Справа № 357/9823/25
Провадження № 2/357/4541/25
24 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Примак А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора Київської області, про зняття арешту з майна,-
26 червня 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті спадкодавця залишилося нерухоме майно у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій розміщено вказаний житловий будинок. Позивач не може оформити спадкові права на садкове майно через перебування останнього в обтяженні Нотаріусом роз'яснено право позивача на звернення до суду з позовом про зняття арешту майна На момент виникнення обтяження майна спадкодавець не був його власником.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2025 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.
Ухвалою суду від 27 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28 липня 2025 року. Витребувано від Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
21 липня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано від приватного нотаріуса Станчик С.Б. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підготовче засідання у справі відкладено на 18 вересня 2025 року.
18 вересня 2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса Станчик С.Б. надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18 вересня 2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у справі для вирішення питання про заміну адвоката для надання правничої допомоги. Підготовче засідання у справі відкладено на 17 жовтня 2025 року.
В підготовче засідання 17 жовтня 2025 року сторони та їх представники не з'явилися.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 листопада 2025 року.
В судове засідання 24 листопада 2025 року сторони та їх представники не з'явилися, в попередньо поданих заявах просили суд розглядати справу за їх відсутності.
За таких обставин суд вважає за можливе проводити засідання за відсутності вказаних осіб, за наявними матеріалами справи.
Фіксування засідання технічними засобами фіксації не здійснювалося відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:
Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті спадкодавця залишилося нерухоме майно у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій розміщено вказаний житловий будинок.
Позивач не може оформити спадкові права на садкове майно через перебування останнього в обтяженні від 25.09.1987 року.
Постановою приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Станчик Світлани Борисівни відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право власності на 1\2 частину житлового будинку та земельної ділянки, розміщених за адресою: АДРЕСА_1 через перебування вказаного нерухомого майна під обтяженням з 25.09.1987 року.
Документів, на підставі яких зареєстровано обтяження нерухомого майна, згідно даних Київського обласного державного нотаріального архіву від 17.05.2024 року, не має.
За спадкодавцем дане нерухоме майно зареєстроване з 17.11.1982 відповідно до договору купівлі-продажу № 18199 від 17.11.1982 року.
Згідно матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звертався лише позивач як син померлого.
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 1 Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Зазначені принципи сформулювано і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Аналогічне визначене статтею 321 ЦК України щодо непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними - п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту - ч.1 ст. 59 закону України «Про виконавче провадження».
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, згідно з вимогами ч.4 ст. ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду - ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник, або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчому провадженні.
Правова позиція Верховного Суду у подібних за змістом правовідносинах висловлена у постанові від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21.
Згідно зі ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що на час звернення з позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно порушується право на оформлення права власності на спадкове майно (житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 , яке після смерті останнього не може успадкувати його син ОСОБА_1 .
Вказане свідчить про те, що накладеним арештом на все майно майно померлого порушуються права позивача на можливість оформлення спадкових прав.
Правова позиція у подібних за змістом правовідносинах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, у постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18.
Безпідставне та необґрунтоване обтяження всього майна померлого ОСОБА_2 порушує законне право його сина ОСОБА_1 успадкувати належну його померлому батькові ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , по своїй суті є втручанням у мире володіння своїм майном позивачкою, що є порушенням статті першої Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право миро володіти своїм майном.
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 211, 247, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора Київської області, про зняття арешту з майна - задовольнити повністю.
Припинити в державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно арешт на нерухоме майно, зокрема на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вилучення (скасування) з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження № 1359410 від 06.10.2004 року, зареєстроване в реєстрі обтяжень реєстратором Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Білоцерківська міська рада Київської області. Адреса місце знаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15. Код ЄДРПОУ: 26376300.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора Київської області. Місце знаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Банкова, будинок 5. Код ЄДРПОУ: 02884305.
Суддя М. М. Бебешко