Справа № 521/10359/25
н/п 2/766/10930/25
28 жовтня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого судді Булах Є.М.
Секретар судового засідання Кошева А.П.
Справа №521/10359/25; провадження №2/766/10930/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за
позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02175, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд.19, оф.2005)
до
відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 )
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
учасники справи: не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду по суті, ухвалив рішення про наступне та,-
встановив:
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
23 червня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №00-9626450 від 13.02.2024 у розмірі 40 284,20 грн. та судові витрати. Просив розглянути заяву про витребування доказів.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 13.02.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 , укладено Договір кредитної лінії №00-9626450 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Після цього добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Кредитний договір було підписано за допомогою Електронного підпису - одноразового ідентифікатора 55618.
Згідно умов договору, за надання Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю комісію у розмірі 550,00 грн. Позичальник доручає Кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми Кредиту, що підлягає перерахуванню Позичальнику згідно Договору. Тобто, Позичальнику перераховується сума Кредиту 5 600,00 грн., за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання Кредиту. Отже, відразу після вчинених дій Відповідача, 13.02.2024 ТОВ «Макс Кредит» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-9626450 від 13.02.2024 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ФК «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_2 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Макс Кредит». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від 30.10.2024 з відміткою ТОВ «Платежі Онлайн» та додатком до нього.
Всупереч умов Договору №00-9626450 від 13.02.2024 Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, що станом на 21.10.2024 року створило заборгованість у розмірі - 40 284,20 грн., яка складається з наступного:
- 6 050,00 грн. - заборгованість по кредиту;
- 34 234,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Відповідач виконувала умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі, що свідчить про те, що вона усвідомлювала існування даного договору та визнавала взяті на себе зобов'язання за ним.
21.10.2024 ТОВ «Макс Кредит» та Позивач уклали Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за включаючи суму користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС датою відступлення права вимоги є день, в який сторони склали і підписали Акт приймання-передачі згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від ТОВ «Макс Кредит» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 40 284,20 грн. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» не здійснювало нарахувань за кредитним договором, а тому розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ «Макс Кредит» за Договором №00-9626450 від 13.02.2024 на момент його відступлення, наведено у додатку до позовної заяви.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 284,20 грн. та судові витрати, які складаються з: судового збору у розмірі 2422,40 грн, і витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. (вивчення матеріалів справи - 1000,00 грн/2 год., складання адвокатського запиту - 500,00 грн/1 год., складання клопотання про витребування доказів - 500,00 грн., складання позовної заяви - 5000,00 грн/2 год.).
Відповідач відзиву на позов не подала, була належним чином повідомлена про судовий розгляд справи.
ІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24.06.2025 року матеріали позовної заяви за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передано за підсудністю на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.07.2025 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу (представнику позивача) надано 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків.
31.07.2025 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву до Херсонського міського суду Херсонської області про усунення недоліків позову. Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції суду вказана заява передана Головуючому у справі судді Булах Є.М. 04.08.2025 року.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 23.09.2025 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини своєї неявки не повідомив.
У зв'язку із неявкою відповідача судове засідання відкладено на 28.10.2025 року.
Представник позивача у час, призначений для розгляду справи не з'явився, у позовній заяві зазначено, що позивач не заперечує щодо можливого розгляду справи без його участі та у разі неявки відповідача можливого ухвалення у справі заочного рішення про задоволення позовних вимог.
У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач повторно не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за останнім відомим суду місцем проживання у встановленому законом порядком, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.
ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судові засідання, що призначались на 23.09.2025 року та 28.10.2025 року відповідач повторно не з'явився, про день, час та місце його проведення повідомлявся належним чином. Про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомлено.
Крім того, відповідач, будучи повідомленою належним чином про розгляд справи відносно неї, відзиву на позов не подала про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухваленням рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від неї, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
Судом встановлено, що 13.02.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9626450 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Після цього Відповідач заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалася на Сайті, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказала свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Кредитний договір було підписано за допомогою Електронного підпису - одноразового ідентифікатора 55618, який введено відповідачкою.
Згідно умов договору: сума кредитного ліміту складає 5 500,00 грн (п.1.2.), строк кредитної лінії - 360 днів із зобов'язанням повернути кредит 07.02.2025 (п.1.3.), тип процентної ставки - фіксована (п.1.4.), стандартна процентна ставка становить 2,47 % від суми кредиту (п.п.1.4.1.), знижена процентна ставка складає 0,50 % від суми кредиту (п.п.1.4.2.), орієнтовна річна процентна ставка становить 931,66 % (п.1.7.), орієнтовна загальна вартість кредиту складає 54 956,00 грн (п.1.8.).
Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 13.02.2024 було надано одноразовий ідентифікатор 55618 для підписання Договору № 00-9626450.
Згідно з наданими довідками та повідомленнями через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» було перераховано виплати кредиту ОСОБА_1 13.02.2024 у сумі 5 500,00 грн. на банківську картку НОМЕР_3 .
Разом з цим, 21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (Фактор) зобов'язується передати (сплатити) ТОВ «Макс Кредит» (Клієнт) суму фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру в обсязі та умовах, що існують на Дату відступлення прав вимоги.
Згідно з Реєстром боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 (Додаток 2), заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-9626450 від 13.02.2024 склав 40 284,20 грн, з яких 6 050,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 34 234,20 грн. - заборгованість по звичайним відсоткам за користування кредитом.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до розрахунків заборгованості, доданих до позовної заяви, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9626450 від 13.02.2024 станом на 21.10.2024 становить 40 284,20 грн., з яких:
6 050,00 грн. - заборгованість по кредиту;
34 234,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
ІV. Оцінка Суду.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно дост.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно із ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За висновками КЦС у складі ВС у постанові від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України).
Частиною 2статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Із системного аналізу положень вказаного закону встановлено, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження укладення договору №00-9626450 від 13.02.2024 позивачем надано докази послідовності укладення даного договору, згідно якої 13.02.2024 відповідач пройшла авторизацію в інформаційно-технічній системі, визначилася з розміром та строком кредиту, ознайомилася з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів, введено одноразовий ідентифікатор та акцептовано пропозицію укласти договір.
13.02.2024 відповідачу на його платіжну картку НОМЕР_3 було перераховано 5 500,00 грн. через ТОВ «Платежі Онлайн», що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту, наявної в матеріалах справи.
Ураховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що відбулось укладення договору №00-9626450, що узгоджується зі ст. ст. 6, 627 ЦК України та статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаї ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610,611 ЦК України).
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач, з огляду на положення ч.1 ст.612 ЦК України, станом на 21.10.2024 порушила умови договору укладеного 13.02.2024, належним чином не виконавши взяті на себе зобов'язання, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи і правильність нарахування якого стороною відповідача не спростована.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ч.1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України в становлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч.1ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 ТОВ «Макс Кредит» відступило своє право вимоги за кредитними договорами, у тому числі, укладеним із відповідачкою, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та на момент укладання цього договору заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-9626450 від 13.02.2024 становила 40 284,20 грн, з яких: 6 050,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 34 234,00 грн. - заборгованість по звичайним відсоткам за користування кредитом.
Аналіз досліджених судом доказів, наданих позивачем, які є належними, допустимими та достатніми, свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог на предмет існування заборгованості відповідача перед позивачем. Суд враховує, що відповідачем відзиву на позов та доказів на спростування позовних вимог суду не надано. Беручи до уваги наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором № 00-9626450 від 13.02.2024, що утворилася станом на 21.10.2024, у розмірі 40 284,20 грн, що складається з: 6 050,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 34 234,20 грн. - заборгованості по звичайним відсоткам за користування кредитом.
V. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Частиною першою ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції № 15292 від 11.06.2025 позивачем при поданні позовної заяви сплачено 2 422,40 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судового збору.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн., суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
В підтвердження обґрунтованості понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000, 00 грн., позивачем до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року укладеного між АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС»; додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 в якому відображено Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025; додаткова угода №36 до Договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року відповідно до якого АБ «Тараненко та Партнери» бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «ФК «ЕЙС» з питань, що відносяться до юрисдикції судів загальної юрисдикції по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у тому числі кредитного договору №00-9626450 від 13.02.2024; Акт прийому-передачі наданих послуг, у якому міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «Тараненко та Партнери» необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС»» щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .
Документу, що свідчить про оплату гонорару АБ «Тараненко та Партнери», який підтверджує сплату витрат позивачем та їх отримання (оприбуткування) АБ «Тараненко та Партнери», в порядку визначеному законодавством України, витрат на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн., суду не надано та до матеріалів справи не долучено.
Враховуючи, що документ про сплату витрат на правову допомогу на користь адвоката є одним із обов'язкових платіжних документів на підтвердження обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає, що відсутність такого доказу свідчить про відсутність понесення витрат позивачем на правову допомогу, а тому відсутні правові підстави для їх стягнення, у зв'язку із чим у задоволенні вимог про стягнення витрат понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги слід відмовити.
На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005) заборгованість за договором кредитної лінії №00-9626450 від 13.02.2024 станом на 21.10.2024 у розмірі: 40 284,20 коп., що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 6 050,00 коп. та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі - 34 234,20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005) в рахунок відшкодування судового збору 2 422,40 коп.
В іншій частині вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 28.10.2025 року.
СуддяЄ. М. Булах