Справа № 739/1939/25
Провадження № 2/739/560/25
20 листопада 2025 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чепурка В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лукаш Н.Я.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - Костюченка В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг НС» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки,
1. Описова частина
Стислий виклад позицій учасників справи
ОСОБА_1 (далі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агрікор Холдинг НС» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 3 962 грн. 51 коп. з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, а також розірвання договору оренди землі площею 1,7957 га з кадастровим номером 7423685400:03:000:0096, укладеного 19 грудня 2019 року.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7423685400:03:000:0096. 19 грудня 2019 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки згідно якого розмір орендної плати на рік становить 3 352 грн. 86 коп. на рік, що сплачується до 31 грудня поточного року з урахуванням коефіцієнта індексації за відповідний рік. Однак, орендна плата за 2023 та 2024 роки сплачувалася не в повному обсязі та з порушенням строків виплати, зокрема за 2023 рік вона була виплачена лише 03 грудня 2024 року, а за 2024 рік виплачена 27 травня 2025 року. За 2023 рік не доплачено індексації на суму 1 129 грн. 25 коп., за 2024 рік не доплачено індексації на суму 1 758 грн. 66 коп. Також у зв'язку з несвоєчасною виплатою орендної плати за землю їй має бути виплачено втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції та 3% річних від суми орендної плати за 2023 рік у розмірі 542 грн. 07 коп. та 143 грн. 00 коп. відповідно і за 2024 рік у розмірі 324 грн. 90 коп. та 64 грн. 63 коп. відповідно. А загалом 3 962 грн. 51 коп. Посилаючись на систематичне порушення відповідачем договору оренди земельної ділянки та положення статей 15, 526, 625, 651, 792 ЦК України, статтю 141 ЗК України, статті 21, 22, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» позивачка просить стягнути недоплачену суму орендної плати з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних та розірвати вказаний вище договір оренди земельної ділянки.
Представником відповідача подано відзив на позов в якому останній просить у задоволенні позову відмовити повністю, вказує, що договором оренди землі, укладеним з позивачкою, дійсно встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахування коефіцієнта індексації на поточний рік, однак доводи позивачки про те, що орендна плата була виплачена їй не у повному розмірі вважає безпідставними, оскільки позивачка помилково для розрахунку коефіцієнта індексації орендної плати, який визначається щороку Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, застосовує індекс інфляції, розрахований Держстатслужбою. Відповідно розрахунки позивачки вважає неправильними та зазначає, що за 2023 та 2024 рік орендна плата була сплачена з невеликою переплатою. У зв'язку з цим стверджує, що факти неналежного виконання зобов'язань орендаря за договором оренди відсутні.
Представником позивача подано відповідь на відзив з якої вбачається, що позивачка свої позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю з підстав, вказаних у позовній заяві, також представник позивачки посилається на висновки Верховного Суду щодо нарахування і виплати орендної плати за землю з урахування індексу інфляції.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, підтвердила, що оренда плата за землю сплачувалася їй не своєчасно, сама орендована земельна ділянка відповідачем не обробляється.
Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю з підстав, вказаних у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву про розгляд справи без його участі.
Заяви та клопотання учасників справи
Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати її розгляду у порядку загального позовного провадження, визначено дату проведення підготовчого судового засідання, а також визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, позивачці та її представнику визначено строк для подання відповіді на відзив.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено, позивачка є власником земельної ділянки площею 1,7957 га з кадастровим номером 7423685400:03:000:0096 (а.с. 7).
19 грудня 2019 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 1,7957 га з кадастровим номером 7423685400:03:000:0096, строком до 31 грудня 2029 року, та визначено розмір орендної плати за землю - 3 352 грн. 86 коп. (а.с. 5-6).
Також 19 грудня 2019 року між позивачкою та відповідачем було укладено ще один договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 1,7957 га з кадастровим номером 7423685400:03:000:0097, строком до 31 грудня 2029 року, та визначено розмір орендної плати за землю - 3 352 грн. 86 коп. (а.с. 14-15).
Пунктом 12 вказаних договорів оренди передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на протязі року, але останній платіж не пізніше 31 грудня поточного року.
Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон України №161-ХІV) передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно частини першої статті 21 Закону України №161-ХІV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Частиною другою статті 21 Закону України №161-ХІV передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України №161-ХІV орендна плата справляється у грошовій формі.
Абзацом сьомим частини другої статті 25 Закону України №161-ХІV передбачено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за 2023-2024 роки позивачці відповідачем на виконання вказаних вище договорів оренди у листопаді 2023 року було нараховано орендну плату на суму 8 046 грн. 88 коп., з яких утримано податки на суму 1 448 грн. 44 коп. та військовий збір на суму 120 грн. 70 коп. Також у грудні 2024 року було нараховано 8 046 грн. 88 коп., з яких утримано податки на суму 1 448 грн. 44 коп. та військовий збір на суму 402 грн. 34 коп. (а.с. 9-10).
При цьому з довідок АТ «ПриватБанк» вбачається, що позивачка отримала орендну плату за землю за 2023 рік згідно вказаних вище договорів у розмірі по 3 238 грн. 87 коп. за кожним договором 03 грудня 2024 року, а за 2024 рік отримала орендну плату 27 травня 2025 року одним платежем за дві земельні ділянки на загальну суму 6 196 грн. 10 коп. (а.с. 11-12).
З викладеного вище вбачається, що відповідачем було здійснено нарахування позивачці орендної плати за земельну ділянку 7423685400:03:000:0096 за 2023 рік в листопаді 2023 року в розмірі 4 023 грн. 44 коп. (8 046 грн. 88 коп. / 2) , при цьому лише 03 грудня 2024 року виплачено суму орендної плати за вирахування утриманих податків та зборів.
Також у грудні 2024 року було нараховано позивачці орендну плату за вказану земельну ділянку за 2024 рік в розмірі 4 023 грн. 44 коп. (8 046 грн. 88 коп. / 2) , при цьому лише 27 травня 2025 року виплачено суму орендної плати за вирахування утриманих податків та зборів.
Відповідно до пункту 11 договорів обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням коефіцієнта індексації за поточний рік.
Пунктом 1.289 статті 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Згідно пункту 2.289 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно відомостей Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/862339.html) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) визначено наступні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель: за 2020 рік - 1,0; за 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 рік - 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь); за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
Таким чином, договором оренди землі, укладеним між позивачкою та відповідачем, передбачено виплату орендної плати за землю з урахуванням коефіцієнта індексації, що визначається відповідно до наведених вище положень законодавства щороку Держгеокадастром.
Представник позивачки у відповіді на відзив вказує на те, що орендна плата мала нараховуватися відповідачем з урахування індексу інфляції, посилаючись на висновки Верховного Суду, що містяться у постанові від 16 березня 2020 року, винесеній у справі №922/1658/19, згідно яких нормами статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про оренду землі» та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.
Оскільки сторонами договору оренди землі передбачено нарахування орендної плати саме з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки, підстави для нарахуванні орендної плати з урахуванням індексу інфляції відсутні, що узгоджується як з наведеними вище положеннями законодавства, так і з вказаною позицією Верховного Суду.
Отже, з урахуванням коефіцієнта індексації, розмір орендної плати за земельну ділянку, орендовану відповідачем у позивачки, за 2023 рік має становити 3 523 грн. 86 коп. (3 352 грн. 86 коп. х 1,051).
При цьому, за 2024 рік розмір орендної плати за земельну ділянку, орендовану відповідачем у позивачки, з урахуванням коефіцієнта індексації, має становити 3 946 грн. 72 коп. (3 352 грн. 86 коп. х 1,051х1,12).
Як з'ясовано, за 2023 та 2024 роки відповідач нарахував та виплатив позивачці, з урахуванням податків та зборів, в якості орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 7423685400:03:000:0096, по 4 023 грн. 44 коп. за кожен рік.
Отже, за 2023 рік відповідач переплатив позивачці орендну плату на суму 499 грн. 58 коп. (4 023 грн. 44 коп. - 3 523 грн. 86 коп.), а за 2024 рік відповідач переплатив позивачці орендну плату на суму 76 грн. 72 коп. (4 023 грн. 44 коп. - 3 946 грн. 72 коп.).
Згідно частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з доводами позивачки та її представника про те, що платежі, встановлені статтею 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер.
Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому стаття 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання.
У ході судового розгляду встановлено, що орендна плата за земельну ділянку з кадастровим номером 7423685400:03:000:0096 за 2023 рік була виплачена позивачці лише 03 грудня 2024 року, тобто із затримкою на 337 днів, а за 2024 рік виплачена 27 травня 2025 року, тобто із затримкою на 146 днів. При цьому позивачкою та її представником визначено затримку у виплаті по 17 травня 2025 року на 136 календарних днів, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості вирішувати питання поза межами строку, визначених у позовній заяві.
За таких обставин, у зв'язку з неналежним конанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди землі, позивачка має право на стягнення з відповідача інфляційних втрат за весь час прострочення виплати орендної плати, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Індекс інфляції в Україні за січень-листопад 2024 року становив 1,104, а за січень-квітень 2025 року 1,043 (https://www.ukrstat.gov.ua/).
Таким чином, у зв'язку з прострочення виплати орендної плати за 2023 рік у розмірі 3 523 грн. 86 коп. на 337 днів відповідач зобов'язаний був сплатити позивачці орендну плату з урахуванням встановленого індексу інфляційні у розмірі 3 890 грн. 34 коп. (3 523 грн. 86 коп. х 1,104), а також три проценти річних у розмірі 97 грн. 60 коп. (3 523 грн. 86 коп. х 3% х 337 /365).
Також, у зв'язку з прострочення виплати орендної плати за 2024 рік у розмірі 3 946 грн. 72 коп. на 136 днів відповідач зобов'язаний був сплатити позивачці орендну плату з урахуванням встановленого індексу інфляційні у розмірі 4 116 грн. 43 коп. (3 946 грн. 72 коп. х 1,043), а також три проценти річних у розмірі 44 грн. 12 коп. (3 946 грн. 72 коп. х 3% х 136 /365).
Отже, загальна суму орендної плати за 2023 та 2024 роки, з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, які підлягають нарахування у зв'язку порушення виконання грошового зобов'язання, становить 8 148 грн. 49 коп. (3 890 грн. 34 коп. + 97 грн. 60 коп. + 4 116 грн. 43 коп. + 44 грн. 12 коп.).
Оскільки відповідач сплатив позивачці в якості орендної плати за 2023 та 2024 роки загалом 8 046 грн. 88 коп. (4 023 грн. 44 коп. + 4 023 грн. 44 коп.), то з нього на користь позивачки необхідно стягнути в рахунок компенсації інфляційних втрат за час прострочення виплати орендної плати та в якості трьох процентів річних 101 грн. 61 коп. (8 148 грн. 49 коп. - 8 046 грн. 88 коп.). Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи по суті вимогу про розірвання договору оренди землі, укладеного між позивачкою та відповідачем 19 грудня 2019 року, суд враховує наступне.
Статтею 13 Закону України №161-ХІV передбачено, що договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України №161-ХІV істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Приписи статей 24 та 25 Закону України №161-ХІV визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Абзац п'ятим частини першої статті 24 Закону України №161-ХІV передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт.
Абзацом сьомим частини другої статті 25 Закону України №161-ХІV визначено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
Частиною першою статті 32 Закону України №161-ХІV передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23, відставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.
У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.
Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.
Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що відповідач двічі допустив порушення умов договору оренди землі від 19 грудня 2019 року, а саме несплату орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 7423685400:03:000:0096, площею 1,7957 га, що свідчить про систематичність даного порушення, враховуючи тривалість допущених порушень, суд приходить до висновку про необхідність розірвати вказаний договір оренди землі на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України. Відповідно в цій частині позов підлягає задоволенню.
Судові витрати
За подання даного позову, який містить одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. (1 211 грн. 20 коп. + 1 211 грн. 20 коп.).
Позивачку звільнено від сплати судового збору за подання на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому відповідачем судові витрати не здійснювалися.
Оскільки позов в частині вимог немайнового характеру підлягає задоволенню повністю, а в частині вимог майнового характеру підлягає задоволенню частково, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 242 грн. 26 коп. (1 211 грн. 20 коп. + 31 грн. 06 коп. (101 грн. 61 коп. х 1 211 грн. 20 коп. / 3 962 грн. 51 коп.).
На підставі викладеного, керуючись статтями 83, 141, 247, 258-259, 263-268, 273, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг НС» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг НС» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати та три відсотки річних за несвоєчасну виплату орендної плати за землю згідно договору оренди землі від 19 грудня 2019 року за 2023 та 2024 роки у розмірі 101 (сто одна) гривня 61 копійка.
Договір оренди землі, укладений 19 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг НС», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 жовтня 2020 року за №38738523, про оренду земельної ділянки площею 1,7957 гектари, з кадастровим номером 7423685400:03:000:0096, - розірвати.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг НС» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 242 (одна тисяча двісті сорок дві) гривні 26 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг НС», ЄДРПОУ- 43246513, місцезнаходження: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Попівка, вул. Центральна, 2.
Суддя В.В. Чепурко