Справа №751/7742/25
Провадження №2/751/2262/25
24 жовтня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого - судді Діденко А. О.
секретаря судового засідання Рак Я.М.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №78635854 від 14.05.2023 у сумі 29 878 грн, а також понесених судових витрат.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, 14.05.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 78635854 у вигляді електронного документа, за умовами якого позичальник отримав грошові кошти шляхом перерахування на його банківський картковий рахунок та зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, а також сплатити проценти від суми позики. Всупереч умовам договору позики, відповідач не виконав свого зобов'язання. Із моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за Договором позики № 78635854 у розмірі 29878 грн, з яких: 10500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19378 грн - сума заборгованості за відсотками.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 11 вересня 2025 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
02.10.2025 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями, обґрунтовуючи його наступним. По-перше, позивач не надав докази видачі грошових коштів відповідачу. Окрім цього, Договір факторингу було укладено ще до виникнення кредитних первинних правовідносин. Також позивачем не доведено правильність нарахування суми заборгованості. Так, згідно договору - строк позики 30 днів, проте позивач продовжує нараховувати проценти за користування кредитними коштами не у відповідності до положень ЦК України, правових висновків ВС та не у межах встановлених строків кредитування. Щодо розміру денної процентної ставки, відповідач зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої даної статті, не може перевищувати 1%. Крім того, позивачем не було надано суду жодних доказів видачі відповідачу кредитних коштів за спірним договором. Надання розрахунку суми заборгованості або витягу з реєстру прав вимоги є недостатнім для підтвердження наявності заборгованості, оскільки розрахунок заборгованості є первинним документом, що підтверджує факт видачі готівкою чи безготівкової видачі коштів. Сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, щоб дозволити суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
07.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, посилаючись на те, відзив на позовну заяву є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як вбачається, договір було підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було направлено на номер мобільного телефону вказаний під заповнення заявки, який ідентичний номеру телефону зазначеному у відзиві. Позичальником особисто зазначена картка банку на яку перераховувати кошти. Позивачем доведено факт укладання договору в електронній формі, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань. Відповідач правом споживача відмовитися в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту отримання копії примірника договору не скористався. На даний час відповідачем не сплачено заборгованість, тим самим відповідач продовжує порушувати умови договору. ТОВ ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував штрафних санкцій. Всі нараховані відсотки, нараховувалися виключно первісним кредитором відповідно до умов Договору. Згідно п. 4 - проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором. Згідно детального розрахунку заборгованості по кредитному договору, відповідач здійснював сплату заборгованості в добровільному порядку. Жодна вимога про стягнення заборгованості за кредитними договорами, не містить вимогу про стягнення неустойки (штрафа, пені). Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з Правилами надання коштів у позику, відповідачем при укладенні договору висловлено не було. Отже, підписавши договори, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростували б суму заборгованості перед позивачем. До того ж, посилання відповідача на норми ЗУ «Про споживче кредитування» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки даний закон вступив в силу 24.12.2023. Перерахування коштів на платіжну карту відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури. Відповідач, як тримач картки банку, на яку було перераховано кредитні кошти, мав та має змогу власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування кредитних коштів. Однак, відповідачем не надано суду належних документальних доказів. Щодо відступлення права вимоги, то на думку позивача, надано належні, допустимі та достатні докази для підтвердження оформлення договору позики, отримання коштів, та використання їх відповідачем, та перехід права вимоги до відповідача. В законодавстві України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті заборгованості на рахунки первісного позикодавця.
У судове засідання представник позивача не з'явився, при подачі позову до суду клопотав про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
З урахуванням вищевикладеного, судом 24.10.2025 постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 223, ст.ст. 280-281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
14.05.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики
№ 78635854, згідно якого позичальник отримала суму позики у розмірі 10500 грн, строком на 20 днів. Фіксована базова процентна ставка за день користування кредитом становить 2,5 %. Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором b7aJXmGeM0 (а.с. 6-7)
Згідно з п. 1 Договору позики позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику») на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк позики») для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети) шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики або достроково та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Згідно із п. 4. Договору позики проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.
Згідно з п.п. 5.1 п. 5 Договору позики підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що: ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена
ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України.
14.06.2021між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» («Клієнт») укладено Договір факторингу
№ 14/06/21, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 9-11).
28.07.2021 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» («Клієнт») укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до якої сторони погодили внести зміни до п. 1.3 Договору та викласти його в новій редакції: «1.3 Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства». Решта положень Договору залишаються без змін та діють в частині, що не суперечить даній Додатковій угоді
(а.с. 12).
13.06.2022 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Додаткову угоду № 7 до договору факторингу №14/06/21, де п. 9.1 викладено в наступній редакції: «Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із Сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік» (а.с.13).
22.11.2023 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Додаткову угоду № 13 до договору факторингу №14/06/21, відповідно до якої сторони встановили загальну суму прав вимог, що відступаються згідно Реєстру боржників № 12 (а.с. 14)
Відповідно до Витягу із Реєстру боржників № 12 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 78635854 у сумі 21378 грн (а.с. 17).
Згідно із розрахунком заборгованості за Договором позики № 78635854 від 14.05.2023 за період з 22.11.2023 по 31.07.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 29878 грн, з яких 10500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19378 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 21).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною першою ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з положеннями статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до вимог статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, відповідно до ст. ст. 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Аналізуючи аргументи відповідача щодо відсутності, як на його думку, доказів надання кредитних коштів, суд зауважує таке.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому в цивільному судочинстві, на відміну від кримінального, не застосовується стандарт оцінки доказів «поза розумним сумнівом», який передбачає доведення стороною обвинувачення всіх обставин кримінального правопорушення, а застосовується стандарт більшої вірогідності доказів.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Помилковим є твердження відповідача на предмет того, що подані позивачем розрахунки заборгованості не мають доказового статусу, оскільки такі документи, підписані уповноваженими представниками позивача, мають статус письмового доказу у цивільній справі.
Водночас відповідач, стверджуючи про нібито недоведеність факту видачі грошових коштів, у своєму відзиві не ініціює питання витребування жодних доказів, у тому числі від банківських установ. Відповідач не звертався ані до позивача, ані до первинного кредитора, ані до правоохоронних органів, щодо незаконних, як на його думку дій щодо стягнення із нього кредитної заборгованості та взагалі не вчиняв жодних дій, спрямованих на доказове спростування вимог позивача.
Крім того, як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідач здійснював дії щодо часткового погашення заборгованості, що додатково спростовує його доводи про неотримання грошових коштів.
За наведених умов, вищевказані аргументи відповідача спрямовані не на доведення об'єктивних фактів по справі, а на ухилення від виконання грошових зобов'язань.
Не заслуговують на увагу доводи відзиву щодо відсутності факту переходу прав за договором факторингу. Щодо доводів про неотримання процесуальних документів по справі суд зазначає, що копія позовної заяви направлялася відповідачу рекомендованим листом від 16.09.2025 за зареєстрованою в установленому порядку адресою: АДРЕСА_1 , тобто вручення даної кореспонденції відповідачу презюмується в силу вимог процесуального закону. Більше того, провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 11.09.2025, відомості про справу перебувають у відкритому доступі на вебпорталі «Судова влада України», а отже не існувало жодних перешкод відповідачеві ознайомитися із матеріалами справи в приміщенні суду або звернутися із заявою про ознайомлення в електронній формі.
Щодо аргументів відповідача про порушення вимог законодавства при переході права вимоги за договором факторингу суд відзначає наступне.
Відповідно до пункту 1.2. Договору факторингу між 14.06.2021 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до витягу із реєстру боржників №12 (а.с. 17) вбачається передача реєстру боржників в частині кредитного договору відповідача.
Отже, передача прав вимоги відбулася згідно із обумовленими договором факторингу умовами, а тому твердження відповідача про відсутність переходу прав вимоги за цим договором не ґрунтуються на матеріалах справи.
При цьому суд окремо зауважує, що в силу пункту 3 частини 1 статті 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору.
Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Умови договору факторингу, які передбачають перехід права вимоги не з моменту оплати ціни договору, як про це зазначає відповідач, а з моменту підписання та передачі відповідного реєстру прав вимог не суперечить цивільному законодавству, та не визнавався судом недійсним, а тому відсутні підстави вважати, що перехід права вимоги в дійсності не відбувся.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Водночас як укладення договору кредитування, так і нарахування відсотків у межах даної справи здійснювалося до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що мало місце 24.12.2023.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку, що
ОСОБА_1 порушив зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, а тому на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є обґрунтованим та в межах заявлених вимог підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 2422 грн 40 коп., які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд
Вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №78635854 від 14.05.2023 в розмірі 29878 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 14.11.2025.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 50, код ЄДРПОУ 35625014)
Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя А.О. Діденко.