Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №514/276/25
Провадження по справі № 2/514/301/25
24 жовтня 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді - Кирилюк І.М.,
за участю секретаря - Царан К.П.,
представника позивача - адвоката Кисса В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Бессарабське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області, третя особа - ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування вимог зазначила, що згідно з Державним актом від 24.10.2011 року ЯЛ №418564 на право власності на земельну ділянку 3,4452 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Підгірненської сільської ради Болградського (попередня назва Тарутинського) району Одеської області власником є її мати ОСОБА_3 . Після її смерті у 2012 році право на цю ділянку в порядку спадкування набув батько позивача (чоловік померлої) - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік), з яким разом померла проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько. За життя батько не оформив документи на цю земельну ділянку та не залишив заповіт.
Про те, що після смерті матері ніхто не оформив право власності на цю земельну ділянку, позивачу стало відомо після проведення інвентаризації земель органом місцевого самоврядування.
Позивач звернулась до нотаріуса із усною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після смерті батька. Проте нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Позивач просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини, посилаючись на те, що батько не оформив своїх спадкових прав на належну йому земельну ділянку, про що вона дізналась лише у 2024 році.
Ухвалою суду 28 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито позовне провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження.
У підготовчому судовому засіданні 10 квітня 025 року взяли участь представники позивача адвокат Кисса В.І.( діє на підставі ордеру серія ВН № 1453995, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю) та Кахчи В.Б. (діє на підставі довіреностей а.с. 12, 13)
Від відповідача до суду 10 квітня 2025 року надійшло клопотання, про розгляд справи без їх представника, проти позовних вимог не заперечує.
У судовому засіданні представники позивача зазначили, що не мають клопотань, надані документи підтверджують їх вимоги.
Ухвалою від 10 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено судовий розгляд.
До початку судового розгляду 22 травня 2025 року до суду надійшло клопотання відповідача долучити до справи копію сертифікату на право на земельну ділянку, видану ОСОБА_3 та копії виписки з книги сертифікатів та розпорядження Тарутинської райдержадміністрації про передачу у власність земельних часток (паїв).
В ході судового розгляду із пояснень представника позивача ОСОБА_5 стало відомо, що позивач має рідну сестру ОСОБА_2 , тому представники позивача заявили клопотання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
З урахуванням пояснень представників позивача суд ухвалою від 09 червня 2025 року залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та керуючись ч.7 ст. 81 ЦПК України витребував із Арцизької нотаріальної контори Болградського району Одеської області спадкових справ, відкритих після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У липні 2025 року на адресу суду надійшли інформаційні довідки зі Спадкового реєстру, із яких убачається, що спадкової справи після смерті ОСОБА_3 не відкривалось, після смерті ОСОБА_4 спадкова справа відкрита 09.10.2017 року та видано свідоцтво про право на спадкове майно.
У зв'язку з цим ухвалою суду від 28 липня 2025 року суд витребував із Одеського державного нотаріального архіву копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4
05 серпня 2025 року із Одеського державного нотаріального архіву надійшла копія спадкової справи № 64/17 відкрита 09.10.2017 року, закрита 12.03.2018 року.
У судовому засіданні 08 вересня 2025 року представники позивача пояснили, що дійсно ОСОБА_4 залишив заповіт на онука (сина позивача) на земельну ділянку, якою він володів на праві власності і яку отримав на підставі свідоцтва про право на частку у колективній власності (пай).
Земельна ділянка, яку ОСОБА_4 успадкував після смерті його дружини (матері позивача), не оформлювалась ним, тому позивач вважала, що її успадкувала її рідна сестра. Але, коли дізналась, що земельна ділянка , яка належала матері не оформлена ні на кого, стала займатися цим питанням.
У судовому засіданні 24 жовтня 2025 року взяли участь представники позивача та представник відповідача ОСОБА_6 (діє на підставі довіреності), яка пояснила, що орган місцевого самоврядування не заперечує проти позову і що дійсно за їх інформацією земельну ділянку, яка є предметом спору щодо надання додаткового строку на прийняття спадщини, не оформлена на іншого власника після смерті ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення сторін у цій справі, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.
Позивач ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ») є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про одруження ( а.с.10,11).
Батьки позивача перебували у шлюбі, зареєстрованому у 1953 році (а.с. 20).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 17).
ОСОБА_3 за її життя належала на праві власності земельна ділянка площею 3,4452 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в с. Підгірне Тарутинський район Одеської області, кадастровий номер 5124787600:01:001:0423, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №418564, виданим на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 18.02.2009 року № 67/а-2009 про передачу у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього КСП «Бессарабський» с. Підгірне (а.с. 21, 36-38).
На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 її чоловік (батько позивача) ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину, як спадкоємець, який постійно проживав з померлою.
Факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за життя і до їх смерті за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується довідками Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області від 04.02.2025 року (а.с.15, 16, 18). Інших осіб зі складу сім'ї за цією адресою не зареєстровано.
Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №81642773 від 25.06.2025 року засвідчується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 14).
Як убачається із спадкової справи померлого (а.с. 66-99) останньому на праві власності належала земельна ділянка, розміром 5,21 га ( рілля), кадастровий номер 5124787600:01:002:0183, що розташована на території Підгірненської сільської ради Тарутинського району Одеської області на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія ІV-ОД № 057458 від 31.12.2003 року, виданого на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 87,88).
За життя ОСОБА_4 розпорядився вказаною земельною ділянкою, склавши заповіт на користь онука ОСОБА_9 , 1984 року народження (сина позивача, (а.с. 70), у зв'язку з чим за заявою останнього 09.10.2017 року відкрито спадкову справу до майна померлого та видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. ( а.с. 95).
Під час судового розгляду суд встановив, що у позивача є рідна сестра ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 000520299515 від 26.06.2025 року (а.с. 58, 59).
Із спадкової справи ОСОБА_4 убачається, що ні позивач, ні її сестра не звертались із заявами про прийняття спадщини за законом після його смерті.
Приватний нотаріус Агбун М.І. Болградського районного нотаріального округу на усне звернення ОСОБА_1 роз'яснила, що заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який фактично прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_3 проте не оформив це право не є можливим через пропущення встановленого законом строку для прийняття спадщини та запропонувала звернутися до суду для встановлення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини..( а.с. 23).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.
Питання, яке слід вирішити у цій справі полягає у встановленні причин пропуску строку для прийняття спадщини неохопленої заповітом померлого батька позивача та їх поважності, що є підставою відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України до визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 Цивільного кодексу України, далі -ЦК України). Спадкове право регулює порядок переходу таких прав.
Відповідно до статей 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, яким є день смерті особи, або оголошення її померлою (ст.1220 ЦК України)
За правилами статті 1223 ЦК України у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи за черговістю спадкоємців коло яких визначено у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Прийняти спадщину або не прийняти - є правом спадкоємця ст.1268 ЦК України.
Спадкоємець, який не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем реалізує право на прийняття спадщини шляхом подання заяви про це до нотаріуса або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування (ст.1269 ЦК України).
Законом встановлений строк для прийняття спадщини у шість місяців, який відраховується з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
У разі не звернення з такою заявою, спадкоємець згідно з ч.1 ст. 1272 ЦК України вважається таким, що не прийняв спадщину.
На орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, покладається обов'язок подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою за умови відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття. ( ст.1277 ЦК України).
Згідно з ч.3 ст. 1272 ЦК України суд може визначити спадкоємцю додатковий строк для прийняття спадщини за його позовом якщо така особа доведе поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, тобто таких, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для такого спадкоємця на вчинення дій.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Не є поважними причинами для визначення додаткового строку для прийняття спадщини: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постановах: від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року справі № 361/8259/1, від 26 червня 2025 року № 686/5757/23 та інш.
При цьому суд касаційної інстанції виснував, що дослідженню причини пропуску в першу чергу підлягає період з моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме у цей період мають існувати об'єктивні перешкоди для вчинення особою таких дій на прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
У цій справі встановлено, що земельна ділянка, щодо права на яку позивач просить встановити суд додатковий строк для прийняття спадщини, належала її матері, яка померла у 2012 році.
З часу відкриття спадщини після смерті матері жоден зі спадкоємців (позивач, її сестра, їх діти та інш) не звернулися до нотаріуса із заявою про її прийняття. Батько позивача, як особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем (померлою), прийняв цю спадщину у порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України. Водночас не отримав свідоцтво про право на спадщину та не зареєстрував це право згідно з встановленими ст. ст. 1297, 1298 ЦК України обов'язками.
Також суд встановив, що батькові позивача ОСОБА_4 належала на праві власності інша земельна ділянка, яку він за життя заповів своєму онуку ОСОБА_9 (сину позивача).
Спадкове майно за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 у 2017 році прийняв онук, звернувшись із заявою нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом.
Нотаріусом були здійснені всі дії спрямовані на відшукування майна спадкодавця, встановлення кола спадкоємців.
Таким чином ні після смерті матері у 2012 році, ні після смерті батька у 2017 році, жоден зі спадкоємців за законом не звернувся до нотаріуса у встановленому порядку про прийняття спадкового майна та оформлення свідоцтва про права на земельну ділянку, яка є предметом розгляду у цій справі.
Посилання позивача, що про цю земельну ділянку вона дізналась після інвентаризації нерухомого майна органом місцевого самоврядування, не свідчить про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Не є такою причиною і невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину.
Ураховуючи період бездіяльності, яку допустила позивач, відсутність обставин, які б вказували поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, у суду відсутні підстави для встановлення додаткового строку для її прийняття згідно зі ст. 1272 ЦК України
Встановлення додаткового строку для прийняття спадщини у цій справі призведе до незаконного втручання суду в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання такої спадщини відумерлою.
Через недоведеність позивачем поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідками розгляду суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору покладаються на позивача.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 13, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повний текст рішення складено 21 листопада 2025 року.
Суддя І.М. Кирилюк