Справа № 607/21932/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/297/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
17 листопада 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду
в складі: головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріалів кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2025 року,-
Вказаною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_9 , про відсторонення підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від виконання обов'язків на посаді директора Борщівського агротехнічного фахового коледжу.
Своє рішення слідчий суддя мотивує тим, що перебування на вказаній посаді сприяло вчиненню кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , а в подальшому, використовуючи надані йому повноваження під час виконання обов'язків директора Борщівського агротехнічного фахового коледжу, він може: знищити, приховати, спотворити документи, що мають істотне значення для цього кримінального провадження, незаконними засобами впливати на свідків, які ще не допитані в рамках даного кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 24.10.2025 у справі №607/21932/25, скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про відсторонення підозрюваного ОСОБА_7 від посади виконувача обов'язків директора Борщівського агротехнічного фахового коледжу.
Сторона захисту мотивує свої вимоги тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою з таких підстав:
до підозрюваного вже застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на нього обов'язків за ст. 194 КПК України, наявність вже застосованого запобіжного заходу фактично поглинає мету відсторонення від посади, а правова підстава для відсторонення з метою усунення ризику впливу відпала, так як ризик нейтралізований дією запобіжного заходу.
стороною обвинувачення не доведено, що без відсторонення неможливо запобігти доведеним ризикам для належного ходу розслідування, не можна застосовувати більш суворий захід (відсторонення), якщо меншим за обсягом заходом вже фактично усунуто заявлений ризик.
на момент розгляду клопотання було проведено всі ключові слідчі дії у провадженні.
підозрюваний належним чином виконує покладені на нього зобов'язання, зокрема щодо невтручання у спілкування з іншими фігурантами провадження, а тому ризик знищення чи приховування доказів або незаконного впливу на вже допитаних свідків є мінімальним. Отже основна мета відсторонення (унеможливити незаконний вплив на учасників кримінального провадження) вже досягнута шляхом покладення відповідних обмежень.
Також сторона захисту зазначає, що відсторонення підозрюваного від посади є очевидно непропорційним, враховуючи його сімейні обставини, так як підозрюваний ОСОБА_7 має тяжке хронічне захворювання (цукровий діабет 1-го типу) і є єдиною працездатною особою в сім'ї та має на утриманні двох близьких родичів, серед яких є неповнолітня особа з інвалідністю, а заробітна плата за місцем роботи є основним і фактично єдиним джерелом доходу родини. Відтак тимчасове відсторонення від займаної підозрюваним посади ставить під загрозу матеріальне забезпечення не лише його, а і його сім'ї.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції з'ясував наступне.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч.5 ст.65 Закону України "Про запобігання корупції" особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Відповідно до примітки ст.45 КК України корупційними злочинами згідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210,354,364,364-1,365-2,366-1,368,368-3,369,369-2,369-3 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
Відповідно до ч.2 ст.157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Обов'язковою підставою для відсторонення особи від посади має бути повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, у провадженні СУ ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження за №12025210000000622 від 15.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
18.10.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого, з яким погоджується колегія суддів, слідчий суддя відповідно до вимог ст.157 КПК України врахував наявність правових підстав для відсторонення від займаної посади ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким (ч.3 ст.368 КК України), обґрунтованість підозри особи у вчиненні зазначеного злочину, обставини його вчинення, які вказують на те, що саме перебування підозрюваного на займаній посаді сприяло вчиненню даного кримінального правопорушення, необхідність відсторонення від посади для запобігання перешкоджанню у кримінальному провадженні.
Крім того, слідчим суддею правильно враховано, існування ризиків, того, що використання службового становища та перебування підозрюваного на займаній посаді здатне негативно вплинути на процес розслідування та встановлення істини у справі, підозрюваний може негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на своїх колег, інших свідків та учасників кримінального провадження, знищити або сховати речі і документи, які мають суттєве значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, на думку колегії суддів, слідчим суддею з дотриманням положень глави 14 КПК України прийнято правильне рішення про відсторонення ОСОБА_7 від посади в.о директора Борщівського агротехнічного фахового коледжу, який наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями з огляду на необхідність проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а тому потреби досудового розслідування виправдовують ступінь втручання у права та свободи підозрюваного.
Доводи сторони захисту щодо наявності запобіжного заходу у вигляді застави, дотримання підозрюваним покладених обов'язків та складних соціальних обставин, хоча й підлягають врахуванню, не спростовують існування самостійних правових підстав для застосування тимчасового відсторонення від посади оскільки ризики, пов'язані зі зловживанням службовими повноваженнями, не є тотожними до ризиків, які нейтралізуються запобіжним заходом загального характеру, і не втрачають актуальності на стадії незавершеного досудового розслідування. Таким чином, наведені обставини не свідчать про порушення принципів необхідності та пропорційності.
Будь-яких інших доказів, окрім досліджених у суді першої інстанції, підозрюваним на підтвердження своїх доводів у апеляційній скарзі не зазначено, не надані вони і при апеляційному розгляді колегії суддів.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, оскільки постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, в зв'язку з чим не вбачається підстав для її скасування, через що апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404,407,422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2025 року - щодо ОСОБА_7 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий
Судді