Справа № 740/4608/25
Провадження № 2/740/2123/25
21 листопада 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Роздайбіда О.В.,
при секретарі Дьоміній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжин у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,
встановив:
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області через підсистему «Електронний суд» пред'явлено позов до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої переплату пенсії в розмірі 21881,40 грн та понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області перебувала ОСОБА_1 , яка отримувала пенсію у разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із 04.03.2022. Відповідачці продовжено виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до запитів МОН України , згідно яких отримано підтвердження, що ОСОБА_1 проходить навчання на денній формі 23.08.2022 з 01.08.2022 по 30.11.2022, 28.11.2022 з 01.12.2022 по 31.03.2023, 21.03.2023 з 01.04.2023 по 31.05.2023, 24.05.2023 з 01.06.2023 по 31.08.2023 та 05.09.2023 по 01.09.2024.
08.08.2024 надіслано запит про надання довідки про період навчання відповідача для можливості продовження виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, однак дотримано дані, що особа припинила навчання, а саме: 01.09.2021 по 31.08.2023, а з 31.12.2023 ОСОБА_1 відрахована зі складу студентів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення. Вказана правова норма знайшла своє відображення і у Пам'ятці пенсіонеру, яка видається пенсіонеру під підпис та є Додатком 6 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Згідно пункту 2 Пам'ятки, пенсіонери протягом 10 днів зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або припинення її виплати з наданням документів, які підтверджують, зокрема, набуття/зміну/припинення особливого статусу.
Однак, відповідач не дотрималася наведених приписів та не звернулася до Головного управління із заявою про припинення виплати пенсії, а тому залишок переплати становить 21881,31 грн.
Головним управлінням для повернення надмірно виплачених сум пенсій було направлено лист до АТ «Ощадбанк» від 05.09.2024 №2500-0401-8/60510 про повернення коштів з рахунку, однак установою банку повернуто кошти на рахунок позивача у суму доступного залишку на рахунку 7,24 грн
Листом від 16.09.2024 № 2500-0403-8/62534 запропоновано відповідача добровільно повернути переплату пенсії шляхом внесення коштів на рахунок позивача, однак на час подання позовної заяви кошти відповідачем не внесено.
Представник позивача Варга О.В. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача з проханням задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилася з невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України «Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи».
Оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає за необхідне ухвалити по даній справі заочне рішення.
Дослідивши письмові докази та оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що дійсно перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області як одержувач пенсії по втраті годувальника.
Відділом перерахунку пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області від 08.08.2024 здійснено запит до Ніжинського державного університет імені Миколи Гоголя про період навчання ОСОБА_1 у навчальному закладі.
Із довідки № 147 від 28.08.2024, виданої Ніжинським державним університетом ім. Миколи Гоголя, ОСОБА_1 з 31.08.2023 р. відрахована зі складу студентів університету за невиконання вимог навчального план (а.с. 13).
Листом № 2500-0403-8/62534 від 16.09.2024 року повідомлено відповідачку про наявність переплати пенсії у сумі 21881,31 грн за період з 01.09.2023 по 31.05.2023, з проханням добровільної сплати суми переплати (а.с. 24).
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.
За змістом ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Верховний Суд України у постанові від 22.01.2014 у справі № 6-151цс13 та Верховний Суд у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі №545/163/17 по суті окреслили правову позицію, згідно з якою для повернення пенсії необхідна наявність одного з двох винятків: рахункової помилки з боку платника або недобросовісності з боку набувача.
Позивач не надав належних та допустимих доказів недобросовісності відповідачки.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Рисовський проти України» від 20.10.201, згідно з якою ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. Принцип «належного урядування» передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний спосіб.
Суд також бере до уваги постанову Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 19.05.2023 у справі №260/4933/21, де зазначено, що стягнення надміру виплачених пенсій можливе лише за наявності двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягненню зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини песіонера саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації.
Доказів умисної чи недобросовісної поведінки зі сторони відповідача представником позивача суду не надано.
Відсутність рахункової помилки з боку позивача та недобросовісності з боку відповідача виключає можливість стягнення виплачених сум відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя О.В. Роздайбіда