Справа: № 484/4068/25
Провадження № 2/484/1814/25
( з а о ч н е )
24.11.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.
секретаря судового засідання - Заволенковської Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
23.07.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив розділити спільне майно набуте ними за час шлюбу.
Свої вимоги, які були уточнені під час розгляду справи, представник позивача мотивувала тим, що 17 травня 2022 року сторони зареєстрували шлюб у відділі ДРАЦС по місту Первомайську Первомайського району Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
На даний час сторони припинили шлюбні відносини.
В період шлюбу сторони за спільні кошти придбали транспортні засоби, які підлягають поділу і добровільно розділити не можуть:
-Автобус Mercedes-Benz 2010 року випуску, держ. номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ім'я відповідачки, вартістю 1688170 грн;
-Автобус Mercedes-Benz 2010 року випуску, держ. номер НОМЕР_2 зареєстрований на ім'я відповідачки, вартістю 1688170 грн;
-Автобус Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI, 201 1 року випуску, дер. номер НОМЕР_3 , зареєстрований на ім'я відповідачки, вартістю 1803590 грн;
-Автомобіль NISSAN QASHQAI. 2019 року випуску, держ. номер НОМЕР_4 . вартістю 1342730 грн. зареєстрований на ім'я відповідача.
Вартість транспортних засобів вказана на момент подачі позову та підтверджується даними бюлетенів товарознавця, які додаються до матеріалів позовної заяви.
Вартість майна, яке підлягає розподілу складає 6652660 грн.
Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ. набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, спільне майно, яке підлягає поділу, складається з транспортних засобів вартістю 6652660 грн.
Доля кожного із подружжя у майні буде становити 3261330 грн.
Ст. 71 СК України передбачено, що неподільні речі (зокрема автомобілі) присуджуються одному із подружжя.
Так як в наявності подружжя є 4 транспортні засоби, то кожному із них можливо виділити в натурі по два транспортні засоби.
Позивач не заперечує отримати у власність автобус Mercedes-Benz 2010 року випуску вартістю 1688170 грн та автомобіль NISSAN QASHQAI 2019 року випуску, вартістю 1342730 грн.
Вартість даних транспортних засобів складає 3030900 грн.
У власність відповідачки виділити автобус Mercedes-Benz 2010 року випуску вартістю 1688170 грн та автобус Mercedes-Benz Sprinter, 2011 року випуску вартістю 1803590 грн.
Вартість даних транспортних засобів буде становити 3491760 грн.
Так як вартість майна відповідачки перевищує її долю в майні, то підлягає з останньої стягненню грошова компенсація на користь позивача в сумі 230430 грн (3491 760 - 3261330 = 230430 грн).
На підставі ст.ст. 278-279 ЦПК України, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, позов підтримала в повному обсязі.
Відповідач про час і місце слухання справи оповіщена відповідно до вимог ст. 128, 130 ЦПК України, в тому числі через оголошення на вебпорталі судової влади України. Заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзив на позов не надав.
Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В силу ст. 60 СК України все майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Згідно зі статтею 68 СК України зазначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.
Поділ майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69-72 СК України.
Згідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спір про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Згідно п. 24 тієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, відзив на позов не подала, а тому фактично не заперечувала придбання вказаного у позові майна під час шлюбу.
З огляду на викладене, оскільки добровільної згоди між позивачем та відповідачем щодо поділу спірного майна, набутого за час проживання у шлюбі, не досягнуто, вважаю за доцільне здійснити поділ вище вказаного майна у порядку запропонованому позивачем.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автобус Mercedes-Benz 2010 року випуску, держ. номер НОМЕР_1 , вартістю 1688170 грн та автомобіль NISSAN QASHQAI 2019 року випуску, держ. номер НОМЕР_4 , вартістю 1342730 грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на автобус Mercedes-Benz 2010 року випуску, держ. номер НОМЕР_2 , вартістю 1688170 грн та автобус Mercedes-Benz Sprinter 316 CDІ, 2011 року випуску, держ. номер НОМЕР_3 вартістю 1803590 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю вартості майна в сумі 230430 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 00коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання) безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: