Справа № 750/9651/25
Провадження № 2/750/2687/25
24 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретаріЩибря Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/9651/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
15.07.2025 ТОВ «Юніт Капітал» через систему «Електронний Суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 298763498 від 08.02.2023 у розмірі 26 016, 12 грн, мотивуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням умов договору відповідачкою.
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 17.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в справі, яку призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду по суті на 24.09.2025 та витребував у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка 5168-74ХХ-ХХХХ-1069; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_2 , у період з 08.02.2023 по 13.02.2023 у сумі 5 100,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_2 , за період з 08.02.2023 по 13.02.2023 у сумі 5 100,00 грн, витребувано інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска картки позичальника); повного номера рахунку - маска Картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою - маска Картки НОМЕР_2 , витребувати номери телефонів, що знаходяться/знаходились у анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою - маска Картки НОМЕР_2 .
24.09.2025 розгляд справи відкладений до 24.11.2025 у зв'язку з неявкою відповідачки.
У судове засідання 24.11.2025 представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив задовольнити позов, дав згоду на заочний розгляд, а справу слухати за його відсутності.
Відповідачка, яка оповіщалася про дату, час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, у судове засідання не з'явилася, відзиву не подала.
За письмовою згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом установлено, що, за твердження позивача, 08.02.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено Договір кредитної лінії № 298763498 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов Кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 5 100,00 грн строком на 30 днів (а.с. 13 зворот -21).
За умовами вищевказаного кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в порядку, визначеному пунктом 8 кредитного договору.
Договір кредитної лінії від 08.02.2023 № 298763498 був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Одноразовий персональний ідентифікатор № MNV6GD22 було направлено позичальниці 08.02.2023 на номер мобільного телефону, вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів. Указаний одноразовий персональний ідентифікатор введений позичальницею в відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 08.02.2023 о 10 год. 20 хв., після чого відповідачка натиснула кнопку «Відправити/Підписати», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Після чого Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 5100,00 грн на банківську карту відповідачки № 5168-74ХХ-ХХХХ-1069 (а.с. 35, 40).
Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі, установленому кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням від 08.02.2023 (а.с. 38).
Підписанням Паспорта споживчого кредиту до вказаного вище договору відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних нею умов кредитування (а.с. 12-13).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». За умовами вказаного договору факторингу, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно пункту 1.3 договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. За умовами пункту 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно умов пункту 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с. 47-50).
Відповідно до пункту 1.5 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору (а.с. 50 зворот).
Додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, вносились зміни до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2024 включно (а.с. 52 зворот, 53-56, 58, 58 зворот, 59).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 224 від 11.04.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 12 793, 86 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 5 100,00 грн, заборгованість по відсоткам 7 693, 86 грн (а.с. 61 зворот-62).
31.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 63-66).
Відповідно до пункту 1.3 Договору факторингу № 31/0724-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. За умовами пункту 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
Згідно з Реєстром прав вимоги № 2 від 31.07.2024 до Договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 26 016, 12 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 5 100,00 грн, заборгованість по відсоткам 20916, 12 грн (а.с. 68 зворот-69).
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю.
Відповідно до Реєстру боржників від 04.06.2025 до вищевказаного договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором від 08.02.2023 № 298763498 в сумі 26 016, 12 грн, з яких: 5 100,00 грн - прострочене тіло; 20 916, 12 грн - прострочені відсотки (а.с. 75-76).
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення (статті 15,16 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).
За приписами частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 5 100,00 грн підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 13.08.2025 № 20.1.0.0.0/7-250806/81097-БТ на запит суду та випискою за договором № б/н за період 08.02.2023-13.02.2023 (а.с. 112, 114-116).
Щодо відступлення права грошової вимоги ТОВ «Мілоан» до відповідачки за Договором кредитної лінії від 08.02.2023 № 298763498 та набуття такого права ТОВ «Юніт Капітал» суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Як убачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» посилалось на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені у 2018, 2024 та 2025 роках, а сам договір кредитної лінії - 08.02.2023, тобто після укладення Договору факторингу від 28.11.2018.
Судом також установлено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження оплати за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Разом з тим, розділом 3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. За умовами пункту 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Таким чином, позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідачки за кредитним договором від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».
Підписаний 31.12.2023 ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» акт звірки взаємних розрахунків зі сплати суми фінансування за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не є доказом оплати, оскільки він не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт господарської операції, а лише фіксує стан розрахунків між сторонами.
Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02.11.2021 № 905/306/17, від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012, від 15.04.2024 в справі № 2221/2373/12).
Крім того, відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
У пункті 8.2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони погодили, що строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору, та закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Отже, як убачається з пункту 8.2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», строк його дії закінчився 28.11.2019. Протягом дії договору між сторонами не було досягнуто угоди про продовження строку його дії.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17, від 18.10.2018 у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 тощо).
У даній справі позивач мотивує свої вимоги тим, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018, 31.07.2024 та 04.06.2025, та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
Разом з тим, Договір кредитної лінії № 298763498 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений 08.02.2023 тобто більше, ніж через 4 роки після укладення 28.11.2018 договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Право вимоги до ОСОБА_1 указано лише в реєстрі прав вимоги і не існувало на момент укладення Договору факторингу від 28.11.2018. Вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення Договору факторингу від 28.11.2018 не існувало, а відповідно до п. 2.1 згідно з умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Отже, майбутні вимоги не є предметом Договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01, тому і право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1 , який буде укладено у 2023 році, не могло входити.
Ураховуючи вищезазначене, суд уважає, що ТОВ «Таліон Плюс» не набуло право вимоги до ОСОБА_1 , а тому таке право не перейшло і до позивача по справі, у зв'язку з чим у позові належить відмовити.
За правилами статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4а, оф. 10, м. Київ, код ЄДРПОУ - 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя