Справа №766/4189/25
н/п 1-кп/766/3461/25
21.11.2025
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
?прокурора ОСОБА_3 ,
?обвинуваченої ОСОБА_4 ,
?потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025232020000070 від 10.03.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуваючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на ст. 89 КК України, раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті ухвалив вирок про таке:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
1.1. Суд встановив, що ОСОБА_4 , 06.03.2025, близько 19 год 00 хв., перебуваючи у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в ході раптово виниклого конфлікту з потерпілою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно нанесла три удари правою ногою по лівій частині тулуба, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця спини зліва, синця лівої бокової поверхні грудної клітини та синця лівого плеча, які, згідно з висновком експерта, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Отже, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 125 КК України, формою об'єктивної сторони якого є умисне легке тілесне ушкодження.
ІІ. Позиції сторін кримінального провадження
2.1. Прокурор у судових дебатах вважав, що пред'явлене обвинувачення є доведеним. Вина обвинуваченої ОСОБА_4 також доведена, а його дії кваліфіковані правильно, а саме вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисні легкі тілесні ушкодження.
2.2. Під час судового розгляду кримінального провадження обвинуваченою ОСОБА_4 під час її допиту усі обставини кримінального правопорушення нею підтверджено в повному обсязі, вину визнано.
2.3. Прокурор також просив Суд при призначенні покарання обвинуваченій врахувати наявність обставин, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, а саме: активне сприяння розкриттю кримінального провадження та щире каяття, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України.
2.4. Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп.
2.5. Обвинувачена вину і фактичні обставини кримінально правопорушення визнала. Під час допиту зазначила, що дійсно наносила удари ногами потерпілій. Вину визнає повністю. Погоджується з покаранням, запропонованим прокурором.
2.6. Потерпіла погодилася з покаранням, запропонованим прокурором.
ІІІ. Докази, що досліджені Судом у судовому засіданні
3.1. Визначаючи обсяг доказів, які мають досліджуватись під час судового розгляду цього кримінального провадження, Суд, з'ясувавши позицію сторін кримінального провадження, яка полягала у застосуванні спрощеного порядку дослідження доказів, передбаченого частиною третьою ст. 349 КПК, із зазначених підстав ухвалив:
визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються,
допитати обвинувачену,
дослідити матеріали, що характеризують обвинувачену.
3.2. При цьому Суд зважає на висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 349 КПК, який полягає в тому, що повне визнання обвинуваченим вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому він обвинувачується, правових наслідків розгляду доказів за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КК. (постанова ВС 02.02.2021року у справі №640/4713/19, провадження № 51-2155 км 20)
3.3. Суд, дотримуючись вищезазначених висновків Верховного Суду, у судовому засіданні роз'яснив обвинуваченій у доступній, чіткій та конкретизованій формі суть даної норми з метою однакового, правильного і точного розуміння ним її змісту та переконався у добровільності його позиції.
3.4. На переконання Суду, обвинувачена повністю розуміє суть обвинувачення, підтвердила обставини правопорушення, позиція обвинуваченої щодо визнання вини є добровільною.
Мотиви і висновки Суду
3.5. Обвинуваченій інкримінується діяння, формою об'єктивної сторони якого є умисне легке тілесне ушкодження.
3.6. Відповідно до пункту 1.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. №6 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 р. за №255/791 (надалі - Правила) з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних.
3.7. Приписами частини першої ст. 125 КК встановлюється відповідальність за легке тілесне ушкодження, яке виразилося в порушенні анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, але не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності. До них Правила відносять такі ушкодження, що мали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів. Прикладом таких ушкоджень є садно, синець тощо.
3.8. Отже, з об'єктивної сторони вказане кримінальне правопорушення характеризується: діянням, спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв'язком між зазначеним діянням та наслідком.
3.9. Обвинувачена під час допиту визнала, що умисно наносила потерпілій удари в області тулуба, зокрема спини, в результаті чого були спричинені потерпілій легкі тілесні ушкодження, а саме синці.
3.10. Розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, Суд доходить висновку про визнання ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 125 КК України, а саме в спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень.
ІV. Призначення покарання
4.1. Санкцією частини першої ст. 125 КК за вчинене кримінальне правопорушення передбачено покарання у виді:
?штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
?громадських робіт на строк до двохсот годин, або
?виправних робіт на строк до одного року.
4.2. Під час судового розгляду Суд встановив обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до частини першої ст. 66 КК України - це щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
4.3. Під час судового розгляду Суд не встановив обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до частини першої ст. 67 КК України.
4.4. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, що санкція частини першої статті 125 КК передбачає альтернативні види покарань та враховує:
- ступень тяжкості правопорушення - згідно із статтею 12 КК інкриміноване діяння відноситься до кримінального проступку;
- особу обвинуваченої - її вік, матеріальний стан; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, спиртними напоями не зловживає, раніше не судима;
- наявність обставини, що пом'якшує покарання, та відсутність обставини, що обтяжують таке.
4.5. Також Суд бере до уваги загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженої.
4.6. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.
4.7. Суд також вважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
4.8. У зв'язку із викладеним, Суд дійшов висновку, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4.9. Суд вважає, що наведені аргументи в своїй сукупності і прийняте судове рішення щодо покарання обвинуваченої відповідають справедливому співвідношенню між вчиненим діянням та заходами покарання, які застосовуються до винної, що зумовлені метою кримінального покарання і є необхідними і не надмірними.
4.10. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання скоєнню нею нових злочинів.
4.11. Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань до обвинуваченої за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.
V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченій на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його застосування Суд не вбачає.
З цих підстав,
керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 392, 394, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.)
2. Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України воназобов'язана сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
В разі несплати штрафу у встановлений термін до неї може бути застосоване більш жорстке покарання, передбачене санкцією частини першої ст. 125 КК України.
3. Запобіжний захід до обвинуваченої не обирати.
4. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальнім кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
5. Прокурор, обвинувачена, потерпіла мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення..
6. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
СуддяОСОБА_1