Справа 688/5970/24
№ 2/688/292/25
Рішення
Іменем України
24 листопада 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Кілікевич І.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Гіппіуса О.Б.,
представників третіх осіб без самостійних
вимог Шимкова А.В., ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 за участі третіх осіб без самостійних вимог Приватного акціонерного товариства «Прогрес», Приватного акціонерного товариства «Шепетівський деревообробний комбінат» про встановлення факту трудових відносин, зобов?язання внести запис до трудової книжки про прийом на роботу, стягнення заборгованості по заробітній платі,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про встановлення факту трудових відносин, зобов?язання внести запис до трудової книжки про прийом на роботу, стягнення заборгованості по заробітній платі, посилаючись на те, що з 01.07.2021 працював на посаді охоронця у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , а саме охороняв територію Приватного акціонерного товариства «Прогрес», Приватного акціонерного товариства «Шепетівський деревообробний комбінат». Відбором працівників, умовами праці, графіком роботи, обов?язками охоронців та оплатою виконаної роботи займався ФОП ОСОБА_4 , з яким цими підприємствами укладено договір про надання послуг з охорони.
До обов?язків позивача як охоронця входило забезпечення контрольно-пропускного режиму роботи підприємств, цілодобова охорона майна підприємств, пропуск автотранспорту на територію. Трудовий договір між позивачем та відповідачем укладено в усній формі шляхом домовленості, відповідно до якої позивач мав працювати охоронцем за графіком одна доба через дві з розміром заробітної плати 3500 гривень в перший місяць виконання трудових відносин, з подальшим підняттям розміру заробітної плати до мінімального розміру заробітної плати на відповідний рік.
31.08.2023 відповідач повідомив позивача, що його звільнено з роботи охоронця з 01.09.2023. У період з 01.08.2021 по 01.09.2023 відповідачем лише частково сплачено заробітну плату в розмірі 3500 грн щомісячно, а не в мінімальному розмірі заробітної плати, як це було погоджено сторонами. Також відповідач відмовився укладати письмовий трудовий договір, відсутні наказ про прийняття позивача на роботу, відомості про нарахування та виплату заробітної плати.
Оскільки позивач виконував свої трудові обов?язки, був фактично допущений до роботи охоронцем, забезпечений відповідним робочим місцем та іншими умовами праці, систематично отримував заробітну плату за виконану роботу, підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, вважає, що фактичні відносини між позивачем та відповідачем мали характер трудових, однак з вини роботодавця мали місце неоформлені трудові відносини, що є підставою для встановлення факту трудових відносин, внесення запису до трудової книжки про прийом на роботу, стягнення заборгованості по заробітній платі.
Просив встановити юридичний факт трудових відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_4 у період з 01.07.2021 по 01.09.2023, зобов?язати ФОП ОСОБА_4 внести до трудової книжки позивача запис про прийняття на роботу на посаду охоронця з 01.07.2021 по 01.09.2023, стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь позивача невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2021 по 01.09.2023 у розмірі 75 200 грн.
Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Позивач суду пояснив, що роботу по охороні території та майна ПрАТ «Прогрес», ПрАТ «Шепетівський ДОК» здійснював за адресою м. Шепетівка, вул. С.Бандери, 61, мав робоче місце на контрольно-пропускному пункті. Спочатку працювало четверо охоронців, а потім троє. Для себе вони вели журнал внутрішнього обліку робочого часу, тобто графіки цілодобових чергувань, а також журнал обліку транспортних засобів, які проїжджали через пропускний пункт на територію підприємств. Шляхом написання рапортів для ФОП ОСОБА_5 звітували йому про чергування. Заробітну плату отримував особисто від ФОП ОСОБА_4 на банківську картку та готівкою.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що відповідач припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець. Наразі відповідач є діючим військовослужбовцем, отримав контузію та не пам?ятає обставини, що пов?язані з працевлаштуванням ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутні належні докази того, що між ним та позивачем існували трудові правовідносини, а також просив застосувати строк давності до вимоги про стягнення заробітної плати та відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи без самостійних вимог ПрАТ «Прогрес» позов підтримав, зазначив, що 30.07.2022 між ПрАТ «Прогрес» та ФОП ОСОБА_4 укладено договір про прибирання та контроль території, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . На цій території знаходиться ПрАТ «Шепетівський ДОК», а ПрАТ «Прогрес» орендує на цій території нерухоме майно. Товариства мають одного бенефіціарного власника. Строк дії договору до 21.08.2023. За виконану роботу ФОП ОСОБА_4 отримував 15 000 грн щомісячно, заборгованість відсутня. Також аналогічний договір був укладений в 2021 році, проте не зберігся на підприємстві.
Представник третьої особи без самостійних вимог ПрАТ «Шепетівський ДОК» проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях.
У письмових поясненнях щодо позову зазначено, що позивач не вжив жодних дій щодо належного оформлення трудових відносин, не звертався до роботодавця з вимогою оформити договір у письмовій формі, раніше не звертався до органів Держпраці або суду. За рішенням наглядової ради ПрАТ «Шепетівський ДОК» від 26.05.2025 звільнено попереднього директора ІІахолкова І.М., з 27.05.2025 призначено нового директора - ОСОБА_6 .
За результатами аналізу переданих новому директору документів, жодних договорів, укладених з ФОП ОСОБА_4 у період з 01.07.2021 по 01.09.2023, щодо надання послуг з охорони об'єктів Товариства не виявлено. Так само, жодних оплат на користь ФОП ОСОБА_4 за вказані послуги не здійснювалося. ФОП ОСОБА_4 не мас ліцензії на провадження охоронної діяльності, а його зареєстровані види діяльності обмежуються сферою побутових та прибиральних послуг (КВЕД 96.09, 81.21, 81.22).
Свідчення осіб, навіть якщо вони підтверджують виконання роботи, не є достатніми доказами трудових відносин, якщо відсутнє документальне оформлення, табелі обліку робочого часу, платіжні документи тощо.
У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують підпорядкованість працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку, наявність наданого робочого місця; регулярну виплату заробітної плати; фіксований графік; документальне оформлення хоча б частини відносин (журнали, акти розпорядження тощо).
З огляду на викладене, ПрАТ «Шепетівський ДОК» вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б дозволяли суду дійти висновку про наявність у позивача трудових відносин з ФОП ОСОБА_4 та виконанні трудових обов?язків по охороні об'єктів ПрАТ «Шепетівський ДОК», що є підставою для відмови у позові.
2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 21.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 20.02.2025, яке за клопотанням представника позивача відкладено на 06.03.2025. 04.03.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заява про виклик свідків. 03.03.2025 від відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання, яка була задоволена, судове засідання відкладено на 26.03.2025. Ухвалою суду від 26.03.2025 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 24.04.2025. 24.04.2025 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів. Ухвалою суду від 24.04.2025 клопотання представника позивача задоволено, витребувано докази з ПрАТ «Шепетівський ДОК» та ПрАТ «Прогрес», у зв?язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 26.05.2025. 13.05.2025 від ПрАТ «Прогрес» надійшли письмові докази, витребувані судом. За клопотанням представників сторін підготовче судове засідання відкладено на 12.06.2025. 10.06.2025 до суду надійшла заява ПрАТ «Шепетівський деревообробний комбінат» про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог. Ухвалою суду від 12.06.2025 до участі в справі залучено третіх осіб без самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «Прогрес», Приватне акціонерне товариство «Шепетівський деревообробний комбінат», підготовче судове засідання відкладено на 07.07.2025. 12.06.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань надійшла відповідь за № 1473013 про припинення діяльності ФОП ОСОБА_4 з 06.12.2024, за її рішенням. 23.06.2025 до суду надійшли письмові пояснення представника ПрАТ «Шепетівський ДОК». Ухвалою суду від 07.07.2025 підготовче судове засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 08.09.2025. 19.09.2025 та 16.10.2025 від представника ПрАТ «Прогрес» надійшли додаткові докази у справі. Для виклику свідків оголошувалася перерва до 06.10.2025, 21.10.2025. За клопотанням позивача судове засідання відкладено на 14.11.2025. 31.10.2025 від представника ПрАТ «Прогрес» надійшло повідомлення про відсутність доказів. 14.11.2025 задоволено клопотання позивача про долучення деталізованої виписки про рух коштів по банківському рахунку з відповіддю АТ «Райффайзен Банк» про платника коштів. Клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог повернуто без розгляду, оскільки пропущений присічний строк для подання такої заяви.
3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до договору №4 від 30.07.2022 ПрАТ "Об'єднання "Прогрес" в особі директора Броніча Р.В., що діє на підставі Статуту, надалі - “ЗАМОВНИК», з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_7 , що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія ВО 1 № 185413 видане 13.09.2004 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради "ВИКОНАВЕЦЬ", з іншої сторони, уклали цей Договір про таке.
Відповідно до п. 1.1 цього договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується за плату забезпечити прибирання та контроль об'єкту замовника, а саме - територія товариства, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 - в подальшому іменується «ОБ'ЄКТ».
Відповідно до 1.2, 1.3 договору плата за послуги за цим Договором становить: 15 000 гривень щомісячно. Оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця, який вказано в даному договорі починаючи з 01 серпня 2022 року.
Як передбачено п.п. 2.1, 3.1 договору виконавець зобов'язаний: а) організувати та забезпечити прибирання та контроль об'єкту замовника; б) забезпечувати дотримання встановлених правил пожежної безпеки, а у випадку виявлення на об'єкті пожежі або спрацьовування охоронно-пожежної сигналізації внаслідок технічної несправності, негайно повідомляти про це пожежну частину та вживати заходів щодо ліквідації пожежі та наслідків технічної несправності охоронно-пожежної сигналізації; замовник зобов'язаний: а) забезпечити виконавця приміщенням; б) забезпечити освітлення об'єкту; в) забезпечити огорожу об'єкту по периметру; г) надати виконавцю відомості щодо осіб, які мають доступ до об'єкту.
Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків від 24.06.2024 ПрАТ «Прогрес» та ОСОБА_4 узгодили, що заборгованість за договором № 4 від 30.07.2022, станом на 24.06.2024, відсутня.
Факт належного виконання умов договору № 4 від 30.07.2022 про прибирання та контроль території підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг від 30.09.2022, 31.01.2023, 28.02.2023, 31.03.2023, 30.04.2023, 31.05.2023, 30.06.2023, 31.07.2023, 31.08.2023, а також випискою АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.07.2021 по 01.09.2023 про сплату коштів ПрАТ «Прогрес» ФОП ОСОБА_4 за вказаним договором.
Відповідно до повідомлення директора ПрАТ «Прогрес» від 24.10.2025 на підприємстві відсутній договір про прибирання та контроль території по АДРЕСА_1 за 2021 рік.
Проте випискою АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.07.2021 по 01.09.2023 підтверджується сплата коштів ПрАТ «Прогрес» для ФОП ОСОБА_4 за договором про прибирання території від 2021 року.
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_4 було зареєстровано 13.09.2004, припинено діяльність за її рішенням 06.12.2024. Видами економічної діяльності, є - 96.09 надання інших індивідуальних послуг (основний), 81.22 - інша діяльність із прибирання будинків і промислових об?єктів, 81.21 - загальне прибирання будинків.
ОСОБА_4 заперечує факт існування трудових відносин з ОСОБА_1 .
На підтвердження доводів позову щодо перебування з відповідачем у трудових відносинах позивач надав до суду копії внутрішніх журналів чергувань працівників, заведених у період з лютого 2022 року по серпень 2023 року, у яких зазначено кількість працюючих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , години та дні чергування, заборгованість по заробітній платі.
Крім того, позивач надав суду копії журналів обліку транспортних засобів за 2023 рік на підтвердження пропускного режиму транспортних засобів на територію підприємства, яку охороняв ОСОБА_1 .
Копіями рапортів начальнику охорони у періоди з 01.07.2021 по квітень 2022 року підтверджується факт надання послуг з охорони на території ПрАТ «Шепетівський ДОК».
Відповідно до довідки старшого ДОП СДОП ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 29.04.2024 про результати проведення перевірки за зверненням ОСОБА_1 щодо порушення законодавства про працю опитаний директор Шепетівський ДОК ІІахолков І.М. пояснив, що до вересня 2023 року на їх підприємстві дійсно перебувала охорона; директор ПрАТ «Прогрес» ОСОБА_11 повідомив, що працівниками охорони на їхньому підприємстві, в тому числі на Шепетівський ДОК, відбором працівників, умовами праці, графіком роботи, оплатою праці займався ФОП ОСОБА_4 , з яким підприємство уклало договір про надання послуг з охорони.
Згідно з випискою про рух коштів по банківському рахунку ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 01.09.2023 та листом АТ «Райффайзен Банк» від 18.09.2025, кошти перераховані ОСОБА_1 14.02.2023 в сумі 6450 грн, 24.02.2023 в сумі 6150 грн, 03.03.2023 в сумі 6150 грн, 03.04.2023 в сумі 6150 грн, 20.04.2023 в сумі 6150 грн, 02.05.2023 в сумі 6150 грн, 02.06.2023 в сумі 6150 грн, 07.07.2023 в сумі 6150 грн, 05.08.2023 в сумі 6150 грн, здійснені від ОСОБА_4 з рахунку № НОМЕР_1 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_12 у період з 2021-2023 роки працював охоронцем у ФОП ОСОБА_4 . Охороняли територію ПрАТ «Прогрес» по АДРЕСА_1 . Заступали в цілодобовий наряд, за що отримували кошти. До обов?язків охоронця входило забезпечення контрольно-пропускного режиму роботи підприємств, цілодобова охорона майна підприємств, пропуск автотранспорту на територію. Трудовий договір між ним та ОСОБА_4 укладено в усній формі шляхом домовленості, відповідно до якої позивач мав працювати охоронцем за графіком одна доба через дві з розміром заробітної плати 3500 гривень, з подальшим підняттям розміру заробітної плати до мінімального розміру заробітної плати на відповідний рік. ОСОБА_4 ознайомив його з територією, яку потрібно охороняти, домовилися про умови праці, графіки чергувань. Самостійно вели журнали чергувань та пропуску на територію транспортних засобів, звітували рапортами ОСОБА_4 , отримували від нього кошти готівкою або на рахунок. ОСОБА_4 мав угоду з ПрАТ «Прогрес», який сплачував йому кошти за надані послуги.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_13 у період з 2021-2023 роки працював охоронцем у ФОП ОСОБА_4 . Охороняли територію ПрАТ «Прогрес» по АДРЕСА_1 . Заступали в цілодобовий наряд, за що отримували кошти. Старшим зміни був ОСОБА_9 . Спочатку було 4 охоронців, пізніше одного скоротили. Працювали добу через дві. ОСОБА_1 прийшов на роботу після нього. ОСОБА_4 особисто нічого на території не робив, лише приїжджав раз на місяць, щоб перевірити роботу та виплатити заробітну плату. Отримував 3500 грн зарплати на місяць.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що до лютого 2023 року працював столяром в ПрАТ «Шепетівський ДОК», по вул. С.Бандери, 61 в м. Шепетівка. Знає, що територію охороняли ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . На території знаходився контрольно-пропускний пункт, через який пропускали транспортні засоби. З їх слів йому відомо, що заробітну плату їм виплачував підприємець з м. Старокостянтинів. Коли він звільнився з роботи, ОСОБА_1 ще працював там охоронцем.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що до липня 2023 року працював верстатником в ПрАТ «Прогрес», в орендованому цеху на території Шепетівський ДОК, по АДРЕСА_1 . Знає, що територію охороняли ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Вони знаходилися на прохідній, пропускали на територію транспортні засоби з бруківкою, піском, щебнем. Ключі від цеху здавали їм на прохідну. Коли він звільнився, ОСОБА_1 ще працював охоронцем.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що до кінця травня 2025 року працював директором ПрАТ «Шепетівський ДОК». ОСОБА_1 працював начальником цеху до 2013 року, а потім став охороняти територію підприємства по вул. С.Бандери, 61 в м. Шепетівка - відкривав ворота, прибирав територію. На території знаходяться орендовані ПрАТ «Прогрес» два цехи. Заробітну плату йому та іншим охоронцям платив ФОП ОСОБА_4 , який підбирав персонал, проводив з ними інструктаж, мав договірні відносини з ПрАТ «Прогрес». Робочим місцем охоронців була прохідна.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що з 2020 року працює директором ПрАТ «Прогрес» у м. Славута. Для охорони приміщень цехів ПрАТ «Прогрес», які знаходилися на території ПрАТ «Шепетівський ДОК», між ПрАТ «Прогрес» та ФОП ОСОБА_4 у 2021-2022 роках укладалися відповідні договори. При цьому, ФОП ОСОБА_4 не ніс матеріальної відповідальності за охорону території. Крім цих договорів, з ФОП Кривунець ПрАТ «Прогрес» укладало й інші договори по охороні інших територій підприємства, а тому підприємець самостійно одночасно не міг виконувати ці функції, не виключено, що він мав найманих працівників. Об?єкт по АДРЕСА_1 ніхто, крім ФОП ОСОБА_4 , не охороняв.
4.Норми права, які застосував суд.
Згідно зі ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
За визначенням ч. 1 ст. 1 Закону України «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності» роботодавець - юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.
За приписами статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 232 КЗпП України, безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи (крім випадків виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні").
Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.
Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 462/7621/15-ц (провадження № 61-10916св18), від 13 квітня 2020 року у справі № 344/2293/19.
5.Оцінка суду.
Заслухавши пояснення учасників справи, їх представників, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 травня 2018 року в справі № 127/21595/16-ц (провадження № 61-10203св18).
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною третьою статті 94 КЗпП України встановлено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 344/2293/19 (провадження № 61-1121св20) зазначено, що встановлення факту наявності трудових відносин між працівником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилася за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до принципу диспозитивності обов'язок доказування фактичних обставин, що мають значення для справи, повною мірою покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона при доведенні обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, має дотримуватися принципів диспозитивності та пропорційності, не повинна зловживати своїми процесуальними правами, завдавати шкоди іншій стороні чи затягувати розгляд справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У пункті 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
Як встановлено у справі, між ФОП ОСОБА_4 та ПрАТ «Прогрес» протягом 2021-2023 років існували договірні відносини щодо прибирання та контролю території, що відповідає видам економічної діяльності фізичної особи-підприємця.
Для виконання обов?язків з фактичної охорони території за адресою АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_4 фактично допустив ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, за що виплачував йому заробітну плату.
Наявність трудових відносин позивача з ФОП ОСОБА_4 та підпорядкованість позивача правилам внутрішнього трудового розпорядку, наявність наданого робочого місця підтверджується журналами прийому-передачі чергувань, журналами обліку виїзду автотранспорту. У цих журналах відображено чергування позивача на посаді охоронця ФОП ОСОБА_4 у вказаний позивачем період.
Крім того, виписка з банківського рахунку позивача підтверджує виплату заробітної плати роботодавцем ФОП ОСОБА_4 .
Показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 підтверджується факт виконання ОСОБА_1 роботи з охорони території, забезпечення роботодавцем умовами праці, що в сукупності з письмовими доказами у справі, зокрема документами про оплату праці, є достатніми доказами факту трудових відносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 у період з 01.07.2021 по 01.09.2023, які не були оформлені належним чином.
У трудових правовідносинах діє презумпція вини роботодавця, яку у цій справі відповідачем не спростовано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про встановлення факту трудових відносин підлягає задоволенню.
Виконання позивачем роботи без укладення трудового договору є порушенням трудових прав працівника, а тому є підставою для застосування правил частини 6 статті 235 КЗпП України про оплату праці.
Відповідно до ч. 6 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації (крім випадків виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»), орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Отже, суд має виходити з величини заробітної плати, яка встановлена ч. 6 ст. 235 КЗпП України, а саме середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.
Відповідно до інформації Головного управління статистики у Хмельницькій області середня номінальна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності у січні 2022 року у Хмельницькій області становила 9646 грн (надання інших видів діяльності). З серпня 2021 року по грудень 2021 року середня номінальна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності (надання інших видів діяльності) становила 10070 грн, 9749 грн, 9773 грн, 9878 грн, 11903 грн відповідно.
Інформація про середню номінальну заробітну плату штатних працівників за видами економічної діяльності з лютого 2022 року по теперішній час відсутня, бо відповідно до вимог Закону України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» №2115-IX від 03.03.2022, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі з 01.08.2021 по 01.09.2023, яка розрахована позивачем із мінімальної заробітної плати в Україні - в розмірі 75 200 гривень (в межах заявлених позовних вимог).
Відповідно до п. 2.21-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. N 58 трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників.
Зазначені в абзаці першому цього пункту фізичні особи роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості. Під час прийняття на роботу вноситься запис: "Прийнятий на роботу (далі зазначається професійна характеристика робіт) за трудовим договором (зазначаються дата та номер договору), зареєстрованим у державній службі зайнятості (зазначається повна назва центру зайнятості)", при цьому у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата і номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості: "трудовий договір (номер), зареєстрований (дата)"), а при звільненні - запис: "Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України)", при цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: "трудовий договір (номер) знято з реєстрації (дата)".
Унесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, незалежно від місця реєстрації трудового договору, і засвідчуються його печаткою.
Однак статтю 24-1 КЗпП України, яка передбачала реєстрацію у державній службі зайнятості фізичною особою, яка використовує найману працю, або за довіреністю уповноваженою нею особою укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у встановленому порядку, виключено на підставі Закону України № 77-VIII від 28.12.2014.
Враховуючи те, що фізична особа-підприємець припинила свою діяльність з 06.12.2024, однак не припинила своє існування як фізична особа, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов?язання внести запис до трудової книжки про прийом на роботу підлягає задоволенню.
Докази, на відсутність яких посилалися представники відповідача та третьої особи без самостійних вимог, формуються та мають надаватися самим відповідачем. Крім того, трудове законодавство зобов'язує саме роботодавця укладати з працівником трудовий договір / контракт, сплачувати податки і внески до державного бюджету та покладає саме на роботодавця відповідальність за недотримання такого обов'язку.
Водночас відповідач поклав на працівника надмірний тягар доказування наявності обставин документального оформлення його на роботу до відповідача, у той час як зазначено вище закон покладає такий обов'язок саме на роботодавця.
Щодо застосування строку позовної давності, на що наполягав представник відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Така норма була передбачена у вказаному законі у редакції, чинній до змін, внесених Законом України від 01.07.2022 №2352-IX.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Таким чином, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Водночас варто враховувати правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Тобто дія частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Так, у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX) лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Враховуючи те, що спірні правовідносини у цій справі виникли до набуття чинності Закону від 01.07.2022 № 2352-IX, позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
6.Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3633,60 грн (1211,20 грн х 2 за дві вимоги немайнового характеру + 1211,20 грн за одну вимогу майнового характеру).
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 21, 24, 235 КЗпП України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 за участі третіх осіб без самостійних вимог Приватного акціонерного товариства «Прогрес», Приватного акціонерного товариства «Шепетівський деревообробний комбінат» про встановлення факту трудових відносин, зобов?язання внести запис до трудової книжки про прийом на роботу, стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.
Встановити юридичний факт трудових відносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у період з 01.07.2021 по 01.09.2023.
Зобов?язати ОСОБА_4 внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу на посаду охоронця з 01.07.2021 по 01.09.2023.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01.08.2021 по 01.09.2023 у розмірі 75 200 (сімдесят п?ять тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у сумі 3633,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду або через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 );
треті особи без самостійних вимог - Приватне акціонерне товариство «Прогрес» (вул. Привокзальна, 66, м. Славута Хмельницької області ЄДРПОУ 03587448), Приватне акціонерне товариство «Шепетівський деревообробний комбінат» (вул. Степана Бандери, 61, м. Шепетівка Хмельницької області, ЄДРПОУ 00273945).
Суддя Алла ЦІДИК