Справа № 484/1443/19
Провадження № 1-в/484/106/25
24.11.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області, в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську подання начальника ДУ "Кропивницька виправна колонія № 6" про вирішення питання у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, для визначення дати обчислення строків покарання після повторного затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Синюхин Брід Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, з повною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , засуджений 19.06.2020 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 135 КК України, у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, з зазначенням, які саме терміни підлягають зарахуванню у строк відбуття ним покарання
Начальник ДУ "Кропивницька виправна колонія № 6" звернувся до суду з поданням про вирішення питання у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, для визначення дати обчислення строків покарання після повторного затримання ОСОБА_4 , з зазначенням, які саме терміни підлягають зарахуванню у строк відбуття ним покарання.
В поданні вказується, що у державній установі «Кропивницька виправна колонія (№6)» відбуває покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 135, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, початок строку 21.12.2018, кінець строку 21.12.2025.
За наявною інформацією, на час окупації Херсонської області військами рф, засуджений ОСОБА_4 , відбував покарання, за вищевказаним вироком, у державній установі «Північна виправна колонія (№90)» та був викрадений і вивезений з установи на територію рф.
У подальшому, відповідно до ухвали від 07.05.2025 року Керченського суду Республіки Крим, вирок приведено у відповідність до вимог законодавства російської федерації.
Відповідно до довідки №056234 серія ЗЯ, засуджений ОСОБА_4 , 1965 р.н. був звільнений 23.05.2025 року з фку ік-2 уфеін росії по Респ. Крим і м. Севастополю по відбуттю строку покарання. 27.06.2025 року, ОСОБА_4 за посвідченням особи на повернення в Україну, відповідно до хронології дат на штампах, через територію Республіки Грузія та Республіки Молдова був повернутий на територію України, де відповідно до «Протоколу про затримання особи», від 27.06.2025 року складеним старшим оперуповноваженим ВКП Білгород- Дністровського РВП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_5 був затриманий та доставлений 30.06.2025 до державної установи «Ізмаїльський С130» на підставі вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 135, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.
Інші учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 14 частини 1 статті 537 КПК України визначено, що під час виконання вироку, суд визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають під час виконання вироку.
П. 4 частини 2 статті 539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається, зокрема, до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених в тому числі пунктом 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів судової справи, вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 135 КК України, у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
Визначено строк відбування покарання рахувати з 21.12.2018 р.
ОСОБА_4 , відбував покарання, за вищевказаним вироком, у державній установі «Північна виправна колонія (№90)».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, у зв'язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжений відповідними Указами Президента України.
Наказом Міністерства з Питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» Херсонська міська територіальна громада з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року була включена до територій, на яких велися бойові дії татимчасово була окупована. Таким чином, ДУ «Північна виправна колонія (№90)» , яка розташована в Херсонській області м. Херсон, Друге північне селище, вул. Некрасова, буд. № 234 де відбував покарання засуджений в зазначений вище період була тимчасово окупована.
Після відступу окупаційних військ російської федерації з частини Херсонської області було встановлено відсутність у ДУ «Північна виправна колонія (№90)» засуджених та осіб, взятих під варту, у тому числі і засудженого ОСОБА_4 .
Крім того, матеріалами особової справи та матеріалами подання встановлено, що засуджений ОСОБА_4 з 01.03.2022 року по 23.05.2025 року перебував в установах виконання покарань на територіях підконтрольних рф, та був звільнений 23.05.2025 року з місць позбавлення волі на підставі постанови Керчинського міського суду Республіки Крим від 07.05.2025 року, якою вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 року приведено у відповідність з чинним законодавством російської федерації. Згідно цієї постанови ОСОБА_4 визнано засудженим за п.А ч.2 ст.127 КК рф, ст. 125 КК рф до 3 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії поселення.
З протоколу про затримання особи від 27.06.2025 року вбачається, що на виконання вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 року ОСОБА_4 був повторно затриманий на території м. Білгород - Дністровський Одеської області та поміщений 30.06.2025 до ДУ "Ізмаїльський СІЗО".
З початком повномасштабної війни росії проти України, в небезпечному становищі опинилися установи виконання покарань, зокрема виправні колонії, в яких тримаються засуджені.
Держава Україна несе відповідальність за осіб, які утримуються в установах відбуття покарання, і тому при відповідних загрозах, має бути чітко запланована вчасна евакуація або релокація закладів, які знаходяться на небезпечних або наближених до небезпечних територій, а також подальший порядок організації їх перебування в інших установах.
Відповідно до Постанови № 934 про «Порядок проведення обов'язкової евакуації окремих категорій населення у разі введення правового режиму воєнного стану», у разі введення правового режиму воєнного стану у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, проводиться обов'язкова евакуація засуджених та осіб, взятих під варту.
Засуджені належать до цивільного населення, яке підлягає захисту відповідно до норм Женевської конвенції «Прозахист цивільногонаселення підчас війни» та Додаткових протоколів до Женевських конвенцій від 1977 року. Тримання в'язнів на непідконтрольній території є незаконним, оскільки такі дії здійснюються без відповідних повноважень.
Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасницям про Європейські пенітенціарні правила, ухваленої 11.01.2006, визначено, що при поводженні з усіма особами, позбавленими волі, необхідно дотримуватись їхніх прав людини. Особи, позбавлені волі, зберігають усі права, яких вони не були законно позбавлені за рішенням суду, відповідно до якого вони засуджені до позбавлення волі чи взяті під варту.
Евакуація установи відбуття покарання, де перебував засуджений ОСОБА_4 , вчасно не відбулася, і ці причини знаходяться поза межами судового розгляду в даному провадженні.
Відповідно до КВК України засудженим забороняється порушувати правила поведінки та правила відбуття покарання, без дозволу персоналу пенітенціарних установ виходити з камер та інших приміщень режимних корпусів.
Судом достеменно встановлено, що у встановленому законодавством порядку засуджений ОСОБА_4 не був евакуйований на підконтрольну Державі Україна територію, опинився в районі проведення бойових дій, тобто за своєю волею не порушував обов'язки засудженого встановлені законодавством України, та без дозволу персоналу Державних пенітенціарних установ не залишав приміщень режимних корпусів.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що викладені вище дані підтверджують, що ОСОБА_4 перебував в колонії на тимчасово окупованій території до моменту його повторного затримання 27.06.2025 року, а тому термін його незаконного ув'язнення окупаційною владою підлягає зарахуванню в строк відбуття ним покарання за вироком суду, ухваленого іменем України, коли його виконання в установленому законом порядку стало унеможливлене внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації, до дня повернення засудженого на підконтрольну Україні територію.
У зв'язку із встановленими обставинами, з метою вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 року, суд вважає, що засудженому ОСОБА_4 необхідно зарахувати у строк відбуття покарання період фактичного відбування покарання, з 21.12.2018 року по 28.02.2022 року, та період відбування покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України - з 01.03.2022 року по 23.05.2025 року, а також період переміщення на непідконтрольній території України та території російської федерації протягом якого вирок не виконувався - з 24.05.2025 року по 27.06.2025 року, та визначити останньому початок строку відбування покарання з моменту його повторного затримання, тобто з 27.06.2025 року.
Іншого підходу до вказаних ситуацій законодавством України на момент розгляду подання не визначено.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, -
Подання начальника ДУ "Кропивницька виправна колонія № 6" про вирішення питання у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, для визначення дати обчислення строків покарання після повторного затримання ОСОБА_4 , з зазначенням, які саме терміни підлягають зарахуванню у строк відбуття ним покарання - задовольнити.
Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання, визначеного вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 року, період фактичного відбування покарання з 21.12.2018 року по 28.02.2022 року, період відбування покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України - з 01.03.2022 року по 23.05.2025 року, а також період переміщення на непідконтрольній території України та території російської федерації протягом якого вирок не виконувався - з 24.05.2025 року по 27.06.2025 року.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту його повторного затримання, в порядку виконання вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 року, тобто з 27.06.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена протязі 7 діб до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя: