Справа № 573/2263/25
Номер провадження 1-кп/573/347/25
24 листопада 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальне провадження, внесене 09 вересня 2025 року до ЄРДР за №12025205530000127, по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Білопілля Сумської області, зі спеціальною середньою освітою, розлученого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
- за ч. 1 ст. 125 КК України,
06 вересня 2025 року близько 13:00 год ОСОБА_6 перебував на обніжку присадибних ділянок №55 та №53 по вул. Старосілля в м. Білопіллі, де також перебував неповнолітній ОСОБА_4 .
На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виникла словесна сварка, у ході якої у ОСОБА_6 виник умисел на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 умисно наніс один удар кулаком правої руки в ділянку правої ключиці ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді синця у правій надключичній ділянці, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_6 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Зокрема пояснив, що 06 вересня 2025 року близько 13 год він перебував на своєму городі по вул. Старосілля, 55 у м. Білопіллі та рвав малину. Поряд на городі по вул. Старосілля, 53 ОСОБА_7 з рідними та іншими особами копали картоплю, збирали її та носили до двору. Перебуваючи поряд з малиною, ОСОБА_6 побачив, що ОСОБА_4 незаконно зайшов на його город і став трусити яблуню. Він йому крикнув, що той краде його яблука. ОСОБА_4 з яблуком у руках відійшов до межі і почав там їсти яблуко. ОСОБА_6 підійшов до нього ближче та став робити з цього приводу зауваження, а ОСОБА_4 у відповідь послав його нецензурно. А потім він викинув яблуко і перший вдарив його правою рукою у верхню губу. Потім ОСОБА_4 замахнувся на нього лівою рукою, але ОСОБА_6 ухилився від удару. Тоді потерпілий замахнувся правою рукою щоб нанести йому удар, а він знову ухилився від удару і кулаком правої руки вдарив ОСОБА_4 в область між шиєю та ключицею. На цьому ОСОБА_6 свої дії припинив.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому установлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а тому в суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Також судом обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
За таких обставин суд дії ОСОБА_6 кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він заподіяв потерпілому легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує обставини вчинення ним проступку, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За місцем проживання ОСОБА_6 характеризується задовільно, не інвалід, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки він повністю визнав свою винуватість, критично оцінив вчинений ним проступок; активне сприяння розкриттю проступку, бо він правдиво повідомив про обставини його вчинення; відсутність тяжких наслідків; вперше притягується до кримінальної відповідальності; є особою похилого віку та має певні захворювання.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.
При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_6 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штафу у межах санкції, що передбачена частиною 1 ст. 125 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не застосовувався.
Речові докази та судові витрати у провадженні відсутні.
Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя