Справа № 585/3360/25
Номер провадження 2/585/1348/25
18 листопада 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,
Справа № 585/3360/25, провадження № 2/585/1348/25
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення заборгованості.
Представники позивача: Тараненко Артем Ігорович, який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії АА №1600243 від 09.07.2025, Поляков Олексій Володимирович, в особі директора - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»,
представник відповідача Менько Дмитро Дмитрович, який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії ВМ №1073395 від 24.09.2025 та Договору про надання правничої допомоги від 15.09.2025.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 15423,40 грн. та 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.01.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 187533702 на суму 8000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV363HG. Саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 8 000,00 грн 22.01.2022 на банківську карту № 5366-39XX-XXXX-7334 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. Отже, Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. 28.11.2018 між Первісним кредитором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги, зокрема і до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 , ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 15 423,40 грн. При укладенні Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного Кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам. Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 15 423,40 грн, яка складається з: 8 000,00 грн - заборгованості по тілу кредиту; 7 423,40 грн - заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період дата переходу права вимоги 08.07.2025 - 31.07.2025. Враховуючи те, що відповідач добровільно борг не сплачує, Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 187533702 від 22.01.2022 у розмірі 15 423,40 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Менько Д.Д. вказує, що відповідач категорично заперечує проти позову, оскільки кредитний договір № 187533702 на суму 8 000,00 грн з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не укладала, грошові кошти за вказаним кредитним договором в сумі 8 000,00 грн не отримувала. 21.01.2022 року на її абонентський номер НОМЕР_2 телефонував невідомий, який представився працівником оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар». В ході розмови останній повідомив, що йде перевірка якості надання послуг ПрАТ «Київстар», тому вона має повідомити чотиризначний код, який надійде їй в СМС повідомленні від ПрАТ «Київстар». Після отримання СМС-повідомлення від ПрАТ «Київстар» відповідач повідомила отриманий код працівнику ПрАТ «Київстар». Майже відразу після цього зв'язок на мобільному пристрої відповідача перестав працювати, у зв'язку із чим відповідач запідозрила, що це може бути наслідком шахрайських дій, оскільки раніше чула, що таке може бути. З огляду на вказане, з метою запобігання вчинення будь-яких шахрайських дій по карткових рахунках, відкритих на ім'я відповідача в АТ КБ «Приватбанк», вона вивела кошти із вказаних рахунків на картковий рахунок чоловіка, після чого взагалі заблокувала їх, що підтверджується довідками АТ КБ «Приватбанк». Наступного дня, 22.01.2022 року, відповідач звернулась до оператора ПрАТ «Київстар» із заявою про відновлення номеру телефону, на що отримала відповідь, що її номер телефону не в мережі, а його відновлення займе близько одного місяця після проведення процедур з перевірки належності відповідачу абонентського номеру НОМЕР_2 . 27.01.2022 року відповідач отримала повідомлення на електронну пошту про те, що 29.01.2022 року настає домовлений термін сплати кредиту, однак не звернула на це уваги, оскільки жодних кредитів не отримувала. На подальші електронні листи вона також не реагувала. Надалі, після відновлення номеру телефону, відповідачу стали телефонувати з компанії Монівео, вимагати повернути суму кредиту з відсотками, на що вона повідомляла, що номер телефону у неї був викрадений і шахраї скористались ним для отримання кредиту, що особисто вона договір не укладала і ніякі кошти за кредитним договором не отримувала. Після чого служба безпеки ФК «Манівео» погодилась розглянути звернення ОСОБА_1 , але лише після її звернення до поліції та фіксації даного факту. З огляду на вказане, 16 червня 2022 року відповідач звернулась до Роменського РВП ГУНП в Сумській області із заявою про шахрайське заволодіння коштами від її імені.
Листом від 27.06.2022, який отриманий відповідачем лише у даний час про особистому зверненні до Роменського РВП ГУНП в Сумській області, її повідомлено, що її звернення, зареєстроване в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення № 4121 від 16.06.2022, розглянуто. Також зазначено, що проведеною перевіркою викладених нею фактів ознак кримінального правопорушення не встановлено, тому у відповідності з вимогами ст. 214 КПК України відсутні підстави для внесення її заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Раніше до Роменського РВП ГУНП в Сумській області з питань розгляду заяви про шахрайське заволодіння коштами від її імені, зареєстрованої в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення № 4121 від 16.06.2022, відповідач не зверталась, оскільки після повідомлення нею ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про звернення до поліції будь-які вимоги про повернення кредитних коштів до неї не надходили. Відтак, 22.01.2022 року відповідач не подавала заявку на отримання кредиту, не мала волевиявлення на оформлення кредитного договору та не отримувала коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Про наявність оформленого на її ім'я кредиту відповідач дізналася 27.01.2022 року, коли отримала повідомлення на електронну пошту про те, що 29.01.2022 року настає домовлений термін сплати кредиту. Крім того, 22.01.2021 року відповідач не могла укласти кредитний договір шляхом оформлення Заявки на сайті Первісного кредитора, підписати кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора MNV363HG, відправленого на мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_2 через смс-повідомлення 22.01.2022 о 0:12:04, який було введено 22.01.2022 о 0:12:12, оскільки з 21.01.2022 вищевказаний абонентський номер телефону було заблоковано і відповідач вказаним номером телефону не користувалась. Як зазначено, відповідач зверталась до мобільного оператора ПрАТ «Київстар» та подала 22.01.2022 заявку на відновлення сім-карти, однак доступ до своєї сім картки отримала лише у лютому 2022 року. Таким чином, кредитний договір укладений з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» іншою особою, а грошові кошти перераховані на платіжну картку НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК», яка відповідачем у вказаному банку емітувалась. Доводи позивача про те, що укладення оспорюваного договору відбулось з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи відповідача, в розумінні вимог п.п. 5, 7 ч. 1 cт. 3 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором укладеним у письмовій формі, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконані умови договору щодо надання позики відповідачці, так як грошові кошти в сумі 8000,00 грн. були перераховані на вказану відповідачем банківську картку та отримані відповідачем, підлягають відхиленню, так як в дійсності вказані грошові кошти були перераховані позивачем на банківську картку № НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК», яка відповідачу не видавалась, а тому належних доказів отримання відповідачем вказаних кредитних коштів матеріали справи не містять. Позивач не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що відповідач, як користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по банківській картці, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції по картковому рахунку № НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК», який, за твердженням відповідача, нею не відкривався. Враховуючи судову практику в аналогічних правовідносинах, можливо припустити, що в АТ «ТАСКОМБАНК» могла бути випущена миттєва банківська платіжна картка № 5366-39XX-XXXX-7334, яка не є персоніфікованою міжнародною карткою, та оформлено віртуальну банківську платіжну картку № 5366-39XX-XXXX-7334, яка існує тільки в цифровій формі, без фізичного носія, однак така видача миттєвої чи віртуальної банківської платіжної картки, яка не є персоніфікованою міжнародною карткою, не доводить того, що її емітентом була саме відповідач. Враховуючи сукупність вищенаведених обставин, вважаю, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено, що саме відповідачем було підписано кредитний договір № 187533702 на суму 8 000,00 грн та що платіжна картка № 5366-39XX-XXXX-7334 в АТ«ТАСКОМБАНК» була емітована саме відповідачем на її ім'я. Також представник відповідача зазначає, що у зв'язку із розглядом даної справи відповідачка також понесла витрати на правничу допомогу, розмір яких відповідно до п. 5 договору про надання правничої допомоги від 15.09.2025, з урахуванням складності справи та виконуваних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, що має бути витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), враховуючи критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, попередньо визначається за домовленістю сторін у фіксованій сумі 4000 (чотири тисячі) грн за ознайомлення з матеріалами справи, підготування та подання до Роменського міськрайонного суду відзиву на позов, інших процесуальних документів. Факт понесення відповідачем витрат на оплату правничої допомоги у вказаному розмірі підтверджується договором про надання правничої допомоги від 15.09.2025, фіскальним чеком ПРРО ДПС № 5286254269 від 24.09.2025 на суму 4000 грн. Представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 187533702 від 22.01.2022 у розмірі 15 423,40 грн відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на оплату правничої допомоги у понесеному за час розгляду справи розмірі.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що Відповідач не спростовує належності їй номера телефону який вказаний у заявці на отримання кредиту та не спростовує факт надсилання на вказаний номер одноразового електронного ідентифікатора, який являється електронним підписом для підписання кредитного договору. Згідно з ст. 12 вищезгаданого Закону, такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Наразі Відповідачем не надано до суду спростування щодо методу укладання кредитного договору, перерахунку коштів, отримання кредитних коштів та неповернення кредитних коштів. А тому, кредитний договір є чинним. Даний факт свідчить про те, що Відповідач погодився з усіма умовами кредитного договору, а тому взявши на себе зобов'язання повинен їх виконувати Крім цього, Відповідач заявляє про наявність кримінального провадження щодо скоєння злочину відносно неї, не може братися до уваги Судом, оскільки наявність такого провадження підтверджує лише факт звернення Відповідача до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, після отримання якої слідчий зобов'язаний порушити кримінальне провадження. Відповідно до ст. 62. Конституції України , особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Проте, обвинувального вироку Суду, який набрав законної сили, у якому суд встановив би що забов'язання Відповідача переносяться на іншу людину, яка протиправним шляхом уклала від імені ОСОБА_4 кредитний договір і заволоділа таким чином коштами, не надано, про закінчення досудових розслідувань та результат не повідомлено. Відповідачем долучено довідку від 25.06.2022 р. Т.в.о начальника Роменського РВП ГУНП в Сумській області майор поліції Михайло ІЛЬНИЦЬКИЙ про результати розгляду звернення зазначено: «Про те як стверджує ОСОБА_1 , що вона не користувалась послугами ФК «Манівео» та не здійснювала оформлення вище вказаного мікрозайму. Остання стверджує, що особою, яка могла б заволодіти її персональними даними міг би бути невідомий чоловік, який за її словами телефонував незадовго до дати укладення договору в ФК «Манівео», його абонентський номер у неї не зберігся та вона його не пам'ятає, та представився оператором мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», але жодних документальних доказів цьому факту вона не надала. В ході розмови з останнім ОСОБА_1 цілком усвідомлюючи свої дії та передбачаючи подальші наслідки розголосила інформацію, яка надходила їй в СМС повідомлення від ПрАТ «Київстар» вище вказаній особі та через деякий час зв'язок на її мобільному пристрої зник на декілька днів. В результаті чого ОСОБА_1 звернулась до магазину мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з письмовою заявою для проведення службової перевірки по даному факту. Також ОСОБА_5 звернулась до ФК «Манівео» з письмовою заявою про анулювання даного боргу, так як за її словами вона не здійснювала його оформлення. Після чого служба безпеки ФК «Манівео» погодилась розглянути звернення ОСОБА_1 , в її сторону після того як вона звернеться до поліції та зафіксує даний факт. В подальшому заявниця за порадою працівників служби безпеки ФК «Манівео» звернулась до поліції лише з метою інформування та фіксації даного факту. Враховуючи не встановлення у події ознак кримінального правопорушення у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та п. 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, за результатами проведеної перевірки прийнято рішення про припинення подальшого розгляду звернення та підготовлено проект відповіді заявникові. У разі встановлення причетної особи, поновити розгляд матеріалів та притягнути до адміністративної відповідальності.» не Із зазначеного твердження вбачається, що за результатами проведеної перевірки встановлено жодних ознак кримінального або адміністративного правопорушення, передбаченого чинним законодавством України. Звертаємо увагу суду, що жодного юридичного факту щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача коштів за кожною із транзакцій, ініційованими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», не встановлено, таким чином Позивач документально підтвердив виконання перерахування коштів Відповідачеві. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Звертають увагу Суду, що надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору. Таким чином, оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (Боржника) та надав Довідку та Письмові пояснення про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно Позивач довів факт отримання Відповідачем коштів, а отже зобов'язання останньої за кредитним договором.
Факт отримання кредитних коштів Відповідачем є підтвердженням дійсності укладеного кредитного договору між сторонами. Таким чином, факт отримання кредитних коштів є достатнім доказом існування кредитного зобов'язання з боку Позивача. Даний факт підтверджує правомірність вимог позивача щодо виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором. Важливо зазначити, що згідно з матеріалами справи Позивач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.
При заповненні Заявки на кредит Відповідач особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV363HG направлено Відповідачу 22.01.2022 о 0:12:04,год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 22.01.2022 о 0:12:12. Звертають увагу, що Верховний Суд у постанові від 04.12.2023 №212/10457/21 прийшов до висновку, що Позивач не довів, що телефонний номер, з використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитних договорів, йому не належить. Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність Відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам Відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість. Також представник відповідача вказує, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання допомоги. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином. На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Відповідач не надав жодних документів. Сторона позивача вважає стягнення правничої допомоги з ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" у розмірі 10 000,00 грн., є необґрунтованими та завищені відносно складності справи. Просить позовні вимоги задовольнити.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
08.09.2025 судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.99).
15.09.2025 від відповідача надійшла заява про розгляд справи в прядку загального позовного провадження (а.с.104).
17.09.2025 постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с.105).
07.10.2025 постановлено ухвалу про витребування доказів та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.143).
Позивач явку свого представника до суду не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.162).
Відповідач подала заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с.172).
Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
22.01.2022 ОСОБА_1 заповнено заявку на отримання коштів в кредит , в якій вказані сума кредиту 8000 грн., номер Договору, дата його укладання, персональні дані позичальника, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання та номер карточки 5366-39хх-хххх-7334 (а.с.12).
До матеріалів справи долучено алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів (а.с.13-14), довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої вбачається про відправлення позичальнику одноразового ідентифікатора на номер телефону НОМЕР_2 22.01.2022 о 0:12:04 одноразового ідентифікатора MNV363HG (а.с.15), паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №187533702 від 22.01.2022 (а.с.16-17), Порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою Moneyveo (а.с.21-27) і Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.28-34).
22.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений електронний договір кредитної лінії №187533702, на умовах якого ОСОБА_1 мала отримати кредит у розмірі 8000 грн. строком на 7 днів - до 29.01.2022 (а.с.17 зворот--20).
До матеріалів справи долучене платіжне доручення від 22.01.2022, платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримувач ОСОБА_1 , номер катки на яку перераховано кошти у розмірі 8000 грн. 5366-39хх-хххх-7334 (а.с.35).
На підтвердження направлення кредитних коштів на указану картку долучена також довідка (а.с.36).
Згідно інформації АТ «Таскомбанк», наданої суду в порядку витребування доказів, банківська картка № НОМЕР_4 є віртуальною платіжною карткою, яка існує тільки в цифровій формі, без фізичного носія та оформлена в АТ «Таскомбанк» на ім'я ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 ). На картку № НОМЕР_6 хх-хххх-7334 22.01.2022 надійшли грошові кошти в сумі 8000 грн. На ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рахунки в АТ «Таскомбанк» не відкривались, банківська платіжна картка № НОМЕР_6 хх-хххх-7334 не видавалась. Номер телефону НОМЕР_7 не є та не був фінансовим номером телефону ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за банківською платіжною карткою № НОМЕР_4 (а.с.141).
Згідно листа ПАТ «Київстар» від 27.10.2025 за вих.№15773/з/КТ електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_7 станом на 21.02.2022 надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», знеособлено (анонімно), без укладання договору в письмовій формі або реєстрації, відповідно до «Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі», …та за жодною особою, зокрема за ОСОБА_1 , номер зареєстрований не був. 21.01.2022 о 18 год. 33 хв. в дилерському магазині з назвою «Київстар», здійснено відновлення (заміну) SIM-карти з телефонним номером НОМЕР_7 на іншу SIM-карту з тим самим номером. В інформаційних системах компанії наявна інформація щодо перебування телефонного номеру НОМЕР_7 у стані «тимчасово заблоковано» з 22.01.2022 по 27.01.2022 включно. Відомості про час і причину блокування SIM-карти з номером НОМЕР_7 в інформаційних системах компанії не збереглись (а.с.166-168).
До указаного листа долучено інформацію про вхідні та вихідні телефонні дзвінки, а також отримані та направлені SМS повідомлення по телефонному номеру НОМЕР_7 , які були зафіксовані комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» в період часу з 21.01.2022 по 27.01.2022. З інформації вбачається, що 21.01.2022 починаючи з 08:36 до 19:30 на указаний номер були лише вхідні дзвінки та SМS повідомлення з такими контактами, як: monobank, cashberry, BISROZAIM, Mоnеуveo та інші. О 19:33 з указаного номеру здійснено вихідний дзвінок на номер 466 , який є коротким номером мобільного зв'язку Київстар, ще один вихідний дзвінок на указаний номер здійснений о 21:34 та далі були лише вхідні дзвінки та SМS повідомлення від BISROZAIM, Mоnеуveo, Miloan.ua, CREDIT7, Google, SelfiCredit. Дзвінки та SМS повідомлення відбувались до 22.01.2022 до 00:22:36 (а.с.169-170).
Зазначені абоненти є сервісами, які надають можливість отримати кредит онлайн.
Відповідачем долучено виписки з рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк», з яких вбачається про здійснення переказів грошових коштів, які мались на рахунках ОСОБА_7 21.01.2022 о 19:26, о 19:31 та про блокування ОСОБА_1 карти для виплат Голд (а.с.122 зворот- 124).
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» картку № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 було заблоковано 21.02.2022 (а.с.124 зворот).
Згідно довідки Роменського РВП ГУНП в Сумській області щодо перевірки заяви, зареєстрованої в ЄО №4121 від 16.02.2022 по факту того, що невстановлена особа користуючись персональними даними ОСОБА_1 оформила мікрозайм в ФК «Манівео» вбачається, що 16.02.2022 ОСОБА_1 зверталась до Роменського РВП ГУНП із заявою про те, що вважає, що 21.01.2022 невідома особа користуючись її персональними даними без її згоди оформила мікрозайм в ФК «Манівео» на загальну суму 8000 грн. У події ознак кримінального правопорушення , прийнято рішення про припинення подальшого розгляду звернення. З указаної довідки вбачається, що ОСОБА_5 зверталась до ФК «Манівео» з письмовою заявою про анулювання боргу, так як за її словами вона не здійснювала його оформлення. Після чого служба безпеки ФК «Манівео» погодились розглянути звернення ОСОБА_1 в її сторону після того, як вона звернеться до поліції та зафіксує даний факт (а.с.125 зворот-126).
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №187533702 від 22.01.2022 ПІБ ОСОБА_2 , 22.01.2022 позичальнику, яким є ОСОБА_2 надано кредит згідно кредитного договору. Заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за указаним кредитним договором станом на 31.07.2025 складає 15423,40 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8000 грн., за процентами - 7423,40 грн. (а.с.37).
В той же час, кредитний договір №187533702 від 22.01.2022 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»», а не з ОСОБА_2 , як указано у виписці.
До позову долучений розрахунок заборгованості ТОВ «Таліон плюс» за кредитним договором №187533702 від 22.01.2022 також щодо фізичної особи ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в той час як такий РНОКПП присвоєний ОСОБА_1 (а.с.38).
Також що позову долучений розрахунок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №187533702 від 22.01.2022 щодо фізичної особи ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , тоді як такий РНОКПП присвоєний ОСОБА_1 (а.с.38) і кредитний договір з указаним номер укладався з ОСОБА_1 .
Таким чином, долучені розрахунки заборгованості не є належними доказами на підтвердження наявності заборгованості у відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №187533702 від 22.01.2022 .
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, у подальшому до нього укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу (а.с.40-43 14-50, 51, 52).
До указаного договору факторингу долучений витяг з реєстру прав вимоги, який містить інформацію щодо переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_2 , яка не є тією особою, що укладала чи від імені якої укладався спірний кредитний договір (а.с.55).
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 на умовах якого клієнт відступає фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.56-58).
До указаного договору факторингу долучений витяг з реєстру прав вимоги, який містить інформацію щодо переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_2 , яка не є тією особою, що укладала чи від імені якої укладався спірний кредитний договір (а.с.65 зворот).
08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_2 , в той час як спірний договір укладала, чи від її імені він укладався, ОСОБА_1 (а.с.65-68,71 зворот).
Таким чином, за наявних у справі документів не вбачається, що позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №187533702 від 22.01.2022.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Водночас одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Частиною 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що користувач зобов'язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення позичальником зобов'язання, а на відповідача - обов'язок спростувати розмір існуючої заборгованості.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Мотиви суду.
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для відмови в задоволенні позову.
Судом встановлено, що 22.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 ( НОМЕР_10 ), чи/або від імені ОСОБА_1 , в електронній формі шляхом підписання кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, укладений електронний договір №187533702, на умовах якого позичальник мала отримати кредит у розмірі 8000 грн. строком на 7 днів - до 29.01.2022 (а.с.17 зворот-20).
До матеріалів справи долучене платіжне доручення від 22.01.2022, платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримувач ОСОБА_1 , номер катки на яку перераховано кошти у розмірі 8000 грн. 5366-39хх-хххх-7334 (а.с.35).
Проте, згідно інформації АТ «Таскомбанк», наданої суду в порядку витребування доказів, банківська картка № НОМЕР_4 є віртуальною платіжною карткою, яка існує тільки в цифровій формі, без фізичного носія та оформлена в АТ «Таскомбанк» на ім'я ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
Саме на картку останньої 22.01.2022 надійшли грошові кошти в сумі 8000 грн.
Таким чином, доказів, які б підтверджували виконання договору суду первісним кредитором перед позичальником, яким за цим договором є ОСОБА_1 , не надано (відсутні відомості про відкриття рахунків та видачі відповідачці ОСОБА_1 кредитної картки, більше того, указана картка належить іншій особі).
Враховуючи, що позивачем не доведена обставина передання кредитних коштів позичальнику в особі ОСОБА_1 , це свідчить і про відсутність обов'язку відповідачки повертати ці кошти, так як кредитний договір чи/або договір позики є укладеними з моменту передачі грошей.
Підставою для відмови в задоволення позову стало й те, що до матеріалів справи долучені розрахунки за спірним кредитним договором та виписка за ним щодо позичальника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), тоді як кредитний договір був укладений з особою, найменованою ОСОБА_1 ( НОМЕР_10 ).
Таким чином, стороною позивача не доведено розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за указаним вище кредитним договором.
Так само, за наявними в матеріалах справи доказами не підтвердився і факт права вимоги позивача до ОСОБА_1 , оскільки Витяги з реєстрів прав вимоги містять інформацію щодо боржника ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , яка, чи від імені якої, укладений спірний кредитний договір.
Інші доводи сторін, висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.
Отже, позивачем не доведено позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов'язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України).
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.
Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа № 755/18920/18.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються.
У зв'язку із розглядом даної справи відповідач понесла витрати на правничу допомогу, розмір яких відповідно до п. 5 договору про надання правничої допомоги від 15.09.2025, з урахуванням складності справи та виконуваних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, що має бути витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), враховуючи критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, визначено за домовленістю сторін у фіксованій сумі 4000 (чотири тисячі) грн.
Факт понесення відповідачем витрат на оплату правничої допомоги у вказаному розмірі підтверджується договором про надання правничої допомоги від 15.09.2025, фіскальним чеком ПРРО ДПС № 5286254269 від 24.09.2025 на суму 4000 грн. (а.с.126 зворот, 127).
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 указаний розмір витрат на професійну правничу допомогу, як такий, що співмірний, розумний та обґрунтований.
Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.
Суд вирішив:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» адреса: 02090, м. Київ, вул.Алматинська, будинок, 8, офіс, 310а, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_7 адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова