Справа № 608/2657/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/319/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
19 листопада 2025 р. м.Тернопіль
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі, в режимі відеоконференцзв'язку, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211110000444 від 07 листопада 2025 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Велика Слобода, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) днів.
Одночасно визначено заставу у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двядцять) гривень.
Встановлено строк дії ухвали до 12 год. 10 хв. 05 січня 2026 року.
Як слідує з матеріалів провадження, слідчим відділенням Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, дані про яке внесено в ЄРДР 07.11.2025 року за № 12025211110000444.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.11.2025 о 8 год. 00 хв. ОСОБА_11 , який будучи інспектором Управління патрульної поліції в Тернопільській області, спеціальний жетон № 0197443, спільно із інспектором Управління патрульної поліції в Тернопільській області ОСОБА_12 , заступили на чергування денної зміни Управління патрульної поліції в Тернопільській області та перебували в форменому одязі, з нагрудними знаками та у відповідності до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» виконували покладені на поліцію завдання.
В подальшому, близько 09 год. 15 хв. інспектором Управління патрульної поліції в Тернопільській області ОСОБА_11 , під час проведення спеціального відпрацювання «Промінь» по вулиці Ягільницькій, міста Чортків, Тернопільської області, було зупинено автомобіль марки «Mercedes Benz» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя міста Кам'янець-Подільський, Хмельницької області.
Після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_7 , працівники поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_13 поінформували водія про конкретну причину зупинення ними транспортного засобу, назвали своє прізвище, посаду, спеціальне звання.
Однак, в ході спілкування водій ОСОБА_7 , розпочав словесну суперечку з працівниками поліції, поводив себе агресивно, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники поліції та виконують свої службові обов'язки, висловлювався на їх адресу нецензурною лексикою, на вимогу про припинення такої поведінки не реагував, після чого наніс два удари рукою в обличчя інспектору Управління патрульної поліції в Тернопільській області ОСОБА_11 , чим спричинив йому тілесні ушкодження, у вигляді поверхневої травми носа, садно, забійної рани нижньої губи.
У зв'язку із вище викладеним 07 листопада 2025 року ОСОБА_7 був затриманий, в порядку ст.208 КПК України.
07 листопада 2025 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 вважає дану ухвалу слідчого судді необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя при ухваленні оскаржуваної ухвали порушив вимоги п.3 ч.2 ст.183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою не може застосовуватись до особи, яка раніше не була судима та підозрюється у злочині, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, якщо прокурор не доведе наявність виняткових обставин, які у даному провадженні відсутні.
Звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя не навів належного обґрунтування щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Окремо звертає увагу на необґрунтовано завищений розмір застави, визначений ухвалою, який не відповідає вимогам статті 182 КПК України та обставинам справи.
Вважає, що суд не врахував належним чином ні тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 злочину, ні особу підозрюваного, його стан здоров'я, майновий стан та те, що він є пенсіонером.
Наголошує, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 відноситься до нетяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого розмір застави може встановлюватися, відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України, у межах від одного до двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить значно меншу суму, ніж визначив суд першої інстанції, як альтернативний запобіжний захід.
На переконання апелянта, з урахуванням обставин справи та особи підозрюваного, а також відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатнім та пропорційним запобіжним заходом і забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 листопада 2025 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просять скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді місцевого суду та постановити нову, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного; дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ч. 2 ст. 194 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділенням Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, дані про яке внесено в ЄРДР 07.11.2025 року за № 12025211110000444.
07 листопада 2025 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Слідчий суддя задовольнив дане клопотання та застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наведені у клопотанні слідчого обставини, які підтверджуються доданими до нього документами, що були предметом дослідження суду, з достатньою повнотою свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Окрім того, згідно рішення ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Аналіз матеріалів кримінального провадження та безпосередньо оскаржуваного апелянтом рішення місцевого суду, дає підстави колегії суддів для висновку, що на даній стадії кримінального провадження при вирішенні питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, стандарт доказування «обґрунтована підозра» дотримано як слідчим, який звернувся до суду з відповідним клопотання, так і слідчим суддею, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 .
Водночас, відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення. Однак, матеріали кримінального провадження не доводять, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування в даному кримінальному провадженні чи перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Таким чином, матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не містять правових підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, за яких орган досудового розслідування міг звернутись до слідчого судді з клопотанням про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
Тому, висновок суду першої інстанції про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим та суперечить вимогам п.3 ч.2 ст.181 КПК України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався вказаних вище вимог кримінального процесуального закону та безпідставно застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який не міг бути застосований до нього.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що ні слідчим у клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Не наведено таких доводів і прокурором в суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги.
Разом з тим, заслуговують на увагу твердження захисника щодо усталеної практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої при розгляді клопотання про обрання або ж про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Ці обставини під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 місцевим судом не досліджувалися.
За змістом ст.410 КПК України судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення визнається неповним.
Враховуючи встановлену в судовому засіданні апеляційної інстанції неповноту судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нової, відповідно до ч.3 ст.407 та ч.1 ст.409 КПК України.
Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1, 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, однак не доведена наявність правових підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , колегія суддів враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, міцність його соціальних зв'язків, вік і стан здоров'я підозрюваного та вважає за необхідне обрати запобіжний захід у домашнього арешту.
Долученими до матеріалів справи документами підтверджується, що ОСОБА_7 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за якою він може проживати та знаходитись під домашнім арештом, що надасть можливість органам правопорядку контролювати місце його перебування, викликати його для проведення слідчих та процесуальних дій, і такий запобіжний захід зможе запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити дієвість кримінального провадження.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби та покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків в межах даного кримінального провадження, а також запобігатиме спробам вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді слід скасувати, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу задовольнити частково й обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405,418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2025 року про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. 00 хв.. до 06 год. 00 хв., за виключенням часу необхідного для прослідування в укриття цивільного захисту під час оголошення сигналу «Повітряна тривога».
Покласти на ОСОБА_7 обов'язок прибувати на першу вимогу за викликом до слідчого, прокурора чи суду, в провадженні яких буде знаходитися кримінальне провадження про його підозру чи обвинувачення та здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Встановити строк дії ухвали до 12 год. 10 хв. 05 січня 2026 року включно.
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді