Рішення
Іменем України
24 листопада 2025 року місто Чернігів
Справа №750/9030/25
Провадження №2/751/1927/25
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал»
відповідач - ОСОБА_1
представник позивача - Ушакевич Марина Петрівна
представник відповідача - Павел Ольга Юріївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
Згідно ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.07.2025 до суду надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Р29.13034.005914298 від 06.11.2019 в сумі 127 067,35 грн, а також понесених судових витрат (а.с.1-2).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.11.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Р29.13034.005914298. На виконання умов договору банк надав відповідачу грошові кошти у сумі 39 990,00 грн строком до 06.11.2022, а остання зобов'язалася повернути їх разом з іншими платежами. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує. У зв'язку з цим станом на 19.12.2023 виникла заборгованість в розмірі 127 067,35 грн, з яких: 39 167,42 грн заборгованість за основним боргом, 20 356,11 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 67 543,82 грн заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту. Зазначає, що 19.12.2023 між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно до якого до ТОВ «Оптіма Факторинг» перейшло право вимоги за вказаним договором. Надалі, 22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором №Р29.13034.005914298 від 06.11.2019, де боржником є ОСОБА_1 .
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 30.07.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 09.09.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку з неповідомленням відповідача про день, час та місце судового засідання.
У встановлений строк від представника відповідача надійшов відзив (а.с.76-78), згідно якого просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту в розмірі 67 543,82 грн є необґрунтованими та не справедливими. Розмір заборгованості, нарахованої ОСОБА_1 , за «інші послуги банку» перевищує сукупний розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками. Крім того, надана позивачем виписка не містить інформації про залишок заборгованості по кредиту після внесення позичальником кожного з платежів. Розрахунок заборгованості за кредитним договором, що складається лише із зазначення сум, без опису їх формування, або реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються новому кредитору, не можуть достеменно свідчити про реальне існування заборгованості, оскільки не є документами первинного бухгалтерського обліку. Отже, позовні вимоги не підтверджені належними доказами.
Ухвалою суду від 02.10.2025 розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.
У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову.
Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 18.11.2025 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 24.11.2025 року о 13 год 50 хв.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 06.11.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Р29.13034.005914298, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) для власних потреб в сумі 39 990,00 грн строком до 06.11.2022, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язується повернути кредит разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід'ємною частиною. За користування кредитом встановлено змінювану процентну ставку в розмірі 15,5% річних від залишкової суми кредиту (а.с.6).
Відповідно до п. 1.5 договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку № 1 як «Інші послуги банку». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку сплачується згідно діючих тарифів банку. Тариф є невід'ємною частиною договору та розміщені на вебсайті банку www.ideabank.ua.
Відповідно до п. 3.2 договору №Р29.13034.005914298 від 06.11.2019 позичальник погодився, що договір комплексного банківського обслуговування, тарифи та паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими цього договору.
У паспорті споживчого кредиту, який є додатком №1 до договору кредиту та страхування №Р29.13034.005914298 від 06.11.2019, зазначено порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення (а.с.7).
Банк свої зобов'язання виконав та перерахував на рахунок відповідачки грошові кошти, що підтверджується ордером-розпорядженням №1, №2 від 06.11.2019 (а.с.9).
Відповідно виписки та довідки - розрахунку (а.с.10-12) ОСОБА_1 частково погашала кредит, останній раз 06.03.2020. Станом на 19.12.2023 виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 127 067, 35 грн, що складається із заборгованості за основним боргом - 39 167 грн 42 коп, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 20 356 грн 11 коп та заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями - 67 543 грн 82 коп.
19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно до п.2.1 якого АТ «Ідея Банк» відступив ТОВ «Оптима Факторинг», а останній прийняв права вимоги та в їх оплату зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених договором факторингу. Права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг» за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, у тому числі щодо боржника ОСОБА_1 (а.с.16-22, 23-25).
Так, ТОВ «Оптіма Факторинг» зобов'язання за договором факторингу виконало в повному обсязі, та відповідно перерахувало суму на користь АТ «Ідея Банк», що підтверджується платіжною інструкцією від 20.12.2023 (а.с.26).
22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», а ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» прийняло права грошової вимоги щодо погашення заборгованості за договорами, зазначеними у реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором №Р29.13034.005914298 від 06.11.2019, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.28-32, 33-35).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст.ст.1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Факт перерахування коштів за спірним договором підтверджується ордером-розпорядженням. Дана обставина не заперечується стороною відповідача.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зазначені вище договори факторингу є чинним, їх дійсність ніким не оспорена, а тому підлягають виконанню.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення тіла кредиту згідно з умовами договору, а тому вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 39 167 грн 42 коп є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Разом з цим, вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за обслуговування кредиту (нарахованими та несплаченими комісіями) в сумі 67 543 грн 82 коп, суд виходить з наступного.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції станом на 06 липня 2021 року) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
У частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції станом на 06 липня 2021 року) визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
При цьому, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Зокрема, згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції станом на 06 липня 2021 року) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції станом на 06 липня 2021року) у разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування (управління) кредитом може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, а в іншому випадку відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» така інформація надається безоплатно.
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19, Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21.
Крім того, подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25 січня 2023 року в справі № 752/4008/20.
Згідно із частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції станом на 06 липня 2021 року) умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що відповідачу щомісячно надавалися будь-які послуги, погоджені нею, за які встановлено нарахування комісії, чи певна інформація щодо кредиту та, що така інформація надавалася частіше ніж один раз на місяць, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 67 543 грн 82 коп заборгованості за обслуговування кредиту.
Також суд не може погодитися із заявленим розміром заборгованості за вищевказаним кредитним договором у частині нарахованих процентів з огляду на наступне.
Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені ст. 1048 та 1056-1 ЦК України.
Зокрема, статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Нарахування і стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно умов договору, строк кредиту становить 36 місяців, дата повернення кредиту - 06.11.2022.
Відповідно паспорту споживчого кредиту (а.с.7), відсотки за період з 06.12.2019 до 06.11.2022 становлять 12 244,38 грн.
Разом з тим, позивачем проведено нарахування відсотків у розмірі 20 356,11 грн до 19.12.2023 (а.с.12), тобто поза межами строку дії договору.
Згідно з випискою по рахунку відповідача у період з 06.11.2019 до 19.12.2023 відповідачем сплачено на погашення відсотків 1 639 грн 33 коп. Також частина платежів, які сплачував відповідач на погашення кредитної заборгованості, у розмірі 7 167 грн 36 коп, зарахована банком як погашення плати за обслуговування по кредитному договору, тобто на виконання умов договору, які є нікчемними. Тому заборгованість відповідача за кредитним договором має бути зменшена на цю суму.
Отже, розмір відсотків, який підлягає стягненню з відповідача становить 3 437,69 грн (12 244,38-1 639,33-7 167,36).
За вказаних обставин, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1), які відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 015 грн 27 коп (3028х42605,11/127067,35).
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 адвокатом Адвокатського об'єднанням «Правовий курс» Ушакевич М.П. (а.с.37-40, 44).
Позивач сплатив на користь адвоката 7 000,00 грн за надання правничої допомоги, що підтверджується актом №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 14.05.2025 (а.с.43), актом №1 прийому-передачі реєстру боржників (а.с.42), додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги (а.с.41) та платіжною інструкцією №1395 від 05.06.2025 (а.с.45).
Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2 347 грн 07 коп (7000х42605,11/127067,35).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд
Вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 42 605 (сорок дві тисячі шістсот п'ять) грн 11 коп заборгованості за договором кредиту та страхування №Р29.13034.005914298 від 06.11.2019, що складається із заборгованості за основним боргом - 39 167 грн 42 коп, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 3 437 грн 69 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 1 015 грн 27 коп судового збору, 2 347 грн 07 коп витрат на правничу допомогу, а всього 3 362 (три тисячі триста шістдесят дві) грн 34 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24.11.2025.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, код ЄДРПОУ 39992082)
Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Н. В. Маслюк