Номер провадження: 22-ц/813/7358/25
Справа № 523/8397/25
Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.
Доповідач Сегеда С. М.
21.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Комлевої О.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Боври Дениса Юрійовича на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2025 року, постановлену під головуванням судді Бузовського В.В., про передачу за підсудністю до іншого суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Лученко Алла Анатоліївна про визнання заповіту недійсним,
встановив:
08.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 05.08.2025 року справу направлено за територіальною юрисдикцією до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бовра Д.Ю. ставить питання про скасування ухвали Пересипського районного суду м. Одеси від 05.08.2025 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с.48-51).
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 21.11.2025 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв'язку з чим судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Також враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), а також у зв'язку з розглядом головуючим у даній справі суддею Сегедою С.М. інших цивільних, кримінальних і адміністративних справ, що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду даної справи в строки, передбачені національним законодавством, датою ухвалення цього судового рішення є 21.11.2025 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.09.2025 року, згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.70-72,74).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Передаючи справу за підсудністю до Самбірського міськрайонного суду Львівської області, суд першої інстанції виходив із того, що позови до фізичної особи пред'являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (а.с.34).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що предметом позову є визнання заповіту недійним, за яким спадковим майно є кв. АДРЕСА_1 , а тому на спірні правовідносини поширюється виключна підсудність.
Однак, колегія суддів зазначає, що на позови про визнання заповіту недійсним не розповсюджуються правила виключної підсудності, оскільки спір між сторонами виникає не з приводу нерухомого майна, а щодо дійсності заповіту, за змістом якого заповідалось все майно спадкодавця, а не лише нерухоме майно, про яке йдеться в апеляційній скарзі, тобто про кв. АДРЕСА_1 .
За результатом розгляду даної категорії справ, в разі задоволення позову, у позивача може виникнути право на спадкування, а не речове право на спадкове майно.
Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся до суду із позовом про визнання заповіту недійсним, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо направлення справи за територіальною юрисдикцією до Самбірського міськрайонного суду Львівської області, за місцем реєстрації відповідача.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвеція) не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу прийнято у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.
Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бовра Дениса Юрійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2025 року про передачу за підсудністю до іншого суду цивільної справи залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
О.С. Комлева