Справа № 585/4470/25
Номер провадження 1-кс/585/1492/25
21 листопада 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни клопотання заступника начальника СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування підозрюваному:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ромни, Сумської області, українцю, громадянину України, військовослужбовцю ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
21 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання заступника начальника СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 в якому просить: застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, без визначення розміру застави у кримінальному провадженні. У випадку визначення розміру застави та її внесення зобов'язати підозрюваного невідкладно прибути до місця проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 та покласти обов'язки, визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.
Клопотання обгрунтовує тим, що 30.05.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призвано на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_2 .
Солдат ОСОБА_4 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 був призначений наказом Командира Окремої президентської бригади №233-РС від 20.07.2024 року (по особовому складу) на посаду стрілець-помічник гранатометника 1- відділення спеціального призначення 3 взводу спеціального призначення 2 роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_4 .
Під час проходження військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_4 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою.
Встановлено, що військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби самовільно залишив місце розташування військової частини 20.08.2024, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , будучи виведеним в розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та не повернувся з лікування до військової частини на ПТД « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( АДРЕСА_3 ,), а поїхав до місця свого фактичного проживання в АДРЕСА_2 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
Солдат ОСОБА_4 з 20.08.2024 по теперішній час обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а перебував за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , де займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
ОСОБА_4 о 16.36 годині 20.11.2025 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
20.11.2025 о 14.15 год. ОСОБА_4 затримано у поряду п.6 (абз.10) ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України - під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підставою до винесення клопотання стало те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину за які передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Крім того, ОСОБА_4 , самовільно залишивши розташування військової частини, протягом тривалого часу переховувався від правоохоронних органів.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі анкетних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, приймали участь у проведенні слідчих (розшукових) дій, у зв'язку з чим останній матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Крім того, вказані особи проходять військову службу в одному підрозділі. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний, будучи військовослужбовцем, може вчинити інший злочин проти встановленого порядку несення військової служби, зокрема, самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України), дезертирство (ст. 408 КК України) тощо, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду та унеможлививши здійснення швидкого, повного і неупередженого судового слідства у вказаному кримінальному провадженні.
Також тривале і стійке небажання виконувати обов'язки військової служби підозрюваним свідчить про можливість вчинення ним інших військових злочинів, пов'язаних з виконанням обов'язків по службі, зокрема реальної можливості вчинення непокори та відмови від виконання наказів командирів та начальників (ст. 402, 403 КК України) в тому числі в бойовій обстановці, ухилення від виконання обов'язків військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби, підробки документів чи іншого обману (ст. 409 КК України).
Відтак у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав просив задоволити, підтвердив обгрунтування вказані в клопотанні.
ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, покази по справі надати відмовився.
Захисник ОСОБА_5 підтримав думку підзахисного. Зазначив, що ризики про які зазначає прокурор відсутні, оскільки ОСОБА_4 не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та має намір повернутися до військової частини для продовження несення служби.
З витягу з ЄРДР вбачається наявність кримінального провадження №62024100130004327 від 10.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України.
Як вбачається з повідомлення про підозру від 20.11.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Крім цього, на підтвердження обставин кримінального провадження суду надано: постанову про доручення здійснення досудового розслідування, постанову про призначення групи слідчих від 16.10.2025 року, повідомлення ВЧ НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_4 , витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2024 року про результати службового розслідування, акт службового розслідування від 04.10.2024р., витяг з наказу №241 від 02.09.2024р. про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, Наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 23.07.2024 року про призначення ОСОБА_4 на посаду стрільця ВЧ НОМЕР_1 , Наказ командира ВЧ НОМЕР_1 № 236 від 10.08.2024 р. відповідно до якого ОСОБА_4 увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира окремої президентської бригади, рапорт офіцера ВЧ НОМЕР_1 яким останній повідомляє командиру про самовільне залишення ОСОБА_4 військової частини, наказ командира ВЧ НОМЕР_1 про припинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_4 , доповідь командира ВЧ НОМЕР_1 по факту самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 , службову характеристику ОСОБА_4 , копію військового квитка ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , копію паспорта ОСОБА_4 , довідку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.01.2025 року відповідно до якої ОСОБА_4 , був призваний на військову службу до ВЧ НОМЕР_2 наказом №153 від 30.05.2023р., витяг з наказу №153 від 30.05.2023 р. про убуття рядового ОСОБА_4 до ВЧ НОМЕР_2 в зв'язку з призовом на військову службу, довідку медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_4 №629, виписку з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 №6889 від 31.07.2024р., письмові пояснення ОСОБА_4 , протоколи допиту свідків ОСОБА_7 від 08.11.2025р., ОСОБА_8 , від 20.10.2025р., протокол затримання підозрюваного від 20 листопада 2025р. протокол допиту підозрюваного від 20.11.2025р., довідка КНП СОР ОКСЛ, вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.10.2017 року яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.310 КК України.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого/свідків у вказаному кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: п.4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який, відповідно ст. 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років позбавлення волі.
З практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Вирішуючи питання обґрунтованості підозри, вважаю, що на даній стадії провадження суд не може давати оцінку правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.5 ст. 407 КК України, натомість наявні факти та зібрана інформація не викликає сумнівів в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити злочин.
За таких обставин суд вважає, що маються достатні дані про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється, суд приходить до переконання, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
В зв'язку з вказаним суд приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому суд не вбачає підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182 - 186, 193, 194,196, 197 КПК України, - суд
Клопотання заступника начальника СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Конотопської окружної прокуратури Сумської області про застосування підозрюваному: ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття під варту на виконання даної ухвали, з 12 години 00 хвилин 21 листопада 2025 року.
Строк дії ухвали - до 12 години 00 хвилин 19 січня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Вручається негайно після її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 21.11.2025 року.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1