Справа № 607/19473/25Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.
Провадження № 33/817/591/25 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 160, ч.1 ст. 139 КУпАП
24 листопада 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю адвоката Фільварочної О.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Фільварочної О.Б. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.09.2025 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.09.2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 164, ч.1 ст.160, ч.1 ст.139 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) гривень, з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення та стягнуто судовий збір.
Згідно з постановою суду, 09 вересня 2025 року о 10.40 год. в с. Смиківці Великобірківської територіальної громади громадянка ОСОБА_1 на автодорозі М-30 155 км + 900 м здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, а саме здійснювала продаж кавунів, з метою одержання прибутку, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.164 КУпАП.
Крім того, 09 вересня 2025 року о 10.40 год. в с.Смиківці Великобірківської територіальної громади громадянка ОСОБА_1 на автодорозі М-30 155 км + 900 м здійснювала торгівлю кавунами з рук у невстановленому законом місці, а саме на узбіччі вказаної дороги без належних дозвільних документів, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.160 КУпАП.
Також, 09 вересня 2025 року о 10.00 год в с. Смиківці Великобірківської територіальної громади громадянка ОСОБА_1 розмістила площадку із кавунами на узбіччі автомобільної дороги М-30 із сполученням Тернопіль-Стрий-Кропивницький-Знам'янка, 155 км + 950 м, яка відведена для руху пішоходів та транспортних засобів. Своїми діями унеможливила рух узбіччям, чим порушила п.1.5 ПДР України, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.139 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Фільварочна О.Б. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.164 КУпАП, та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді та поновити його, оскільки оскаржувана постанова отримана 13.10.2025 року.
Вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою, такою що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, ОСОБА_1 не здійснювала.
Апелянт вказує, що кавуни їй узагалі не належали, а у вказаному місці їй запропонували роботу.
Стверджує, що документи заповнювала під диктовку працівників поліції без попереднього роз'яснення їй її прав та підписала надані поліцейськими документи, відеозаписи з нагрудних камер не були долучені до матеріалів справи, що підтверджує незаконне складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Наголошує на тому, що за ч.1 ст.164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.164 КУпАП - дії, передбачені ч.1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах. Проте, постановою Тернопільського апеляційного суду у справі №607/14765/25 від 09.10.2025 постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.07.2025 року змінено. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Тому, вказане унеможливлює кваліфікацію вміненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.2 ст.164 КУпАП.
Вважає, що жодної господарської діяльності, яка передбачає систематичний характер, ОСОБА_1 не здійснювала, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази систематичного здійснення господарської діяльності, так само відсутні будь-які докази отримання прибутку та дані про осіб, які користувалися послугами та яким був здійснений продаж кавунів.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Звертає увагу, що про розгляд справи 21.07.2025 року її ніхто не повідомляв, її було позбавлено захищатися особисто так і скористатися правовою допомогою захисника, чим було порушено її право на захист.
Вказує, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а фактичні обставини вказують на відсутність в її діях складу вказаного правопорушення.
Окрім цього, апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді та поновити його, оскільки оскаржувана постанова Тернопільського міськрайонного суду від 21.07.2025р. була отримана нею 13.10.2025 року.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Фільварочну О.Б., яка підтримала подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції належним чином не виконав.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №735463 від 09.09.2025 року убачається, що 09.09.2025 року о 10 год. 40 хв. ОСОБА_1 в с. Смиківці Великобірківської ТГ на АД М-30 155 км + 900 м здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, а саме здійснювала продаж кавунів з метою одержання прибутку, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 164 КУпАП.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.164 КУпАП - дії, передбачені ч.1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах.
Проте, постановою Тернопільського апеляційного суду у справі №607/14765/25 від 09.10.2025 постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.07. 2025 року змінено. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП- закрито на підставі п.1 ст.247 КупАП.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України - під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність (самостійно), систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик її здійснення з метою отримання прибутку (п.2).
Таким чином, важливими ознаками господарської діяльності є її систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та здійснення суб'єктом на власний ризик з метою одержання прибутку.
При цьому, складаючи протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.164 КУпАП, уповноважена особа зобов'язана довести наявність таких ознак у діях особи, тобто наявність усіх ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбачених диспозицією вказаної статті.
Як убачається, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №735463 від 09 вересня 2025 року о 10.40 год в с.Смиківці Великобірківської територіальної громади громадянка ОСОБА_1 на автодорозі М-30 155 км + 900 м здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, а саме здійснювала продаж кавунів, з метою одержання прибутку, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.164 КУпАП
У матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 систематично реалізовувала овочі та фрукти без ліцензії з метою отримання прибутку. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що не є суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 систематично здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, з метою отримання прибутку, що не з'ясовано судом першої інстанції при доведені вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.164 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, ОСОБА_1 визнано винною за ч.1 ст. 160, ч.1 ст. 139 КупАП, її вина за вказаними правопорушеннями доведена матеріалами справи. При цьому апелянт винуватості ОСОБА_1 за ч.1 ст. 160, ч.1 ст. 139 КУпАП не оскаржує. За таких обставин, ОСОБА_1 слід визначити адміністративне стягнення в межах санкції ст. ч.1 ст. 160, ч.1 ст. 139 КупАП, відповідно до ст. 36 КУпАП, у виді штрафу.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови отримана 13.10.2025 року, їй слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП,
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Фільварочної О.Б. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення - скасувати, а справу в цій частині провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вважати ОСОБА_1 винуватою за ч.1 ст. 160, ч.1 ст. 139 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя