Номер провадження: 22-ц/813/5225/25
Справа № 495/8071/23
Головуючий у першій інстанції Савицький С. І.
Доповідач Громік Р. Д.
05.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 серпня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
04 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» звернулось із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25 травня 2007 року у сумі 47924 доларів 97 центів США, що по курсу НБУ становить 1752549 гривень 06 копійок.
25 травня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ОД16/05/2007/840-К/23 за змістом пункту 1.1. якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 36 000 (тридцять шість тисяч) дол. США 00 центів в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
За змістом пункту 1.2. Договору цільовим використанням Кредиту є проведення розрахунків за договором купівлі-продажу №3139 від 25 травня 2007 року, що укладений між Позичальником та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 3.3.2. кредитного договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 430 доларів США.
За змістом пункту 3.3.2. кредитного договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 430 доларів США.
За змістом пункту 3.3.4. Договору кінцевий термін повернення кредиту - 24 травня 2027 року.
Того ж дня, між Банком та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель) укладено договір поруки.
25 травня 2007 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С. та зареєстрований в реєстрі за №3139, згідно якого, остання купила квартиру під номером АДРЕСА_1 .
Отже, банк виконав свої зобов?язання за Кредитним договором та видав ОСОБА_1 кошти у розмірі 36 000,00 доларів США, що підтверджується тим, що був укладений договір купівлі-продажу квартири під номером АДРЕСА_1 , а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій зазначено, що власником цієї квартири є ОСОБА_1 , а іпотекодержателем - ТОВ «Консалт Солюшенс».
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25 травня 2007 року між ВАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір б/н від 25 травня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Тітовою Т.С., та зареєстрований в реєстрі за №3141.
Предметом іпотеки за вказаним договором є:
- трикімнатна квартира під номером АДРЕСА_2 під номером шістдесят житловою площею 41,43 кв.м, загальною площею 61,47 кв.м.
24 квітня 2020 року між ПАТ«КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GLN216954_ПВ_188, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстрованим в реєстрі за №125, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 за зазначеним вище кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 серпня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» заборгованість за кредитним договором №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25 травня 2007 року у сумі 47924 доларів 97 центів США, що по курсу НБУ становить 1752549 гривень 06 копійок. Стягнено у рівних частинах з ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» витрати щодо сплати судового збору у розмірі 26288,25 грн, тобто по 13144,12 грн з кожного. Стягнено у рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн, тобто по 10000,00 грн з кожного.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що:
1) всупереч норм цивільного процесуального законодавства, судом першої інстанції не було здійснено дій для встановлення місця проживання/реєстрації відповідачів та/чи їх поштової адреси, що підтверджується матеріалами цивільної справи та відсутністю у них відповідного запиту та інформації з Єдиного державного демографічного реєстру. ОСОБА_1 з липня 2014 року зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
2) позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження та обґрунтування розміру, заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу;
3) ухвалюючи рішення у справі та, стягуючи з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, суд не встановив, за який саме період було нараховану таку заборгованість, не дослідив, чи було кредитором пред'явлено вимоги до поручителя з дотриманням строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України, з яким цивільне законодавство пов'язує чинність поруки, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права;
4) з вимогою до поручителя позивач міг звернутись впродовж трьох років з дати, визначеної для погашення кожного чергового платежу та по 24.04.2020 рік (заборгованість була розрахована саме станом на 24.04.2020 рік), однак із позовом у справі звернувся лише 04.08.2023 року, тобто після припинення поруки поручителя ОСОБА_1 за відповідною частиною основного зобов'язання;
5) з додатків до позовної заяви неможливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача за кредитними договорами, періоди за який така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо, а розрахунок заборгованості є відображенням виключно односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум;
6) позивач не врахував сплачені суми ОСОБА_1 .
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві адресою ОСОБА_1 , тобто останнім відомим місцем проживання вказано: АДРЕСА_4 (а.с. 1, т.1.).
Судова кореспонденція по даній цивільній справі надсилалась відповідачу ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_4 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що з липня 2014 року зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції у порушення приписів ч. 6 ст. 187 ЦПК України не звернувся до відповідного органу реєстрації місця проживання або перебування особи, не звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру.
Враховуючи дані обставини, суд апеляційної інстанції зазначає, що направлення документів та судових повісток за адресою, яка була зазначена у позовній заяві, без виконання приписів ч. 6 ст. 187 ЦПК України, за умови, що адреси фактично є різними, не є належним сповіщенням відповідача ОСОБА_1 .
Апеляційний суд звертає увагу, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи положення п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі №295/5011/15-ц (касаційне провадження № 61-1125св17).
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Консалт Солюшенс» підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Апеляційним судом встановлено, що 25 травня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ОД16/05/2007/840-К/23 за змістом пункту 1.1. якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 36 000 (тридцять шість тисяч) дол. США 00 центів в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
За змістом пункту 1.2. Договору цільовим використанням Кредиту є проведення розрахунків за договором купівлі-продажу №3139 від 25 травня 2007 року, що укладений між Позичальником та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 3.3.2. кредитного договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 430 доларів США.
За змістом пункту 3.3.2. кредитного договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 430 доларів США.
За змістом пункту 3.3.4. Договору кінцевий термін повернення кредиту - 24 травня 2027 року.
Того ж дня, між Банком та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель) укладено договір поруки.
25 травня 2007 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С. та зареєстрований в реєстрі за №3139, згідно якого, остання купила квартиру під номером АДРЕСА_1 .
Отже, банк виконав свої зобов?язання за Кредитним договором та видав ОСОБА_1 кошти у розмірі 36 000,00 доларів США, що підтверджується тим, що був укладений договір купівлі-продажу квартири під номером АДРЕСА_1 , а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій зазначено, що власником цієї квартири є ОСОБА_1 , а іпотекодержателем - ТОВ «Консалт Солюшенс».
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25 травня 2007 року між ВАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір б/н від 25 травня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Тітовою Т.С., та зареєстрований в реєстрі за №3141.
Предметом іпотеки за вказаним договором є:
- трикімнатна квартира під номером АДРЕСА_2 під номером шістдесят житловою площею 41,43 кв.м, загальною площею 61,47 кв.м.
24 квітня 2020 року між ПАТ«КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GLN216954_ПВ_188, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстрованим в реєстрі за №125, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 за зазначеним вище кредитним договором.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 549 ЦК України та умов договору у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, позичальник зобов'язаний сплатити неустойку.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Загальний розмір заборгованості відповідачів перед позивачем, на думку останнього, за кредитним договором складає 47924,97 доларів США 97 центів.
Станом на момент звернення з цим позовом відповідачі не виконали умови вимоги щодо погашення заборгованості.
Апеляційний суд зауважує, що період стягнення заборгованості, який заявлений ТОВ «Консалт Солюшенс» становить з 07 серпня 2013 року по 07 липня 2023 року.
У позовній заяві наведений розрахунок заборгованості по платежам (т.1, а.с.5-7), загальна сума якого складає 51 600 дол. США. Водночас, враховуючи принцип диспозитивності, позивач самостійно визначив суму, яку необхідно стягнути у розмірі 47 924,97 дол. США, не обґрунтовуючи за рахунок чого знижається сума заборгованості, тому суд апеляційної інстанції бере дану суму як початкову базу для майбутнього розрахунку заборгованості.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 надає квитанції щодо погашення заборгованості за кредитним договором за заявлений період (з 07.08.2013 до 07.07.2023) на загальну суму 6412,06 дол. США. (т. 2, а.с. 123-129).
Враховуючи зазначене, апеляційний суд доходить висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому розмір заборгованості за спірним кредитом, який підлягає стягненню, складає 45 187, 94 дол. США (47 924,97 - 6412,06).
Щодо інших доводів апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що «з додатків до позовної заяви неможливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача за кредитними договорами, періоди за який така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо, а розрахунок заборгованості є відображенням виключно односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум», то колегія суддів зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що у тексті позовної заяви вказано розрахунок заборгованості по платежам у межах позовної давності, тобто по платежам, що мали бути здійснені після 01 серпня 2013 року по 31 липня 2023 року (а.с. 5-7, т. 1).
Колегія суддів звертає увагу, що згідно з п. 3.3.2 Кредитного договору №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25.05.2007 щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 430 доларів США.
Тобто кредитним договором врегульована сплата кредитних коштів шляхом внесення щомісячних платежів у розмірі не менше ніж 430 доларів США.
Банк, здійснюючи розрахунок заборгованості, який наявний у позовній заяві, зазначив місяці за період з 01 серпня 2013 року по 31 липня 2023 року, а також окремо місяці і суму, визначену п. 3.3.2 Договору, тобто 430 доларів США.
У мотивувальній частині постанови апеляційного суду враховано сплату ОСОБА_1 платежів і зменшено суму заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що «ухвалюючи рішення у справі та, стягуючи з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, суд не встановив, за який саме період було нараховану таку заборгованість, не дослідив, чи було кредитором пред'явлено вимоги до поручителя з дотриманням строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України, з яким цивільне законодавство пов'язує чинність поруки, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права», то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 559 ЦК України (у редакції, яка діяла на момент укладення договору поруки) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
З матеріалів справи вбачається, що п.1.1 Договору поруки №ОД16/05/2007/840-П/23 від 25.05.2007, зокрема, встановлено, що згідно з цим договором Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з Кредитного договору № ОД16/05/2007/840-К/23 від 25.05.2007, в тому числі повернути до 24 травня 2027 року кредит у сумі 36 000 доларів США.
Таким чином, строк дії поруки був встановлений до 24 травня 2027 року.
Колегія суддів зазначає, що строк дії поруки, на день пред'явлення позовної заяви, не завершився, зміна зобов'язання у бік збільшення обсягу відповідальності або зміна зобов'язання не відбувалась, борг на іншу особу (боржника) не переводився, а тому поруки є чинною і поручитель відповідає солідарно з боржником за кредитним зобов'язанням.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що «з вимогою до поручителя позивач міг звернутись впродовж трьох років з дати, визначеної для погашення кожного чергового платежу та по 24.04.2020 рік (заборгованість була розрахована саме станом на 24.04.2020 рік), однак із позовом у справі звернувся лише 04.08.2023 року, тобто після припинення поруки поручителя ОСОБА_1 за відповідною частиною основного зобов'язання», то апеляційний суд звертає увагу на таке.
Як вже було раніше зазначено, строк виконання зобов'язань за кредитним договором, а також за договором поруки, був встановлений до 24 травня 2027 року, тобто загальний строк виконання зобов'язання, який не пов'язаний із сплатою чергового внеску, передбаченого п.3.3.2 Кредитного договору №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25.05.2007.
Таким чином, вказаний довід апеляційної скарги зводиться до власного тлумачення положень кредитного договору і норм цивільного законодавства.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26288,25 грн, відповідачем за подання апеляційної скарги сплачений судовий збір у розмірі 39432,35 грн.
Позовні вимоги фактично задоволено на 94,29% від заявленої ціни позову (45187,94 х 100 : 47924,97). Тобто, за звернення до суду із позовом з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 24787,20 грн, тобто по 12393,60 грн з кожного, а з позивача на користь відповідача за подання апеляційної скарги - 2251,59 грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 серпня 2024 року скасувати.
Постановити у справі нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700, місцезнаходження: Одеська область, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, оф.308) заборгованість за кредитним договором №ОД16/05/2007/840-К/23 від 25 травня 2007 року у сумі 45 187 доларів 94 центів США.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700, місцезнаходження: Одеська область, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, оф.308) витрати щодо сплати судового збору у суді першої інстанції у розмірі 24787,20 грн, тобто по 12393,60 грн з кожного.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700, місцезнаходження: Одеська область, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, оф.308) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2251,59 гривень.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17 листопада 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
С.М. Сегеда