Копія
21 листопада 2025 року Справа № 608/2511/25
Номер провадження2-а/608/218/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді Яковець Н. В.
з участю секретаря Олійник О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В позовній заяві посилається на те, що постановою у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 3545 від 14.10.2025 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 34 000 гривень.
ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову неправомірною через недотримання вимог чинного законодавства та недостатність доказів вчиненого правопорушення, оскільки постанова не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Так, в постанові вказано, що ОСОБА_1 допустив порушення закону, проте факт бездіяльності його як старости Личковецького старостинського округу 08.10.2025 о 12 годині 45 хвилин щодо заходів мобілізації, не встановлено. ОСОБА_1 було здійснено оповіщення військовозобов'язаних, які зареєстровані на території Личковецького старостинського округу. Згідно постанови на розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1/4245/5 від 19.09.2025 року була надана відповідь про відсутність за місцем проживання військовозобов'язаних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Однак, на виконання розпорядження Гусятинського селищного голови від 06.10.2025 року №426-ос, уповноваженими особами у повній мірі здійснено оповіщення військовозобов'язаних, під час чого було встановлено, відсутність за місцем проживання військовозобов'язаних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Разом із тим, забезпечення явки оповіщених осіб стало об'єктивно унеможливленим у зв'язку з відсутністю таких осіб за зареєстрованим місцем проживання, натомість встановлення місця перебування таких осіб та їх розшук не є обов'язком уповноважених для оповіщення осіб та не входить до їх компетенції.
Позивач вказує на порушення процедури винесення постанови, а саме: 1) Відсутність належного розгляду справи про адміністративне правопорушення - справа повинна розглядатися у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У цьому випадку засідання взагалі не проводилося. 2) Порушено право особи на надання пояснень - позивачу не було надано можливості надати пояснення по справі та висловити свою позицію, залучити адвоката, що є порушенням права на захист. 3) Постанову було видано без дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачена КУпАП - фактично відбулася лише видача готової постанови без проведення засідання та дослідження обставин справи. Такі порушення є підставою для оскарження постанови, оскільки вони є суттєвими і порушують право особи на справедливий розгляд справи про адміністративне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 не отримував повістки чи повідомлення, не підписував розписки про виклик. Відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП повістка вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи, а тому ОСОБА_1 позбавили можливості скористатися усіма правами, зокрема правом на захист, та проведено розгляд справи за його відсутності. Жодних систематичних чи навмисних порушень з його боку не було зафіксовано. Такі порушення вказують на незаконність винесеної постанови, оскільки вона базується на юридично неможливій ситуації та порушує базові принципи повідомлення особи про необхідність з'явитися до ТЦК та СП. Тому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № 3545 від 14.10.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити, стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
В жовтні 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з наступного. Позивач є старостою Личковецького старостинського округу, членом виконавчого комітету Гусятинської селищної ради. ІНФОРМАЦІЯ_3 до Гусятинської селищної ради направлено Розпорядження № 831 від 06.09.2025 про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно списку, про їх виклик на 10.00 на 19 вересня 2025 року. Всупереч отриманому розпорядженню, Позивач не оповістив належним чином військовозобов'язаних, згідно списку, а натомість надав повідомлення, складені невідомими особами про відсутність військовозобов'язаних за місцем реєстрації. Не виконання обов'язків з оповіщення військовозобов'язаних у зв'язку з тим, що останні відсутні за місцем мешкання - є недопустимим та грубим порушенням законодавства України з мобілізації та військового обліку. Позивач не вжив заходів для належного оповіщення військовозобов'язаних, зареєстрованих в межах адміністративно територіальної одиниці, на якій він здійснює свої обов'язки, скоївши таким чином порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься протокол про адміністративне правопорушення, копія якого додається Позивачем до позову, де викладені обставини вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, містяться пояснення, надані Позивачем та його особисті підписи. Зокрема, Позивачу було роз'яснено зміст інкримінованого йому правопорушення, його права надавати пояснення, подавати докази, користуватись допомогою адвоката тощо. Тобто, Позивача не було позбавлено можливості скористатися правом на юридичний захист. Крім того, Позивача було сповіщено про місце та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення - на 15.00 на 14.10.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать його підпис у відповідному розділі протоколу. При цьому Позивач не заявляв жодних клопотань про відкладення розгляду справи, необхідність залучення адвоката для захисту його прав чи отримання консультативної правової допомоги. Повідомлення особи про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначає право особи особисто прибути для участі в розгляді справи. Але таке прибуття не є обов'язком. Як визначає стаття 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Однак, Позивач прибув на доведені йому дату, час та місце розгляду справи, отримав копію оскаржуваної постанови в день її винесення - 14.10.2025, про що свідчить його особистий підпис. Отже, виходячи з вищевикладеного, Позивач не виконав свій обов'язок щодо оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що і було винесено оскаржувану постанову та повідомлено Позивача у встановленому законом порядку.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шеремета М. М. в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу за їх відсутності, позов підтримує, та просить задовольнити повністю.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, у відзиві просили розгляд справи проводити без участі представника та відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення. Таким чином, аналіз ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом того, що особою вчинено певне діяння, яке може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2025 року начальником групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_10 складено протокол № 501 про адміністративне правопорушення, згідно якого вбачається, що встановлено факт порушення ОСОБА_1 , а саме невиконання розпорядження № 1/4245/5 від 06.09.25 щодо оповіщення військовозобов'язаних згідно списку.
На підставі вказаного протоколу 14 жовтня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_11 виніс постанову № 3545, згідно якої вбачається, що «Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_12 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина: ОСОБА_1 . Число, місяць, рік народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 . Задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування): с. Личківці Чортківського району. Місце роботи та посада: староста Личківського старостинського округу: Номер телефону: НОМЕР_1 . Документ, що посвідчує особу: (паспорт) НОМЕР_2 від 02.08.1997 р. виданий Гусятинським РВ УМВС.
За матеріалами справи про адміністративне правопорушення установлено, 08.10.2025 року о 12 годин 45 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 було встановлено факт невиконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.09.2025 року № 1 4245/5 старостою Личковецького старостинського округу Малкович Андрієм Михайловичем, який був зобов'язаний оповістити та забезпечити прибуття на 10 годин 00 хвилин 19.09.2025 року сім військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку у Гусятинській міській територіальній громаді.
Виходячи з наданої доповіді, яка надійшла від старости Личковецького старостинського округу Малковича. А. М. та аналізу підтверджуючих документів проведення заходів оповіщення староста Личковецького старостинського округу ОСОБА_1 військовозобов'язаних вказаних у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.09.2025 року № 1/4245/5, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не оповістив шляхом вручення повісток або направленням повісток рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення про їх виклику ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Виходячи з вищенаведеного посадова особа: староста Личковецького старостинського округу Малкович А. М. не виконав розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.09.2025 р. № 1/4245/5 в частині здійснення оповіщення та забезпечення прибуття військовозобов 'язаних громадян, які перебувають на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що виразилось в порушенні ст. 32 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, а саме абзацу 3 ст. 32 здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття.
Таким чином, своїми діями посадова особа староста Личковецького старостинського округу ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про оборону України», ст. 18 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.. 1, ст.. 3, ст.. 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», пункту 32 «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487. Згідно вимог Закону України «Про оборону України», враховуючи Укази Президента України від 17.03.2014№ 303/2014 «Про часткову мобілізацію», від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», від 17.05.2022 №342 2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 12.08.2022 № 574/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 07.11.2022 №758/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» та роз'яснення Верховного Суду викладені у листі від 13.04.2018 № 60-1543/0/2-18, в Україні діє особливий період Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» порушення вчинене в особливий період.
Таким чином, своїми діями староста Личковецького старостинського округу ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення в особливий період, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП: Постановив накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 34000 гривень 00 копійок».
Вирішуючи питання правомірності оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оборону України» сільські, селищні, міські ради у галузі оборонної діяльності забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівниками належних умов для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:
-здійснюють під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та забезпечують прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів, а також виконання завдань, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України;
-забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов'язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
-сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;
-забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, визначено порядок ведення персонально-первинного військового обліку, та повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Зокрема, у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на. призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, розвідувальних органів для оформлення військово-облікових, документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття; у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вимог законодавства; забезпечують контроль за прибуттям: призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Згідно пояснень позивача ОСОБА_1 встановлено, що у відповідь на розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.09.2025 № 831, староста Личковецького старостинського округу Гусятинської селищної ради ОСОБА_1 надав відповідь про відсутність за місцем проживання військовозобов'язаних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
На виконання розпорядження Гусятинського селищного голови від 06.10.2025 року №426-ос, уповноваженими особами у повній мірі здійснено оповіщення військовозобов'язаних, під час чого було встановлено, відсутність за місцем проживання військовозобов'язаних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Проте забезпечення явки оповіщених осіб стало об'єктивно унеможливленим у зв'язку з відсутністю таких осіб за зареєстрованим місцем проживання.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд зазначає, що у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) вбачається, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.» Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (Справа Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02)).
Згідно ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) забезпечує всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема, підлягають з'ясуванню чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Рішення про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблене на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. У випадках, передбачених ст. 258 КУпАП, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Згідно приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За загальним правилом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма - ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений ст. 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов'язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку, якщо рішення суб'єкта владних повноважень буде оскаржено, то обов'язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу, котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов'язок доводити свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.
Позиція ОСОБА_1 зводиться до заперечень самого факту вчинення правопорушення, отже ця обставина входить до предмету доказування.
Відповідачем у відзиві не доведено та належними доказами не підтверджено факту порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не доведеним.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, від 14 жовтня 2025 року № 3545 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, тому позовні вимоги слід задовольнити.
Також суд вважає, що судові витрати сторін слід покласти на сторони в межах ними понесених.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 210, 242-246, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанову № 3545 від 14 жовтня 2025 року про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_14 про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у сумі 34 000 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Судові витрати покласти на сторони в розмірах, що вони фактично понесли.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом:
Рішення набрало законної сили "____" ______________ 2025 року.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2511/25, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію рішення видано "____" ______________ 2025 року.
Секретар: