Провадження № 2/359/1176/2025
Справа № 359/12631/24
03 вересня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
при секретарі - Козачук А.Р.,
за участі представника позивача - Бабаніна А.М.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» до учасника Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» Болінчука Аркадія Петровича про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків, інфляційних втрат, трьох процентів річних,-
21.11.2024 ГО «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» звернулося до Бориспільського міськраойнного суду Київської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по сплаті щомісячних членських внесків за період з лютого 2019 року по липень 2023 року в розмірі 35573,27 грн., а також штрафних санкцій за період з лютого 2019 року по листопад 2024 року, а саме: 3% річних в сумі 3636,65 грн., інфляційних втрат у сумі 13576,51 грн..
Ухвалою судді від 29.11.2024 було відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судового розгляду.
12.06.2025 відповідачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі з підстав, що спірне підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, мотивуючи клопотання тим, що правовідносини між ГО та її членами щодо сплати внесків є внутрішніми та статутними за своєю природою і не підлягають судового розгляду в порядку цивільного судочинства.
Так, заявник вказує, що предметом спору у цій справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача, як члена організації, на користь позивача заборгованості зі сплати членських внесків та нарахованих на таку заборгованість сум інфляційних втрат та трьох процентів річних.
На думку відповідача, вимоги у даній справі підлягають розгляду не судом цивільної юрисдикцій, а в виключно в порядку розгляду на загальних зборах громадської організації, а саме, що відповідно до положень Статуту Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток», пункт 4.12.1, визначає, що єдиною санкцією за несплату членських внесків є виключення особи з членів Організації; пункт 13.4 встановлює, що лише після розгляду спору на Загальних зборах, останні можуть ініціювати звернення до суду виключно у разі завдання матеріальної шкоди ГО.
Пункт 1.6 Статуту (редакція 2023 року) закріплює, що всі внутрішні правила і порядок виконання обов'язків членів, у тому числі сплата внесків, є внутрішньоорганізаційними процедурами і не створюють цивільно-правових зобов'язань.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 клопотання про закриття провадження у справі підтримав, вважає, що питання стягнення членських внесків не може розглядатися у суді будь-якої юрисдикції.
Представник відповідача Бабанін А.М. проти закриття провадження у справі заперечував, посилається на те, що судова практика спростовує твердження відповідача, що питання стягнення заборгованості зі внесків не може бути предметом судового розгляду. І в цьому випадку позивач був вимушений звернутися до суду в порядку цивільного судочинства, оскільки Господарський суд Київської області закрив провадження у господарській справі за їх позовом, вказавши на те, що позов організації д о її членів щодо стягнення членських внесків не є корпоративним і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Дослідивши подане клопотання, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань. реалізації права на свободу об'єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначається Законом України «Про громадські об'єднання» (Закон № 4572-VI), який набрав чинності з 01 січня 2013 року.
За змістом статті 1 Закону № 4572-VI громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина п'ята статті 1 Закону № 4572-VI).
Згідно зі статтею 2 Закону № 4572-VI чинність цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань в Україні.
У статті 3 Закону № 4572-VI передбачені принципи утворення і діяльності громадського об'єднання.
Одним із таких принципів є відсутність майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (частина шоста статті 3 Закону № 4572-VI).
Громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, діє на підставі статуту громадського об'єднання, який повинен, зокрема, містити відомості про порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг.
Статут громадського об'єднання - це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов'язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об'єднання.
Можна підсумувати, що громадське об'єднання (громадська організація) є одним з різновидів юридичної особи, створеної шляхом об'єднання осіб, які мають право участі у ньому (у ній). Члени громадської організації товариства садоводів мають право брати участь в управлінні товариством, обирати та бути обраними до органів управління товариством садоводів, одним з яких є голова правління, порядок обрання та усунення з посади якого передбачено Статутом такої громадської організації.
З аналізу статей 3 та 15 ЦПК України у відповідній редакції вбачається, що у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого майнового права. Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України право на судовий захист є невід'ємним та не може бути обмежене навіть положеннями статуту громадської організації. Несплата членських внесків є невиконанням майнового зобов'язання, що породжує заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку. Виключення боржника зі складу членів організації може бути застосоване як внутрішньостатутний дисциплінарний захід, однак воно не відновлює порушеного майнового права та не звільняє боржника від обов'язку сплатити внески.
Численна судова практика, у тому числі, підтверджена постанова Верховного Суду, доводить, що вимоги про стягнення членських внесків підлягають вирішенню у судовому порядку. Таким чином, виключення зі складу організації не є альтернативою судовому захисту і не позбавляє громадську організацію права на звернення з позовом про стягнення заборгованості.
Встановлено , що ухвалою Господарського суду Київської області від 23 вересня 2024 року (справа №911/1063/24) було закрито провадження у господарській справі за аналогічним позовом Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» до учасника Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» Болінчука Аркадія Петровича про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків за період з лютого 2019 року по березень 2024 року , 3% річних за період з 16.02.2019 по 31.03.2024, витрати від інфляції за період з 16.02.2019 по 31.03.2024.
Обґрунтовуючи ухвалене судове рішення Господарський суд Київської області зазначив, що, аналізуючи зміст затвердженого статуту ГО «ТІЗ «Зелений Маєток», а також положення Закону №4572-VI, слід дійти висновку, що вказаний спір не має ознак корпоративного, не пов'язаний із створення, діяльності, управління або припинення діяльності юридичної особи, отже, заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства.
Також, слід зазначити, що розглядаючи справу №911/27/24 за позовом цієї ж громадської організації - ГО «ТІЗ «Земельний Маєток» до іншого члена такої організації, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 05.09.2024 дійшов висновку про те, що позов відповідної організації до її члена щодо стягнення членських внесків не є корпоративним і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ситуація, коли цивільний суд відмовляється від розгляду справи, вказуючи на господарську юрисдикцію, а господарський - навпаки, створює юрисдикційний конфлікт та унеможливлює доступ до суду, що суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 259,260, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі - відмовити
Ухвала суду є остаточною та самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Муранова-Лесів