Номер провадження: 33/813/2010/25
Номер справи місцевого суду: 522/1026/25
Головуючий у першій інстанції Русєва А. С.
Доповідач Копіца О. В.
13.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участі секретаря судового засідання Ровенко А.С., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Півторака І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Півторака І.І., на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17.09.2025 відносно:
ОСОБА_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта вища, працюючого головним ревізором ГУ ДПС в Одеській обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції від 17.09.2025 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Копію постанови направлено начальнику УПП в Одеській обл. для вжиття заходів реагування щодо працівників УПП в Одеській області, які 14.01.2025 складали протокол про адміністративне правопорушення серії АБА №115448, відносно ОСОБА_1 , поводились не професійно, некоректно, що містило ознаки перевищення службових повноважень.
Відповідно до вказаної постанови суду, 14.01.2025 о 11:49 год. біля буд. 16 в провулку 3-му Водопроводного, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi Q8», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена рухливість, жвавість ходи й мови, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку відмовився, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР).
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник Півторак І.І., зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною, винесеною при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права,з огляду на таке:
- судом 1-ої інстанції залишено поза увагою те, що в матеріалах справи відсутні докази притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за невиконання законних вимог співробітника поліції, зокрема, щодо зупинки транспортного засобу;
- судом не надано правової оцінки тому факту, що відеозапис події чітко підтверджує його законне бажання як водія транспортного засобу пройти медичний огляд на можливий стан свого сп'яніння, а отже працівники поліції безпідставно відмовили ОСОБА_1 у проходженні відповідного огляду, чим порушили п. 7 Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 та ч. 2 п. 9 Порядку № 1103 від 17.12.2008 (час відеозапису: 11.52 год);
- посилання суду на те, що поведінка водія ОСОБА_1 з часу відмови від проходження огляду до часу складання протоколу свідчить про його не бажання проходити такий огляд прямо суперечить наявному відеозапису, наданому самими поліцейськими, окрім того суд не зазначив у чому саме така поведінка проявилася;
- суд, встановивши з відеозапису ознаки порушення поліцейською ОСОБА_2 під час виконання нею службових обов'язків, передбачених ЗУ «Про Національну поліцію», та Правил етичної поведінки поліцейських, всупереч своїм твердженням вказує, що поведінкаводія ОСОБА_1 свідчить про небажання пройти огляд у медичному закладі і єдиним доказом такої поведінки є відеоматеріал про те, що останній поїхав з місця зупинки, хоча такої події на відео не зафіксовано;
- суд 1-ої інстанції не надав правової оцінки посиланням ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи будь-яких даних щодо проходження ним добровільного поверхневого огляду, огляду транспортного засобу, результатів цих оглядів і відомостей про відсторонення його від керування транспортним засобом та передачі права керування іншій особі;
- поза увагою суду залишилось його твердження про те, що у направленні на огляд до медичного закладу водія ОСОБА_1 такий заклад охорони здоров'я як КНП ООМПЗ взагалі відсутній, а назву медичного закладу співробітники не вказали, як і адресу такого закладу;
- суд не надав належної оцінки його поясненням і наявним доказам щодо відсутності у ОСОБА_1 будь-яких ознак наркотичного сп'яніння, які були вигадані поліцейською з огляду на його поведінку, яка була реакцією на неправомірні дії поліцейської, яка постійно йогопровокувала та безпідставно звинувачувала у вживанні наркотичних засобів, не роз'яснивши при цьому його прав та обов'язків, а також правових наслідків відмови у проходженні медичного огляду, вказавши, що такий огляд він зможе пройти сам;
- про поверхневість розгляду справи також свідчить те,що суд в оскаржуваній постанові допустив помилку в написанні по батькові ОСОБА_1 , вказавши помилково « ОСОБА_3 », а також відсутність вказівки часового проміжку з посиланням на київський час щодо йогоповедінки, яка свідчить про відмову проходити огляд;
- є помилковою посилання суду на те, що з моменту пропозиції поліцейської пройти огляд та до згоди ОСОБА_1 пройти відповідний огляд пройшло 4 хв., в той час як з відеозапису вбачається, що пройшло лише 1,5 хв. (час: 11.52 год - 11.56 год).
Посилаючись на наведені обставини, захисник Півторак І.І.просить скасувати постанову суду та провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Півторака І.І., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, ретельно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння, ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність.
При розгляді зазначеної справи у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує на те, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння повністю доведена та підтверджується повторно дослідженими судом апеляційної інстанції наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №115448 від 14.01.2025, у якому викладені дата, час, місце та обставини (керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння) вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також зазначені ознаки наркотичного сп'яніння і засвідчено факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 14.01.2025, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка що не відповідає обстановці, підвищена рухливість, жвавість ходи та мови, неприродна блідість обличчя;
- відеозаписом події долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Як вбачається із змісту постанови суду 1-ої інстанції, всупереч твердженням апелянта, зазначені вище докази були належним чином досліджені, повно та всебічно, та їм була надана відповідна оцінка, на підставі чого суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, на відеозаписі події, який повторно досліджено апеляційним судом, зафіксовано, що поліцейські переслідували автомобіль, водієм якого було порушено ПДР, після його зупинки, поліцейська ОСОБА_4 почала у підвищеному тоні запитувати у водія, як пізніше встановлено ОСОБА_1 , чому він не зупинявся на їх вимогу, при цьому водій відповів, що шукав місце для паркування, щоб зупинитися, а також висловив обурення щодо поведінки поліцейської.
В подальшому водій відмовлявся спілкуватися з поліцейською, вважаючи її дії неправомірними, при цьому також некоректно до неї звертався, погрожував, що буде скаржитися на неї в ДБР скаргу, на що поліцейська неодноразово робила зауваження. Надалі поліцейська з огляду на поведінку водія та повідомивши, що у нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння, зазначивши які, запропонувала йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, від чого водій відмовився, зазначивши, що відсутні на це відповідні законні підстави, і що він сам потім цей огляд пройде, натомість поліцейською йому було повідомлено, що він може й сам пройти огляд, але за наслідком відмови відносно нього буде складено протокол за порушення п. 2.5 ПДР за ч. 1 ст. 130 КУпАП (час:11.53-11.54).
В подальшому поліцейська Мозгова В. почала складати протокол, а водій ОСОБА_1 через деякий час (11.57 год) підійшов до поліцейського авто та повідомив, що згоден на проходження огляду, водночас, поліцейська ОСОБА_4 повідомила водія, що вже почала складати протокол і це не можливо.
Після чого водій ОСОБА_1 зник з поля зору поліцейських, які попрямували за ним, знайшовши його повернулись до місця події, та повідомили, що у них є підстави для проведення поверхового огляду як самого водія, так і автомобіля. ОСОБА_5 , порадившись по телефону із адвокатом, погодився, та за його участі було проведено огляд.
Надалі водію ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, складено постанову за порушення водієм ПДР, а також протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який було надано водію для ознайомлення, та зазначення пояснень, а також вручена копія.
Після ознайомлення водія ОСОБА_1 із протоколом, поліцейська Мозгова В. повідомила про відсторонення його від керування транспортним засобом протягом 24 годин (час: 12.58).
Отже, за обставинами даної справи водієві ОСОБА_1 у встановленому законом порядку були роз'яснені його права та обов'язки, повідомлені наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, в подальшому поліцейським був прочитаний та роз'яснений зміст протоколу. Тобто, посадовими особами був дотриманий порядок складення протоколу, встановлений законом. Підстави для зворотних висновків апеляційним судом не встановлені.
Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд виходить з наступного.
Так, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 в редакції постанови від 20.01.2023 (далі-Порядок).
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п. 1 Порядку він визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-огляд), і проведення такого огляду.
При цьому, п. 2 Порядку визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі- стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункти три, чотири Інструкції).
Відповідно до приписів Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункти чотири, шість, вісім Порядку).
В свою чергу, п. 12 Розділу II Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що для покладення на водія обов'язку проходити огляд на стан, зокрема наркотичного сп'яніння, поліцейський повинен встановити наявність передбачених законом підстав вважати, що водій перебуває в цьому стані, а у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський повинен направити цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З огляду за зміст складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, ознаками, які дали поліцейському підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння зазначено: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена рухливість, жвавість ходи й мови, неприродна блідість обличчя.
Наведені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння також зафіксовано у направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 14.01.2025.
Окрім того, на відеозаписі зафіксовано, що під час складення протоколу дійсно поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці, він у грубій формі спілкувалась з поліцейськими, не реагував на їх зауваження, в той час як поліцейською ОСОБА_2 після повідомлення водію про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння (час: 11.53), було роз'яснено його обов'язок у даному випадку пройти огляд у закладі охорони здоров'я, від проходження якого він відмовився, при цьому поліцейською йому було також роз'яснено наслідки відмови від проходження відповідного огляду у виді складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що матеріалами справи не підтверджено наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння та відсутності передбачених законом підстав для направлення його на огляд для встановлення відповідного стану сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
При цьому, на відео зафіксовано як ОСОБА_1 повідомляє, що сам пройде медичний огляд у закладі охорони здоров'я, у зв'язку із чим поліцейська ОСОБА_6 , вказала, що це його права, водночас, повторно роз'яснила, що у такому випадку відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за фактом відмови від проходження відповідного огляду (час:11:54).
Апеляційним судом не приймається до уваги, що ОСОБА_1 надав згоду на проходження огляду, враховуючи, що вказана дії були вчинені ним вже після фіксації поліцейською його відмови, як водія від проходження відповідного огляду, з роз'ясненням наслідків у виді складення протоколу про адміністративне правопорушення, процедура складання якого була вже розпочата поліцейською.
Окрім того, як зазначив ОСОБА_1 , він згоден пройти огляд та якщо він поїде до медзакладу, яка відповідальність буде передбачена за вчинення поліцейськими вказаних дій щодо нього (час:11:57), а тому суд апеляційної інстанції вважає таку згоду умовною, а дії водія ОСОБА_1 такими, що не свідчать про його дійсні наміри пройти огляд на стан відповідного сп'яніння.
Натомість, поліцейською Мозговою В. було роз'яснено ОСОБА_1 , що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього вже складається і у поліцейських відсутні законні підстави для направлення його до медичного закладу.
В той же час, не має правового значення скільки часу пройшло між відмовою водія ОСОБА_1 від проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння та наданням умовної згоди на проходження огляду, як про це помилково зазначає сторона захисту, оскільки поліцейською вже була прийнята відмова водія від проходження огляду з роз'ясненням відповідних наслідків, за наслідком чого розпочато процедуру складення протоколу про адміністративне правопорушення.
На переконання апеляційного суду, у даному конкретному випадку не прийняття згоди ОСОБА_1 на проходження огляду саме після фіксування його відмови із роз'ясненням відповідних наслідків та розпочатою процедурою складення протоколу, свідчить про дотримання поліцейською порядку проведення відповідного огляду, а отже у наведеній частині доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню.
На підставі викладеного, апеляційний суд констатує, що підстави для здійснення поліцейською відповідних дій з направлення водія до закладу охорони здоров'я для проходження огляду були відсутні.
В цьому контексті суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що не відповідають дійсності твердження захисника з приводу того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а його поведінка та нечітка позиція лише свідчать про намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Апеляційний суд також відхиляє доводи захисника щодо не роз'яснення водію ОСОБА_1 його прав та обов'язків, а також правових наслідків відмови у проходженні медичного огляду, оскільки такі спростовуються відеозаписом події (час: 12:21, 11.53, 11.54).
Щодо доводів апеляційної скарги в частині упередженої поведінки поліцейської ОСОБА_7 під час оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд їх до уваги приймає, водночас зауважує, що судом 1-ої інстанції була надана належна правова оцінка таким діям поліцейської ОСОБА_7 та прийнято обґрунтоване рішення щодо повідомлення керівництва УПП про встановлені судом факти для вжиття відповідних заходів реагування.
При цьому, як правильно було встановлено судом 1-ої інстанції, обставини щодо некоректної поведінки поліцейської ОСОБА_7 не спростовують в цілому зібрані у справі докази, оскільки такі докази не були здобуті в наслідок дій поліцейських, зокрема з проведення в порядку ч. 4 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» поверхневої перевірки водія та транспортного засобу, і не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд визнає голослівними доводи захисника про те, що суд 1-ої інстанції не надав правової оцінки посиланням ОСОБА_1 про неправомірність проведеного його огляду.
Доводи захисника щодо відсутності відомостей про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі права керування іншій особі, спростовуються відеозаписом події, відповідно до якого поліцейська Мозгова В. після ознайомлення водія із протоколом, повідомила йому про відсторонення від керування транспортним засобом протягом 24 годин (час: 12.58).
Відсутність вказівки часового проміжку з посиланням на київський час щодо поведінки ОСОБА_1 , яка свідчить про відмову проходити огляд, також не впливає на законність постанови суду, водночас апеляційним судом, вказана обставина була досліджена із зазначенням відповідного часу вказаної дії.
Не спростовує викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини те, що вказаний у направленні водія ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу такий заклад охорони здоров'я як КНП ООМПЗ взагалі відсутній, оскільки такий огляд не проводився.
Відсутність в матеріалах справи доказів притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за невиконання законних вимог співробітника поліції, зокрема, щодо зупинки транспортного засобу, не впливає на наявність склад інкримінуємого йому правопорушення, оскільки не є тією обставиною, яка підлягає встановленню у справі про притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що дії працівників поліції узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.
Зазначені вище докази, у своїй сукупності, на переконання апеляційного суду, спростовують доводи апелянта та підтверджують винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Отже, позиція ОСОБА_1 , яка висловлена в апеляційній скарзі, та його процесуальна поведінка, пов'язана з наведенням доводів, які не підтверджені належними і достатніми доказами, та які не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту на власний розсуд з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Посилання апелянта на те, що суд в оскаржуваній постанові допустив помилку в написанні по батькові ОСОБА_1 , зазначивши як « ОСОБА_3 », не є підставою для скасування законного рішення по справі, в той час як вказані недоліки можуть бути виправлені шляхом внесення виправлень у відповідну постанову суду, при цьому, апеляційним судом встановлено, що вказана помилка допущена в резолютивній частині постанови суду 1-ої інстанції, що не стосується накладення стягнення, а тому не перешкоджає її подальшому виконанню.
Водночас, під час апеляційного розгляду справи встановлено (а.с. 9), що в мотивувальній частині постанови суду 1-ої інстанції зазначено неправильне місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 (Одеська область, с. Дачне), що може ускладнити виконання рішення суду в частині накладеного стягнення, а тому приймаючи до уваги, що вказане не погіршить становище ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про необхідність внесення змін до мотивувальної частини постанови та зазначення правильного місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
З огляду на викладені вище обставини, апеляційна скарга захисника Півторака І.І., в інтересах ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова зміні з підстав, викладених апеляційним судом вище.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Півторака І.І., в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17.09.2025 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити.
В мотивувальній частині постанови зазначити місце реєстрації та проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца