Номер провадження: 33/813/2077/25
Номер справи місцевого суду: 509/4742/25
Головуючий у першій інстанції Спічак В. О.
Доповідач Кострицький В. В.
21.11.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх адвоката Веселова Олександра Вікторовича на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.10.2025 по адміністративному правопорушенню передбаченому частиною 3 статті 184 КУпАП стосовно ОСОБА_3 , -
Короткий виклад обставин справи
Оскаржуваною постановою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 гривні.
Судом першої інстанції зазначено, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 610880 від 12.08.2025 та доданих до нього матеріалів, вбачається, що ОСОБА_3 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків щодо неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував мопедом Хонда без д.н.з., не маючи права керування, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх адвокат Веселов О.В. подали апеляційні скарги, в якій просять постанову від 06.10.2025 змінити та включити в мотивувальну частину рішення фактичні обставини, що мали місце - дорожньо-транспортна пригода та заподіяна матеріальна шкода.
В обґрунтування апеляційних скарг зазначають, що їх не повідомляли про розгляд справи як потерпілих, що призвело до істотного порушення норм процесуального права та принципів справедливого розгляду справи.
Суд першої інстанції не встановив у повному обсязі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, що мало місце ДТП та спричинення майнової шкоди потерпілим Рудавським, зокрема суд не встановив сам факт ДТП розмір і характер заподіяної матеріальної шкоди, що зазначалось в зауваженнях потерпілих.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши адвоката Веселова О.В. та ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Щодо строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Оскаржувана постанова Овідіопольського районного суду Одеської області була постановлена 06 жовтня 2025 року за відсутності скаржників та їх представника. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_2 отримала 13 жовтня 2025 року, про що свідчить її заява та пояснення.
Отже, враховуючи те, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладенні у клопотанні доводи, а також для забезпечення права особи на доступ до правосуддя, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2025 року.
Щодо суті апеляційної скарги.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що згідно протоколу серії ВАД №610880 від 12.08.2025, 12.08.2025 о 18 год. 10 хв. у Одеській області Одеського району смт. Великодолинське, вул. Північна, 11, гр. ОСОБА_3 , усунулась від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 01.08.2010, який керував ТЗ мопедом Хонда Діо без номерного знаку, який не мав права керування транспортним засобом без посвідчення водія, чим порушив ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також мопед Хонда не зареєстрований у відповідному порядку в МВС, чим порушив ч. 6 ст. 121 КУпАП, керування без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів чим порушив ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Також в матеріалах справи міститься схема ДТП, яка сталась 12.08.2025 о 18 год. 10 хв. на вул. Північна, 9, селище Великодолинське, Одеського району, Одеської області, яку складав поліцейський СРПП ВПП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області старший сержант поліції Баскалов Д.І. та підписана ним же.
У вказаній схемі містяться підписи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .. Будь яких заперечень вказана схема ДТП не містить.
Крім того, на звороті даної схеми ДТП зазначені зазначено пошкодження які завданні КІА ЕV, н.з. НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 , а саме: розбиті передній бампер з лівого боку, пошкоджено лакофарбове покриття на передньому лівому колесі, розірвана шина переднього лівого колеса, деформовано передня ліва двер, пошкоджена камера та парктроніки, зірваний підкрилок переднього лівого крила.
Також містяться пошкодження мопеда Honda Dio, без номерного знаку, а саме: розбито пластик по всьому мопеду, деформована рама, зламано праве дзеркало заднього виду.
Дані пошкодження підтверджені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які про це розписались.
Окрім цього в матеріалах справи містяться низка пояснень.
ОСОБА_4 у своїх поясненнях зазначив, «12.08.2025 о 18:10 керував мопедом марка Honda AF 68, номерний знак відсутній, у смт. Великодолинське по вул. Північній зі сторони вул. Черноморська в напрямку вул. Вишнева. Я задивився, коли повернув взгляд на дорогу побачив автомобіль КИА, ВН1966YВ, хотів вирулить вильнув рулем, потерял рівновагу, впали і мопед посунувся в машину і ударив її. Внаслідок ДТП постраждалих немає ДТП сталося в денний час доби, проїзна частина була суха. Пояснення з моїх слів записано вірно, мною прочитано ОСОБА_4 , та міститься підпис. Пояснення відібрані в присутності матері- без зауважень ОСОБА_6 , та міститься пдіпис».
ОСОБА_3 у своїх поясненнях зазначила, що «12.08.2025р. знаходилась за місцем свого мешкання 17:45 попросила свого сина ОСОБА_4 поїхати на АЗС БРСМ заправити мопед, через хвилин 20 коли повертався з АЗС мені зателефонував мій син і повідомив, що попав ДТП і я зразу приїхала на місце. Пояснення написано мною власноручно мама- ОСОБА_3 та підпис».
ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначив, що «12.08.2025, 18.10 керував автомобілем Кіа ЕV6 НОМЕР_1 в смт. Великодолинське по вул. Північна, 11 зі сторони вул. Вишнева в сторону вул. Черноморська рухався по вул. Північна виїхав мопед Хундай 68 (без номерних знаків), по середині дороги, водій мопеда не справився з керуванням і попав під колеса (переднє колесо). При цьому пошкодив машину: пробито колесо, бампер пошкодили, на дверях вмятина невелика, розбити підкрилок і кріплення. Водій мопеда ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає Великодолинське, вул. Центральна 199Б. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Великодолинське, вул. Западна, 6. Подія зафіксована на камеру по адресі Північна, 11. В наслідок ДТП постраждалих немає. ДТП сталось в денний час доби, проїжджа дорога була суха.»
Вказані обставини вказують на те, що 12.08.2025 відбулась ДТП за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 ..
При розгляді справи, суд першої інстанції вірно притягнув до відповідальності ОСОБА_3 за вчинення правопорушення передбачено ч. 3 ст. 184 КУпАП, однак не дослідив всіх наявних доказів у справі.
Частина 3 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у вчиненні неповнолітніми особами від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.
Частина 3 даної статті встановлює санкцію у виді накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, суб'єктом правопорушень, визначених нормою закону, є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства».
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» (із відповідними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Матеріалами справи підтверджується, що неповнолітній ОСОБА_4 допустив порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП, ч. 6 ст. 121 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП, як про те зазначено у протоколі.
Проте апеляційний суд позбавлений можливості встановлення факту ДТП, яке відбулось 12.08.2025, як підстава притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП, оскільки у складеному протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які відомості про порушення дитиною вимог ст. 124 КУпАП. Вказана обставина не була зафіксована уповноваженою особою, не відображена у фабулі правопорушення та не інкримінована при складанні протоколу.
За таких умов встановити факт вчинення ст. 124 КУпАП є неможливим, оскільки це б виходило за межі пред'явленого обвинувачення, сформульованого у протоколі. Суд не має права самостійно розширювати обсяг обвинувачення чи встановлювати нові фактичні обставини, які не знайшли свого відображення у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, посилання скаржників на порушення ст. 124 КУпАП не може бути прийняте судом до уваги, як доказова чи кваліфікуюча ознака під час вирішення питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП, оскільки вказана обставина відсутня безпосередньо у протоколі про адміністративне правопорушення.
Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, апеляційний суд не бере до уваги наданий скаржниками висновок експерта та докази заподіяння шкоди, оскільки вказані докази не стосуються інкримінованого правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують фактів, викладених у матеріалах справи, та не стосуються суті вчиненого правопорушення. Натомість вони містять особисту суб'єктивну оцінку обставин справи, що виходять за межі обвинувачення зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення та не має значення для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинене неповнолітнім сином правопорушення, яке не зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, що ґрунтується на даних, які містяться в матеріалах справи та межах інкримінованого правопорушення, що встановлено протоколом про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянтів про те, що їх не було повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції як потерпілих, не можуть бути визнані такими, що свідчать про істотне порушення норм процесуального права та принципів справедливого розгляду.
Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційні скарги зазначених осіб були прийняті до провадження, а під час апеляційного перегляду апелянти брали участь у розгляді справи, користувалися правовою допомогою захисника, мали можливість викласти свої доводи, подавати клопотання та докази, суд дав належну оцінку всім їхнім аргументам.
Отже, навіть якщо під час розгляду справи судом першої інстанції особи не були повідомлені, таке порушення було повністю усунено на стадії апеляційного провадження, оскільки апелянти отримали повний та реальний доступ до правосуддя.
Внаслідок апеляційного перегляду їхнє право на участь у справі було поновлено, а тому відсутні підстави вважати, що неповідомлення в першій інстанції призвело до позбавлення можливості реалізувати процесуальні права або вплинуло на правильність ухваленого рішення.
Тому доводи апелянтів щодо істотного порушення процесуальних прав є необґрунтованими, а підстав для скасування постанови на цій підставі не вбачається.
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що оскаржувану постанову слід змінити та викласти її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, оскільки судом першої інстанції належним чином не досліджено всіх наданих доказів та не зазначено у оскаржувані постанові підстави їх відхилення чи прийняття.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2024 року.
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх адвоката Веселова Олександра Вікторовича - задовольнити частково.
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2025 року - змінити.
Викласти мотивувальну частину постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.10.2025 року у редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький