Справа № 944/1915/24
Провадження №2/944/363/25
11.11.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Василиці Н.В.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки у зв"язку з дорожньо-транспортною пригодою,-
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 06 березня 2024року об 08год. 45 хв. відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Тіguan» д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вул.П.Тичини, 3 у м.Яворів Яворівського району Львівської області, на нерегульованому пішохідному переході, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_1 , внаслідок ОСОБА_1 отримала легкі тілесні ушкодження, та була госпіталізована в травматологічне відділення Новояворівської лікарні імені Юрія Липи, що підтверджується випискою- епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №2531, з діагнозом «вогнищевий забій головного мозку». В період з 06.03.2024 по 18.03.2024 позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в даному закладі.
18 березня 2024року позивач повернулася додому, проте і надалі потребувала подальшого лікування, що підтверджується висновком №267 лікарсько-консультативної комісії від 27 березня 2024 року. У зв'язку з подадьшим лікуванням, яке вимагало значних коштів на купівлю медичних препаратів, вона звернулася до відповідачки з проханням оплати їй подальше лікування, однак, відповідачка категорично відмовилася, надавати їй грошові кошти на лікування.
Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 14.03.2024року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
ОСОБА_2 , лише частково відшкодувала позивачці спричинену внаслідок ДТП шкоду, а саме, в розмірі 12200грн.
Вважає, що діями відповідачки була спричинена позивачці матеріальна шкода, в розмірі 6 045 грн. та моральна шкода, в розмірі 120 000грн. яка полягає у спричиненні душевного і фізичного болю.
Просить заявлені позовні вимоги задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 в її користь спричинену матеріальну шкоду в розмірі 6 045грн. та моральну шкоду в розмірі 120 000грн. отриману внаслідок ДТП.
04.09.2024року представник позивача - адвокат Федор Ю.Б. скерував на адресу суду заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки спричинену матеріальну шкоду пов'язану з придбанням ліків в розмірі 44 538грн. та моральну шкоду в розмірі 120000грн.
18.09.2024року відповідач скерувала на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги не визнає.
В обгрунтування відзиву відповідачка покликається на те, що дійсно визнає обставини викладені у позовній заяві про вчинення нею дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09 березня 2024 року приблизно о 08 год. 45 хв. по вул.Тичини, 3 в м.Яворові Львівської області.
На момент настання страхового випадку її цивільно-правова відповідальність як водія автомобіля марки «Volkwagen Tignan» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», згідно договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АР/6578992), строком дії з 12.08.2023 року по 11.08.2024 року. Даний договір був чинний на час вчинення нею ДТП. Встановлена вищевказаним договором страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю одному потерпілому, становить 320 000 грн., а за шкоду заподіяну майну, в розмірі 160 000 грн.
На місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди 09.03.2024 року були викликані працівники патрульної поліції, які провели оформлення обставин ДТП, а також нею було повідомлено страховика ПрАТ «СГ «ТАС» про настання страхового випадку.
В поданій позовній заяві розмір заявлених позовних вимог визначений в сумі 160538 грн., що не перевищує встановленого ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'я, в розмірі 320 000 грн., згідно полісу №АР/6578992 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 11.08.2023 року.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Тому звернення до неї з позовом про відшкодування завданої моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка не перевищує визначеної страхової виплати, є безпідставним і не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстру діяльність ПрАТ «СГ «ТАС» не припинена, в процесі банкрутства юридична особа не перебуває.
Обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика ПрАТ «СГ «ТАС», яким було застраховано цивільно-правову відповідальність як володільця забезпеченого транспортного засобу.
Таким чином, заявлений позов ОСОБА_1 до неї про відшкодування шкоди, в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, є безпідставним, та не ґрунтується на приписах чинного законодавства. В зв'язку з наявним фактом страхування цивільно-правової відповідальності вона не зобов'язана відшкодовувати позивачці заявлену майнову та моральну шкоду. Заявлений позов ОСОБА_1 пред'явлений до неї як до неналежного відповідача, а тому не підлягає до задоволення. Коли позивачка перебувала в лікарні вона, надала їй грошові кошти в розмірі 10000грн, оплатила КТ в розмірі 3000грн, та купила медикаменти на суму 2200грн. Просить позовні вимоги залишити без задоволення.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги уточнила просить стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 100000грн. від стягнення з відповідачки матеріальної шкоди відмовилася, та пояснила, що 06 березня 2024року об 08год. 45 хв. по вул.П.Тичини, у м.Яворові Яворівського району Львівської області, на нерегульованому пішохідному переході її збив автомобіль під керуванням відповідачки. Каретою швидкої допомоги її було доставлено до Яворівської ЦРЛ, де вона проходила протягом десяти днів лікування. На третій день її перебування на стаціонарному лікуванні відповідачка приїхала в лікарню і повідомила, що буде допомагати їй матеріально та надала 10 000гривень, пізніше 3000грн. та на 2 200грн. купила медикаментів. Вона зверталася у страхову компанію,однак страхова компанія виплатила їй лише 8200грн. Вона і надалі продовжує проходити лікування, реабілітацію, та приймає різні процедури. На даний час відповідачка відмовилася відшкодувати їй спричинену в ДТП шкоду.
Після ДТП у неї появився страх переходити дорогу, вона зазнала значного фізичного та душевного болю, порушився її звичний ритм життя. Протягом року вона чотири рази перебувала на стаціонарному лікуванню, та потребувала значних коштів. Також тривалий час перебувала на амбулаторному лікуванні. Їй потрібна буде в подальшому реабілітація, що також потребує значних коштів, всі заощадження які вона мала, вона використала на придбання ліків та різні медичні процедури. Під час ДТП, також був пошкоджений її мобільний телефон, кошти за який відповідачка не відшкодувала. Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в сумі 100000грн. отриману в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги, визнала частково в сумі 10000грн. моральної шкоди в решті просить залишити такі без задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст.5 ЦПК України, суд здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
За приписами ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Пунктом 22.1 ст.2.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Право на відшкодування моральної шкоди потерпілого передбачено ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і обов'язок відшкодування такої шкоди покладається на страховика .
Судом встановлено, що 06.03.2024 року об 08год 45хв в м.Яворові по вул.Тичини 3 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Volkwagen Tignan" д.н.з. НОМЕР_1 , будучи неуважною до дорожньої обстановки, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не надала перевагу в русі пішоходу ОСОБА_1 , яка рухалась по нерегульованому пішоходному переходу, внаслідок чого, здійснила на неї наїзд, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження, чим порушила вимоги п.2.3 «б», 11.6, 13 ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 14.03.2024року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу. Під час розгляду даних матеріалів особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності визнала свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно полісу №АР/6578992 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 11.08.2023 року, цивільно-правова відповідальність водія, транспортного засобу марки «Volkwagen Tignan» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована у ПАТ «Страхова група «ТАС» строком з 12.08.2023 по 11.08.2024.
З відповіді №08000 від 18.04.2025року, наданої ПАТ «Страхова група «ТАС» Іванні Лев, вбачається, що на підставі ст. 24 та ст. 26 Закону, АТ «СГ «ТАС» (приватне) прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 8238,02 грн. Відшкодування пов 'язане з лікуванням проводиться згідно: п. 24.1 ст.24 Закону згідно обгрунтованих витрат на лікування (на основі пред'явлених чеків) - в такому випадку сума страхового відшкодування згідно п. 24.1 ст. 24 Закону становить 7845,73 грн., або п.24.2 ст.24 Закону згідно вирахування 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку (7100 грн.), за кожен день лікування (14дн.), підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів - в такому випадку, згідно медичної документації, сума буде становити 3313,33 грн. ((7100 грн:30)х14дн. =3313,33 грн.)Оскільки Законом гарантується страхова виплата, яка передбачає більшу суму виплат, то відшкодування витрат на лікування проводиться згідно п.24.1 ст.24 Закону і становить 7845,73 грн. Відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому згідно ст.26-1 Закону становить: 392,29 грн. (7845,73грн.*5%=392,29 грн.). Тобто, належна страхова виплата у сумі 8238 (вісім тисяч двісті тридцять вісім) грн. 02 коп. буде перерахована на рахунок, вказаний у заяві.
Відповідно до розрахунку суми відшкодування пов'язаного з лікуванням у справі №121788/17/2025/53 від 18.02.2025року ОСОБА_1 подала в АТ «СГ «ТАС» медичні документи, а саме виписки з медичної картки КНП «НРП ім.Ю.Липи» та чеки на суму 38 095грн. 87коп., проте, чеки на суму 30 250,14 грн. не були взяті до уваги через відсутність медичної документації за певний період з призначенням даних лікувального закладу.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що звернення з позовом про відшкодування завданої шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка не перевищує визначеної страхової виплати, є безпідставним і не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстру діяльність ПрАТ «СГ «ТАС» не припинена, в процесі банкрутства юридична особа не перебуває.-
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), визначено що «відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди».
За даним правовим висновком ВП ВС, обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика ПрАТ «СГ «ТАС», яким було застраховано цивільно-правову відповідальність як володільця забезпеченого транспортного засобу. Однак позивачка із позовними вимогами до страховика не зверталася, під час розгляду судом даного позову не заявляла клопотання про залучення співвідповідачем ПрАТ «СГ «ТАС».
Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володільця небезпечного об'єкта буде зобов'язано відшкодувати шкоду незалежно від вини цієї особи. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №182/235/14-к наголосив на тому, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої особи, завданої внаслідок ДТП, необхідно здійснити належну оцінку порушення потерпілим Правил дорожнього руху.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілих, а також інших негативних наслідків.
Пленум Верховного Суду України у п.3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п.9 вказаної постанови Верховного Суду України розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З врахуванням того, що після ДТП у позивачки появився страх переходити дорогу, вона зазнала значного фізичного та душевного болю, порушився її звичний ритм життя, появився страх та відчай, відтак, позовні вимоги слід задовольнити частково.
З врахуванням того що відповідачкою було відшкодовано 15200грн спричиненої в ДТП моральної шкоди, беручи до уваги вимоги ст. ст.1194 ЦК України, суд приходить до висновку що із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000грн..
В решті позовні вимоги, слід залишити без задоволення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, позивач від сплати судового збору звільняється.
Відповідно до вимог ст.141ЦПК України у разі часткового задоволення позову- на обидві сторони пропорційно задоволенню позовних вимог, стягується сума судового збору.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, з відповідача ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 514грн.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати в розмірі 151,4 , в решті витрати по сплаті судового збору судового збору віднести на рахунок держави .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,7, 141, 223, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки у зв"язку з дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки у зв"язку з дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати в розмірі 151,4 грн.
В решті позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https:/tk.lv.соurt.gоv.ua/.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1
проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2
проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складений 21 листопада 2025року
Суддя: Швед Н.П.