Справа № 591/782/25
Провадження № 2-а/591/45/25
12 листопада 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом і свої позовні вимоги мотивує тим, що Вона є пенсіонеркою, їй 85 повних років. У жовтні 2024 року з'ясувала, що 2-ма постановами від 28.02.2024 року та 28.05.2024 року на неї накладено штрафи за правопорушення, зафіксовані системами автофіксації як на власника автомобіля. Вважає постанови протиправними. 03.10.2024 продала автомобіль і не є ні власником, ні водієм даного автомобіля. Просить суд: - скасувати постанову 4АВ №05027150 від 28.02.2024 року, винесену Департаментом патрульної поліції Управління автоматичної фіксації порушень правил безпеки дорожнього руху про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 340,00 грн.; - скасувати постанову 4АВ №06137698 від 28.05.2024 року, винесену Департаментом патрульної поліції Управління автоматичної фіксації порушень правил безпеки дорожнього руху про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 340,00 грн.
10 лютого 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник заперечує проти позову повністю. Зазначив, що особа, яка керувала транспортним засобом ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів. За дані правопорушення відповідальну особу - позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів . У тексті позовної заяви позивач посилається на те, що вона не вчиняла адміністративних правопорушень, однак автомобіль позивач продала лише 03.10.2024 року, тобто після вчинення адміністративного правопорушення та винесення оскаржуваних постанов.
Позивач вчасно не звернулася до сервісного центру МВС для подальшого внесення відповідних відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Оскільки Позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказів, передбачених ст. 279-3 КУпАП, які б давали право звільнити останню від адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, зокрема щодо внесення відомостей про відповідальну особу чи належного користувача, окрім позивача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що постановою 4АВ №05027150 від 28.02.2024 року, накладено на позивачку адміністративне стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і постановою 4АВ №06137698 від 28.05.2024 року накладено на позивачку адміністративне стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до примітки до ст. 122 КУпАП суб'єктом правопорушення, передбаченого частинами першою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279- 3 цього Кодексу, суб'єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до наведених вище норм суб?єктом правопорушення у спірних правовідносинах є фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу.
Відповідно довідки від 11 грудня 2024 року Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів автомобіль ВАЗ 21053, 1998 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , станом на 28.02.2024 року, 28.05.2024 року було зареєстровано на громадянку ОСОБА_1 . Відомості про належних користувачів даного транспортного засобу на вказані дати не вносились.
Згідно довідки від 11 грудня 2024 року Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях автомобіль ВАЗ 21053, 1998 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 - 03.10.2024 року перереєстровано на ОСОБА_2 .
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 відповідно до закону є суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, оскільки у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, на дату винесення оскаржуваних постанов, були наявні відомості про ОСОБА_1 як власника, а інформація стосовно належного користувача не вносилась.
Доводи сторони позивачки, що вона продала автомобіль суд відхиляє, оскільки відчуження транспортного засобу позивачка здійснила пізніше, ніж були винесені оскаржувані постанови.
Також не можуть бути підставою для скасування постанов доводи позивача про те, що вона не здійснювала керування транспортним засобом. Такі доводи не підтверджуються доказами. Враховуючи положення наведених вище норм, у випадку фіксації адміністративного правопорушення у автоматичному режимі адміністративне стягнення накладається саме на власника або належного користувача, при цьому відсутня вимога щодо встановлення особи, яка фактично здійснювала керування транспортним засобом.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач під час прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення Правил дорожнього руху.
Суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних постанов.
Відповідно до ст.133 КАС України необхідно стягнути з позивачки на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5-11, 72-77, 78, 159-162, 165, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 листопада 2025 року.
СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО