин чи істотних перешкод для звернення з апеляційною скаргою в передбачені законом строки, тому є необґрунтованими та суперечать матеріалам цієї справи.
Інших причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року у поданому клопотанні не наведено.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 354, 358, 389, 390 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.», яка подана його представником - адвокатом Макаренком Іваном Яковичем, на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про визнання відсутності права оренди земельних ділянок.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко