Рішення від 24.11.2025 по справі 159/6694/25

Справа № 159/6694/25

Провадження № 2-а/159/238/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,

e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 рокум.Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання - Клевецька О.М.,

позивача - не з'явився.,

представника позивача - Ніколаєва Л.Ф.,

відповідач - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якого діє представник Ніколаєв Леонід Федорович ( АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ), від імені якого діє представник Ніколаєв Леонід Федорович (далі - представник позивача або Ніколаєв Л.Ф.), звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач або ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.05.2025 щодо нього було складено протокол № 1732 про адміністративне правопорушення за неприбуття по повістці, хоча жодної повістки він не отримував. 10.06.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_3 відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначає, що він не міг прибути 10.06.2025 на 14.30 год, оскільки не був належним чином оповіщений. 10.06.2025 прийнято постанову № 1732-25 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і наклав стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн (далі - оскаржувана постанова).

Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, просить постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1732-25 від 10.06.2025 - скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП закрити.

ІНФОРМАЦІЯ_4 подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив, просив у їх задоволенні відмовити. На обґрунтування своїх вимог зазначив, що позивач є військовозобов'язаним, а тому повинен з'являтися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений в повісті строк та місце.

Позивач, відповідно до п. 41 Порядку належно оповіщений про обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 14.00 год 05.05.2025.

Крім того, представник відповідача у відзиві вказує, що у постанові та протоколі з технічних причин помилково зазначено місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак фактично, що підтверджується повісткою № 3250029 надісланою ОСОБА_1 , останній підлягає прибуттю до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Керуючись статтями 235, 251 КУпАП, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указами Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 №65/2022 від 24.02.2022, п. 41 Порядку вважає оскаржувану постанову законною, а позовні вимоги безпідставними.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому вказав, що позивач на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 не перебував, жодних повісток про виклик ані до ІНФОРМАЦІЯ_5 , ані до ІНФОРМАЦІЯ_5 не отримував. До виключення з військового обліку, позивач перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчасно, 16.07.2024 оновив облікові данні. Вважає постанову №1732-25 від 10.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП незаконною, просить позов задовольнити, вказану постанову скасувати.

23.09.2025 ухвалою суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), витребував у відповідача докази, справу призначив до судового розгляду на 03.10.2025.

02.10.2025 представник ІНФОРМАЦІЯ_5 подав суду, за допомогою системи «Електронний суд», відзив на позовну заяву та витребовувані судом докази.

Відповідач у судове засідання не з'явився, у відзиві на позов просив справу слухати за його відсутності.

03.10.2025 у судовому засіданні головуючий у справі розкрив сторонам інформацію, яка на його думку може мати значення під час вирішення питання, щодо дотримання об'єктивного критерію неупередженості суду у цьому судовому процесі.

У судовому засіданні 03.10.2025 представник позивача висловили довіру суду, відводів не заявив, повідомив, що не отримував відзив відповідача, поросив надати копію відзиву, розгляд справи відкласти.

03.10.2025 суд відклав розгляд справи на 13.11.2025.

06.10.2025 представник позивача, через канцелярію суду, подав відповідь на відзив.

У судове засідання 13.11.2025 прибув представник позивача, який просив суд задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча був належно повідомлений про час, дату і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, однак не з'явилися, суд вважає з можливе розглянути справу по суті за відсутності сторін.

У судовому засіданні 13.11.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив присутніх, що проголошення повного судового рішення відбудеться у судовому засіданні 24.11.2025.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

25.05.2025 офіцер ІНФОРМАЦІЯ_5 склав на ОСОБА_1 протокол №1732 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно до якого 25.04.2025 року, під час дії особливого періоду було надіслано повістку на адресу АДРЕСА_4 поштовим зв'язком військовозобов'язаному ОСОБА_1 на підставі пп. 2 п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року та на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», якою він викликався на 14.00 год 05.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення облікових даних, проходження медичного огляду і подальшого можливого призову на військову службу по мобілізації в особливий період. Днем отримання повістки військовозобов'язаним ОСОБА_1 03.05.2025. отже, будучи належним чином оповіщеним військовозобов'язаний ОСОБА_1 , не прибув у визначений час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив абз. 7 ч. 3 ст. 22 «Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Розгляд справи призначений на 14.30 год 10.06.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивачу роз'яснені положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. У протоколі міститься підпис особи відносно якої складений протокол. Зауважень до протоколу позивач у ньому не зазначив.

10.06.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняв постанову №1732-25, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Постанова обґрунтована тим, що 25.04.2025 року під час дії особливого періоду було надіслано повістку на адресу АДРЕСА_4 , згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, повістку поштовим зв'язком військовозобов'язаному ОСОБА_1 на підставі пп. 2 п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року та на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», про необхідність прибутя на 14.00 год 05.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних в особливий період та проходження медичного огляду. Днем отримання повістки військовозобов'язаним ОСОБА_1 є відмітка проставлена у поштовому повідомленні, що підтверджується інформацією від поштового оператора. ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним, не прибув у визначений час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив абз. 7 ч. 3 ст. 22 «Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З копії повістки №3250029 видно, що вона виписана на ім'я позивача про необхідність його прибуття для уточнення даних. У повістці зазначена адреса позивача, яку позивач вказав у позовній заяві, як адресу за якою він знаходиться. Відповідно до повістки позивач повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 05.05.2024 на 14.00 год. На повістці відсутній QR-код для перевірки чинності повістки. У повістці не зазначено прізвище ім'я по батькові посадової особи, яка підписала повістку. У повістці не зазначено дати її оформлення (підписання). Зазначено, які документи повинен взяти з собою військовозобов'язаний, а також вказані наслідки неприбуття за повісткою та поважні причини неприбуття. У розписці про одержання повістки відсутній підпис ОСОБА_1 про її одержання, а також не заповнена дата її одержання.

У матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували надсилання позивачу повістки засобами поштового зв'язку.

12.09.2025 позивач звернувся до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з проханням надати копії матеріалів виконавчого провадження №79057013, про стягнення з нього коштів.

Постановою від 10.09.2025 державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відкрито виконавче провадження №79057013 з примусового виконання постанови №1732-25 від 10.06.2025 про стягнення з позивача 34000,00 грн.

З електронного військово-облікового документа з додатку Резерв + видно, що він сформований 12.09.2025. Позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 (Ратне) в категорії «не військовозобов'язаний». Дані уточнив вчасно 16.07.2024. Зазначена адреса проживання, яка відповідає тій, що зазначена в позовній заяві, та номер мобільного телефону.

Копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 від 07.03.2012 підтверджується, що ОСОБА_1 є громадянином України.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась і на сьогоднішній день триває.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і станом на сьогодні продовжує діяти.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє особливий період.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні. Диспозиція цієї норми не передбачає обов'язкову наявність умислу, а тому таке порушення може бути вчинене і з необережності.

Лише підтвердження усіх зазначених вище обставин може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).

У п. 12 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ №154 від 23.02.2022 (далі - Положення про ТЦК та СП), зазначені повноваження керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, серед яких, зокрема, розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладення адміністративних стягнень.

А тому, притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП входить до повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , а відповідно і особи, яка тимчасово виконує його обов'язки.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Крім того, в абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.

Отже, у громадян України, яким є позивач, існує обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Невиконання цього обов'язку без поважних причин буде порушенням абз. 1 ч. 1 ст. 22, та абз. 7. ч. 3 ст. 33 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та становитиме склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.

У п. 9 Положення про ТЦК та СП, визначені завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, серед яких: - здійснення заходів оповіщення та призову громадян: на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Згідно з п. 14 вказаного положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема, відповідає за: - військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; -мобілізаційну готовність територіального центру комплектування та соціальної підтримки; - своєчасне та повне виконання завдань, покладених на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; - здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву) та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до порядку мобілізаційного розгортання, визначеного Міноборони та Генеральним штабом Збройних Сил, а також на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до п. 15 Положення про ТЦК та СП керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема, зобов'язаний: - забезпечувати виконання особовим складом територіального центру комплектування та соціальної підтримки поставлених перед ним завдань; - розроблення та уточнення плану проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на відповідній території, а також разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування розроблення та виконання плану заходів щодо утримання бази мобілізаційного розгортання в готовності до використання за призначенням; - забезпечувати разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування виконання плану проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на відповідній території; - здійснювати контроль за веденням персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час в місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах (крім СБУ та розвідувальних органів).

Чинне законодавство не містить обмежень щодо періодичності здійснення оповіщення особи, чи щодо неможливості здійснення оповіщення особи, яка користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До того ж, як вище зазначав суд не усі облікові дані військовозобов'язаного, резервіста, призовника можуть бути уточнені шляхом інформаційної взаємодії. Зокрема уточнення даних щодо номера телефону та електронної пошти шляхом інформаційної взаємодії з іншими базами даних не передбачене.

Отже, суд дійшов висновку, що питання оповіщення військовозобов'язаних, призовників та резервістів є виключною компетенцією територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Її потреба визначається виходячи із завдань мобілізаційних планів, стану військового обліку в органі військового управління, отриманих ним завдань тощо.

В умовах військової агресії РФ проти України, втручання будь-яких органів та осіб в можливість та порядок проведення оповіщення, не у встановлений законом спосіб, може мати вкрай негативні наслідки для обороноздатності України і шкодитиме національним інтересам держави та інтересам всього суспільства.

Суд не застосовує примітку до ст. 210 КУпАП, як підставу для незастосування до позивача положень ст. 210, 210-1 КУпАП, з таких підстав.

Відповідно до неї, положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру, зокрема, персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VIII). Інформація, яка належить до персональних даних та вноситься до Реєстру, визначена у ст. 7 цього Закону, до якої законодавець у п. 7-1 відніс номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 1951-VII передбачений обов'язок призовника, військовозобов'язаного та резервіста подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

У ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VII визначений перелік персональних даних, які органи ведення реєстру одержують шляхом електронної інформаційної взаємодії. У ній не передбачено такої можливості для отримання даних, зазначених у п. 7-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VII (номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти).

У цій справі позивачу не ставиться у провину порушення порядку оновлення військово-облікових даних, а тому зазначена примітка не може бути застосована у цій справі.

Отже, зазначена примітка до ст. 210 КУпАП може бути застосована, щодо адміністративних правопорушень пов'язаних з оновленням/не оновленням військовозобов'язаним своїх облікових даних, а не щодо правопорушень пов'язаних із неприбуттям за повісткою.

Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов'язаним повісток в особливий період регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 30 Порядку, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

У п. 34 Порядку зазначено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:

друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2 Порядку).

Відповідно до пунктів 38 Порядку у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені: представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та поліцейські.

У районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки резервістам та військовозобов'язаним повістка вручається військовослужбовцями або працівниками таких центрів (п. 39 Порядку).

Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським (п. 40 Порядку).

У п. 41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Перевірка чинності повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проводиться шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості, зазначені у повістці, у тому числі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням мобільного додатка. Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу (п. 41-1, 41-2 Порядку).

Отже, зазначеним Порядком врегульований порядок оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Відповідач не надав жодних доказів надсилання позивачу повістки №3250029 у спосіб та порядку визначеному у Порядку - відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з повісткою, відсутній опис вкладення до рекомендованого відправлення, відсутній конверт з повідомленням про повернення поштового відправлення з повісткою з відміткою оператора поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» або «адресат відмовився від отримання відправлення» або з відміткою про вручення цього відправлення позивачу.

Крім того суд звертає увагу, що повістка №3250029 не має підпису особи, яка її виписала (ні фізичного, ні електронного) на повістці не зазначено навіть дати її формування, також повістка не містить QR-code, обов'язковість якого передбачає Порядок.

Отже, суд дійшов висновку, про недоведеність того, що відповідач надіслав (вручив) належно оформлену повістку позивачу, а позивач отримав повістку №3250029 у встановленому законом порядку.

Відтак, належних, достатніх та допустимих доказів того, що у позивача виник обов'язок прибути за вказаною повісткою відповідач суду не надав, а тому відсутні підстави вважати, що позивач порушив вимоги абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Виходячи з мотивів наведених вище, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята не на підставі вимог закону, що є порушенням ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 6 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку,застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є протиправною, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю. Постанову про адміністративне правопорушення №1732-25 від 10.06.2025 належить скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 605,60 грн необхідно стягнути в його користь з відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Ніколаєв Леонід Федорович,до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1732-25 від 10.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

Представник позивача - Ніколаєв Леонід Федорович ( АДРЕСА_2 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено 24.11.2025.

Головуючий:Р. Я. Смалюх

Попередній документ
132015071
Наступний документ
132015073
Інформація про рішення:
№ рішення: 132015072
№ справи: 159/6694/25
Дата рішення: 24.11.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (02.12.2025)
Дата надходження: 19.09.2025
Розклад засідань:
03.10.2025 09:30 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
13.11.2025 11:30 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СМАЛЮХ РУСЛАН ЯРОСЛАВОВИЧ
суддя-доповідач:
СМАЛЮХ РУСЛАН ЯРОСЛАВОВИЧ