Номер провадження: 22-ц/813/5225/25
Справа № 495/8071/23
Головуючий у першій інстанції Савицький С. І.
Доповідач Громік Р. Д.
05.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» звернулось із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25 травня 2007 року у сумі 47924 доларів 97 центів США, що по курсу НБУ становить 1752549 гривень 06 копійок.
Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 серпня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» заборгованість за кредитним договором №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25 травня 2007 року у сумі 47924 доларів 97 центів США, що по курсу НБУ становить 1752549 гривень 06 копійок. Стягнено у рівних частинах з ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» витрати щодо сплати судового збору у розмірі 26288,25 грн, тобто по 13144,12 грн з кожного. Стягнено у рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн, тобто по 10000,00 грн з кожного.
В апеляційній ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.
До апеляційної скарги додано клопотання про витребування доказів, а саме:
1)витребувати від АТ КБ «Надра» розрахунок заборгованості за кредитним договором №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25 травня 2007 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , станом на 24 квітня 2020 року, з урахуванням платежів, здійснених ОСОБА_1 ;
2)витребувати від ТОВ «Консалт Солюшенс» розрахунок заборгованості за кредитним договором №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25 травня 2007 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , станом на липень 2023 року, з урахуванням платежів, здійснених ОСОБА_1 .
Вказані клопотання мотивовані тим, що задля повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи та доводів позивача щодо невиконання відповідачем ОСОБА_1 необхідно витребувати зазначені докази. Крім того, ОСОБА_1 була позбавлена можливості заяви та вказані клопотання про витребування доказів у суді першої інстанції, з підстав її необізнаності про судовий розгляд справи, що є однією із заявлених підстав для скасування рішення.
Вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що заяви про витребування доказів не підлягають задоволенню за таких підстав.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року в справі № 264/949/19 (провадження № 61-16692св19) вказано, що:
«тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 (провадження №61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18))».
У постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18) зазначено, що:
«частинами другою, третьою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень. Таких обставин апеляційним судом встановлено не було».
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Апеляційним судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції до постановлення оскаржуваного судового рішення.
Водночас ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення, однак до заяви не було подано жодного клопотання або заяви про витребування від АТ КБ «Надра» розрахунок заборгованості за кредитним договором №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25 травня 2007 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , станом на 24 квітня 2020 року, з урахуванням платежів, здійснених ОСОБА_1 ; від ТОВ «Консалт Солюшенс» розрахунок заборгованості за кредитним договором №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25 травня 2007 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , станом на липень 2023 року, з урахуванням платежів, здійснених ОСОБА_1 .
Апеляційний суд також звертає увагу, що заявником також не наведено в апеляційній скарзі або в заявах про витребування доказів мотивів щодо неможливості заявлення таких вимог у заяві про перегляд заочного рішення.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяв про витребування доказів необхідно відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 84, 367, 368 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяви ОСОБА_1 про витребування доказів залишити без задоволення.
Ухвала подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
С.М. Сегеда