Ухвала від 24.11.2025 по справі 487/7150/25

Справа № 487/7150/25

Провадження № 2/487/3361/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2025 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої судді Скоринчук К.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Карбівничої А.О.,

представника позивача - адвоката Величко Л.П. в режимі відеоконференції,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

УСТАНОВИВ:

На розгляді Заводського районного суду м. Миколаєва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

20 листопада 2025 року представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Мотельчук Ю.І., яка діє н підставі ордера серія ВЕ №1043398 від 22.11.2024 та договору №447 від 22.11.2024, подала через систему «Електронний суд» клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що відповідач є військовослужбовцем та наразі є зниклим безвісти.

24 листопада 2025 року канцелярією суду зареєстровано заперечення представника позивача адвоката Величко Л.П., яка діє на підставі ордера серія АІ №2004087 від 16.09.025 та договору №5 від 20.08.2025, щодо заявленого клопотання про зупинення провадження у справі. Посилаючись на висновки Верховного Суду у справах № 557/1226/23 № 557/1226/23 та № 317/3364/21, представник позивача зазначила, що перебування відповідача у складі ЗСУ не є безумовною підставою для зупинення провадження у справі, оскільки інтереси дитини є домінуючими. Окрім того представник позивача зазначила, що третя особа подала докази щодо зниклого безвісти відповідача з порушенням норм процесуального права, оскільки попередньо не направила такі докази позивачу та іншим учасникам справи, а тому суд не може їх брати до уваги.

У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Величко Л.П. підтримала заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі, просила у його задоволенні відмовити.

У судове засідання третя особа та її представник не з'явилися, подавши через систему «Електронний суд» заяву про розгляд клопотання без їх участі, просили зупинити провадження у справі.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, суд ураховує наступне.

23 вересня 2025 року позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 20.10.2025 до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , яка перебуває у шлюбі з відповідачем.

Представник третьої особи просить зупинити провадження у справі, оскільки відповідач, будучи військовослужбовцем, зник безвісти.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України введено воєнний стан із 05.30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено. Станом на час винесення ухвали воєнний стан не скасовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Пунктом другим частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже процесуальний закон містить імперативний обов'язок суду зупинити провадження за вказаною підставою незалежно від статусу сторони, наявності в сторони представника, стадії процесу, волевиявлення учасників процесу, категорії справи, чи будь-яких інших чинників. Так само закон не ставить вимог і до характеру несення стороною військової служби: за контрактом, за призовом під час мобілізації, під час особливого періоду, за місцем несення служби, посадою, званням, родом військ тощо.

Норма п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, що переведені на воєнний стан.

Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Тобто, приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» № 1934-XII, військові частини та органи військового управління є складовими елементами Збройних Сил України.

Судом встановлено, що наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.06.2022 №1/300/ПУ/333 солдата ОСОБА_2 призначено на посаду старшого бойового медика ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 . Тобто, відповідач перебуває у складі ЗСУ.

Відповідно до сповіщення сім'ї №157/2024, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 24.09.2025 за №12078, сержант ОСОБА_2 зник безвісти 07.09.2024.

Представник позивача акцентує увагу на тому, що докази на підтвердження зниклого безвісти відповідача третьою особою подано з порушенням процесуальних норм, а саме без попереднього надіслання позивачеві та не можуть братися до уваги судом.

З урахуванням зазначеного суд звертає увагу на таке.

Відповідно ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи, керується принципом верховенства права, який слід тлумачити в контексті Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які суди застосовують при розгляді справ. Тобто, право людини має ознаки превалювання.

Отже, з точки зору пріоритетності прав людини, а в даній справі усіх учасників провадження, з метою належного забезпечення їх права на доведення своїх вимог і заперечень, а також і захист, суд вважає за необхідне прийняти подані докази, оскільки вони мають суттєве значення для прийняття процесуальних рішень у даній справі, а їх неприйняття не скасує факту зникнення безвісти відповідача і такий факт не заперечувався в судовому засіданні представником позивача.

Суд не може підходити до розгляду справи формально та ураховує, що основними із завдань цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд справи, а захист прав та інтересів особи, яка звернулася до суду, має бути ефективним, що забезпечується шляхом застосування судом, у тому числі, принципів верховенства права та поваги до честі, гідності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Суд висновує, що відповідач, у зв'язку зі зникнення безвісти з 07.09.2024, об'єктивно не може: бути обізнаним щодо звернення позивачки 23.09.2025 до суду з даним позовом, надати суду свої пояснення, заперечення, скористатися правовою допомогою та укласти будь-яку угоду, у тому числі на представлення його інтересів у даній справі. Жодного підтвердження про уповноваження відповідачем тієї чи іншої особи представляти його інтересі в суді, а саме в даній справі, у суду немає. Отже, у разі продовження розгляду справи за таких обставин, матиме місце порушення реалізації процесуальних прав відповідача, передбачених ст. 43 ЦПК України.

Суд також ураховує рішення Верховного Суду в справах № 557/1226/23 № 557/1226/23 та № 317/3364/21, на які посилається представник позивача. Однак, суд зауважує, що рішення були ухвалені у вказаних справах за інших, відмінних у даній справі обставин. У даному ж випадку суд не залишає поза увагою ту обставину, що відповідач є зниклим безвісти та був таким на час звернення позивача до суду з даним позовом і про що позивачці було відомо. Внаслідок цього така обставина має особливий характер у даній справі та унеможливлює здійснення об'єктивного розгляду справи із з'ясуванням усіх обставин, важливих для ухвалення рішення по суті.

Ураховуючи фактичні обставини справи та норми процесуального права, суд прийшов до переконання, що провадження у справі слід зупинити до отримання судом інформації про припинення перебування відповідача на військовій службі.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 251, статтями 253, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів до часу припинення існування перешкод у розгляді справи, а саме до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі.

У разі припинення існування обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі, учасники справи зобов'язані невідкладно повідомити про таке суд.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя: К.М. Скоринчук

Попередній документ
132014342
Наступний документ
132014344
Інформація про рішення:
№ рішення: 132014343
№ справи: 487/7150/25
Дата рішення: 24.11.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (21.11.2025)
Дата надходження: 23.09.2025
Предмет позову: про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів
Розклад засідань:
21.11.2025 10:00 Заводський районний суд м. Миколаєва
24.11.2025 14:00 Заводський районний суд м. Миколаєва