Номер провадження: 11-сс/813/2293/25
Справа № 494/1494/25 1-кс/494/522/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 10.11.2025 року,
встановив:
Оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 09.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025162260000361.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження на підставі ч.1 ст. 284 КПК України відповідає вимогам закону, а в скарзі ОСОБА_5 не наведено доводів того, що за результатами проведення інших слідчих, які він вважає за необхідне, слідчим можуть бути здобуті відомості, які спростують висновки слідчого про існування підстав для закриття кримінального провадження.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Апелянт вказує, що постанова слідчого є передчасною, оскільки не проведені всі слідчі дії, зокрема не встановлені свідки події, не призначено експертизу вилучених відеофайлів та не проведено одночасний допит його, керівника та касира АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просив розглянути скаргу без його участі.
Прокурор, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора.
Колегія суддів вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої ухвали, судом були створені всі умови для реалізації права учасників провадження на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги неявку прокурора, колегія суддів оцінює таку позицію сторони обвинувачення, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши суддю-доповідача; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України (далі - КПК), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК..
Згідно з ч.1 ст.9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частиною 1 ст.303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час здійснення досудового розслідування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Частиною 4 ст.284 КПК України передбачено, що про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Колегією суддів встановлено, що в провадженні СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області перебувало кримінальне провадження №12025162260000361 від 21.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, в якому ОСОБА_5 мав процесуальний статус потерпілого.
В ході досудового розслідування встановлено, що до СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшов письмовий рапорт начальника Березівського РВП про те, що під час здійснення перевірки по матеріалам ЄО №3180 від 24.05.2025 року був виявлений факт крадіжки грошових коштів у сумі 20000 грн. з банківської картки оформленої на ОСОБА_5 .
Під час досудового розслідування слідчим проведено ряд слідчих дій, зокрема допит потерпілого ОСОБА_5 , отримано тимчасовий доступ до речей та документів в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », проведено огляд речей та документів - СД-дисків отриманих від АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Постановою слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 09.09.2025 року кримінальне провадження №12025162260000361 від 21.06.2025 року закрито.
Дослідивши постанову слідчого та матеріали провадження, слідчий суддя дійшов висновку про те, що досудове розслідування проведено у відповідності до положень КПК України.
Слідчий суддя зазначив в оскаржуваній ухвалі, що висновки слідчого про наявність підстав для закриття кримінального провадження є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним даним, встановленим під час досудового розслідування, в ході якого слідчим було зібрано та надано належну правову оцінку доказам: показам потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 ; протоколу огляду речей та документів, а саме CD-дисків, отриманих від АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в результаті огляду яких встановлено, що факт вчинення крадіжки грошових коштів заявника не знайшов свого підтвердження під час проведення досудового розслідування.
Із відеозаписів, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_5 та його співмешканці з каси відділення АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » касиром двічі передано грошові кошти, а також передано дві квитанції, в яких заявник власноручно поставив підпис.
Також, слідчий суддя послався на висновок про результати службового розслідування від 05.06.2025 року, згідно якого 15.05.2025 року, ОСОБА_5 з жінкою звернувся у відділення « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Касиром ОСОБА_7 проведено дві транзакції та передано ОСОБА_5 , однак грошові кошти забрала жінка, яка була з ним, що він не заперечував. Про отримання виданих касиром грошових коштів ОСОБА_5 поставив підпис у банківських чеках, після чого вийшов з приміщення банку. Службовим розслідування не встановлено шахрайських дій з боку касира. Крім того, підтвердженням отримання грошових коштів ОСОБА_5 двічі по 20000 грн., є банківські чеки від 15.05.2025 року, з підписами останнього.
Пославшись на встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про те, що доводи ОСОБА_5 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого та ухвалою слідчого судді про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
В апеляційній скарзі не наведено доводів стосовно того, що за результатами проведення інших слідчих чи процесуальних дій, слідчим можуть бути здобуті відомості, які спростують ті дані, які містяться в наведених у постанові слідчого доказах.
При цьому, колегія суддів наголошує, що визначення тактики та стратегії досудового розслідування, кола слідчих та процесуальних дій, які слід вчинити для досягнення завдань кримінального провадження, прогнозування їх ефективності в контексті повноти та всебічності дослідження обставин кримінального провадження належать до дискреційних повноважень слідчого, і втручання у порядок їх здійснення не належить до компетенції заявника.
Чинний кримінальний процесуальний кодекс не містить перелік обов'язкових процесуальних дій, які має здійснити слідчий під час перевірки викладених в заяві про злочин обставин, а також в якому порядку такі дії мають бути здійснені.
Так само, законодавцем не визначено чітких критеріїв та підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження, а питання судового контролю за законністю такого процесуального рішення віднесено до дискреційних повноважень слідчого судді.
Колегія суддів вважає, що слідчим СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 проведено достатній обсяг слідчих та процесуальних дій, під час яких здобуто докази для прийняття процесуального рішення щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Судом апеляційної інстанції переглянутий відеозапис події отримання 15.05.2025 року ОСОБА_5 грошових коштів в приміщенні відділення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який підтверджує висновки слідчого стосовно отримання ОСОБА_5 двічі грошових коштів, що спростовує його доводи про те, що він лише один раз в означену дату отримав грошові кошти від касира, а друга транзакція стосувалася лише оплати банківських послуг, оскільки з відеозапису беззаперечно вбачається, що ОСОБА_5 двічі отримав від касира грошові кошти, що відповідає даним щодо банківський операцій та показам касира. При цьому, ОСОБА_5 не заперечує того факту, що відеозаписах зафіксований саме він в означену дату та місці.
З огляду на наведені обставини, доводи ОСОБА_5 стосовно необхідності призначення в даному кримінальному провадженні експертизи вилучених відеофайлів та проведення одночасного допиту його, керівника та касира відділення АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », апеляційний суд визнає необґрунтованими.
З урахуванням наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо відсутності підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження, тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Пунктом 1 частини 3 статті 407 КПК передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст.303, 304, 309, 376, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 10.11.2025 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 09.09.2025 про закриття кримінального провадження №12025162260000361 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4