Справа № 357/16483/25
Провадження № 2/357/6927/25
24 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Примак А. М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
13 жовтня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника за довіреністю Москаленко М.С. звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якій просить стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором № 8756484 в розмірі 19080,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14,40 грн - сума заборгованості за відсотками, 12000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 1062,60 грн - комісія за надання кредиту; заборгованість за кредитним договором № 73239712 в розмірі 9271,65 грн, з яких: 4591,06 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 218,08 грн - сума заборгованості за відсотками, 4462,51 грн - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом. Всього просить стягнути заборгованість за договорами в загальному розмірі 28351,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, 01 листопада 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 8756484. Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Крім того, 01 листопада 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 73239712. Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25 у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 27.03.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8756484 від 01.11.2024 в розмірі 19080,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14,40 грн - сума заборгованості за відсотками, 12000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 1062,60 грн - комісія за надання кредиту.
Відповідно до Реєстру боржників № 4 від 27.03.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 73239712 в розмірі 9271,65 грн, з яких: 4591,06 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 218,08 грн - сума заборгованості за відсотками, 4462,51 грн - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.
14.10.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у відкритому судовому засіданні, призначеному на 24 листопада 2025 року.
Представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності та у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення в справі.
04 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов від відповідача, в якому останній зазначив, що просить суд встановити факт отримання коштів та чому ця компанія має право вимагати їх і в якому обсязі.
Правом на подачу відповіді на відзив представник позивача не скористався.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Фіксування судового засідання технічними засобами фіксації не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
01 листопада 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 8756484. Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Пунктом 2. цього Договору, сума позики становить 3050,00 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка 0,01 %. Проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) 5,00 %. Пеня 5% в день. Комісія за надання кредиту 17,71% від суми наданого кредиту (що в грошовому виразі складає 540,155 грн).
Згідно п. 9.3.9 Договору позичальник зобов'язаний у випадку виникнення понадстрокового користування кредитом (його частиною) за Договором сплачувати в повному обсязі нараховані проценти за понадстрокове користування кредитом або пенею та нести відповідальність, передбачену договором.
Згідно п. 10.5.2 Договору якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений Договором строк, у випадку невиконання позичальником умов Договору Кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п.п. 2 Договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування».
Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повного інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).
Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 802574.
01 листопада 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 73239712. Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Пунктом 2. цього Договору, сума позики становить 9000,00 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка 0,250 %. Проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,70 %. Пеня 2,70% в день. Комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту (що в грошовому виразі складає 1350,00 грн).
Згідно п. 9.3.9 Договору позичальник зобов'язаний у випадку виникнення понадстрокового користування кредитом (його частиною) за Договором сплачувати в повному обсязі нараховані проценти за понадстрокове користування кредитом або пенею та нести відповідальність, передбачену договором.
Згідно п. 10.5.1 Договору якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений Договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п.п. 2 Договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування».
Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повного інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).
Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 32047.
27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25 у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 27.03.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8756484 від 01.11.2024 в розмірі 19080,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14,40 грн - сума заборгованості за відсотками, 12000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 1062,60 грн - комісія за надання кредиту.
Відповідно до Реєстру боржників № 4 від 27.03.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 73239712 в розмірі 9271,65 грн, з яких: 4591,06 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 218,08 грн - сума заборгованості за відсотками, 4462,51 грн - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом.
Також позивачем додано до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором № 8756484 від 01.11.2024 (а.с. 22) та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 73239712 від 01.11.2024 (а.с. 37-38).
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.
Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, суд приймає до уваги те, що вказані договори підписані електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, було встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані банком виписки за рахунками позичальника повинні бути досліджені судами з наданням оцінки у сукупності з іншими зібраними у справі доказами на предмет обставин видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку позивача, що було здійснено судом апеляційної інстанції.
Суд вважає, що позивачем не надано, належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» умов вищевказаних кредитних договорів щодо здійснення безготівкового переказу грошових сум на банківський рахунок відповідача у справі ОСОБА_1 , як позичальника, шляхом використання вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу.
Після отримання відзиву на позовну заяву через підсистему «Електронний Суд» представник відповідача не скористався правом на подання до суду відповіді на відзив чи заявлення клопотання про подачу до суду чи витребування судом витребування додаткових доказів, зокрема первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факти перерахування грошових коштів та фактичного укладення кредитних договорів між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
Саме позивач звернувся до суду з позовом, а тому повинен був надати докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовував заявлені позовні вимоги, а саме обставин невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, проте цей процесуальний обов'язок не виконаний позивачем.
Суд позбавлений можливості перевірити, як факт отримання відповідачем кредитних коштів.
Отже, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог судові витрати позивача залишити за ним.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, код ЄДРПОУ 35625014. Адреса для листування: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя М. М. Бебешко