Справа № 484/5470/25
Провадження № 2/484/2375/25
Рішення
іменем України
(заочне)
24.11.2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Максютенко О.А.,
секретар судового засідання Завірюха В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив
ТОВ "Коллект центр" через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року на загальну суму 23207 грн. 83 коп. та судові витрати понесені при сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. і понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
В обгрунтування позову вказує, що 29.11.2018 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» був укладений кредитний договір №CCNG-631036066 шляхом підписання Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого, банк зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію з лімітом в межах 200000,00 грн. на споживчі потреби, а позичальник зобов'язався повертати використані суми кредитних коштів щомісячно та сплачувати проценти за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або зняття коштів готівкою в розмірі 35,99 % річних. Строк дії кредитного договору 3 роки, тобто до 29.11.2021 року.
17.05.2021 року було укладено договір факторингу №2, за яким АТ «Альфа Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року.
18.05.2021 року було укладено договір факторингу №18-05/2021, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року.
10.01.2023 року укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Колект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року.
Враховуючи положення ст.ст.514,516 ЦК України, згідно з якими до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, позивач ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року.
Позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 10.01.2023 року виникла заборгованість за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року, яка в межах вимог позивача становить 23207,83 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 15766,89 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 4213,12 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 2961,30 грн., інфляційні збитки 252,27 грн., нараховані 3% річних 14,25 грн.
Ухвалою суду від 10.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам роз'яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.
Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.
Представник позивача у позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачу було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом строк такі документи суду не подані. Судові повідомлення та документи відповідачу надсилалася за адресою зареєстрованого його місця проживання.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких інших клопотань від нього до суду не надходило.
Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першоїстатті 280 ЦПК Україниухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.
Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
29.11.2018 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» був укладений кредитний договір №CCNG-631036066 шляхом підписання Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого, банк зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію з лімітом в межах 200000,00 грн. на споживчі потреби, а позичальник зобов'язався повертати використані суми кредитних коштів щомісячно та сплачувати проценти за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або зняття коштів готівкою в розмірі 35,99 % річних. Строк дії кредитного договору 3 роки, тобто до 29.11.2021 року. Відповідно до р. 2 акцепту пропозиції на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відновлювальної кредитної лінії АТ «Альфа Банк» відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня та випущено міжнародну платіжну картку World Debit Mastercard строком дії 3 роки з моменту її виписку з можливістю пролонгації договору на такий самий строк та перевипуском кредитної картки.
17.05.2021 року було укладено договір факторингу №2, за яким АТ «Альфа Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року.
18.05.2021 року було укладено договір факторингу №18-05/2021, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року.
10.01.2023 року укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Колект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року.
Станом на 23.02.2022 року за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року виникла заборгованість, яка в межах вимог позивача становить 23207,83 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 15766,89 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 4213,12 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 2961,30 грн., інфляційні збитки 252,27 грн., нараховані 3% річних 14,25 грн.
Отже, між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитних договорів, та регулюються главою 71 ЦК Українита загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст.11, ч.ч. 1, 2 ст.509 ЦК України).
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи зазначене, суд приходить до переконання, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року в розмірі 15766,89 грн., яка не була повернута у строки визначені кредитним договором.
Відповідно до ч. 1ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пеня, штрафи), порукою, гарантією, заставою, тощо, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи зазначене, позивач на дату укладення договору факторингу №2 від 17.05.2021 року також має право на стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) в розмірі 2961,30 грн. за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року, тому стягнення вказаної суми на користь позивача є обґрунтованим.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами, суд приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 3.2 Акцепту та Оферти на укладення Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії, що складають кредитний договір №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року, передбачено, що процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгівельних операцій та/або операцій зняття коштів готівкою складає 35,99% річних, або 2,99% щомісячно від фактичного залишку кредиту.
При цьому, як вбачається з договору №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року сторони погодили, що кредитна лінія надається строком на 1 рік з можливістю пролонгації кредитної лінії на новий строк за умови дотримання Клієнтом умов Договору, а кредитна картка строком на 3 роки з можливістю перевипуску картки за умови дотримання Клієнтом умов Договору. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише до 29.11.2021 року, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 271 день.
Таким чином, договором і розрахунком заборгованості первісного кредитора визначено розмір процентів за користування кредитом, який становить 2450,30 грн., а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року після 17.05.2021 року відповідно до умов кредитного договору відсутні.
Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року був пролонгований кредитодавцем після 17.05.2021 року, також не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), тому строк кредитування становив до 17.05.2021 року.
Отже, продовження нарахування процентів після закінчення строку кредитних договорів є неправомірним.
В силу приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
За змістом частини першоїстатті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Так, згідно з розрахунком наданим позивачем за договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року підлягають стягненню з відповідача інфляційне збільшення в сумі 252 грн. 27 коп. та три відсотки річних в сумі 14 грн. 25 коп.
Щодо стягнення судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовна заява подана ТОВ "Коллект Центр" до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", тому у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.
При звернені до суду ТОВ "Коллект Центр" було сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №0558880040 від 26 вересня 2025 року.
Позовні вимоги ТОВ "Коллект Центр" судом було задоволено у загальному розмірі 21445,01 грн., що складає 92,40% від заявленого позивачем розміру 23207,83 грн.
Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2238,30 грн. (92,40% від 2422,40 грн.). При цьому, позивачу слід відмовити у поверненні сплаченого судового збору у розмірі 184,10 грн. (2422,40 - 2238,30).
При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Частиною першоюстатті 15 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідност. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч.ч.1, 2, 3ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатським об'єднанням робіт.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, тривалість затраченого часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 13000 грн. слід зменшити до 3000 грн.
Таким чином, з врахуванням наведеного, з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу, в сумі 3000 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,280-289 ЦПК України, суд
ухвалив
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість договором №CCNG-631036066 від 29.11.2018 року в розмірі 21 445 (двадцять одна тисяча чотириста сорок п'ять) гривень 01 копійка.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" 3000 (трьох тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 2238 (дві тисячі двісті тридцять вісім) гривень 30 копійок сплаченого судового збору, а всього 5238 (п'ять тисяч двісті тридцять вісім) гривень 30 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відмості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 24.11.2025 року.
Суддя: