Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/1451/22
Провадження №1-кп/523/452/25
20.11.2025 Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеса ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
у присутності обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Пересипського районного суду м. Одеса об'єднані обвинувальні акти кримінальних проваджень за №12021163490000877 від 24.11.2021р., №12022163490000142 від 6.02.2022 року, №12022163490000257 від 3.03.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого неофіційно, раніше не судимого.
Зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1
Проживаючого за адресом: АДРЕСА_2
у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого неофіційно, раніше не судимого.
Зареєстрованого та проживаючого за адресом: АДРЕСА_3
у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 186 ч.2 КК України, -
Встановив:
23.11.2021 року приблизно о 13:30 годині, ОСОБА_6 за попередньою змовою зі ОСОБА_7 , відносно якого ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 6.03.2024 року кримінальне провадження закрите у зв'язку зі смертю, та особою, відносно якого матеріали виділені в окреме провадження у зв'язку з його проходженням служби в ЗСУ, знаходячись на території ДП «Одеський нафтопереробний завод», розташованому за адресом: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно з корисливих мотивів, будучи впевненими, що за їх діями ніхто не спостерігає, проникли до релейного приміщення, звідки таємно викрали майно, належне ДП «Одеський нафтопереробний завод», а саме три фрагменти одножильного електричного кабелю діаметром 7мм загальною довжиною 4,20м., два фрагменти дев'ятисильного електричного кабелю діаметром 1см загальною довжиною 3,40м., один фрагмент чотирьох жильного електричного кабелю діаметром 12мм загальною довжиною 1,53м., два фрагменти чотирьох жильного електричного кабелю діаметром 1см загальною довжиною 3,56м., один фрагмент семи жильного електричного кабелю діаметром 7мм довжиною 1,91м., шістнадцять фрагментів двожильного електричного кабелю діаметром 5мм загальною довжиною 41,60м., сто двадцять фрагментів одножильного електричного кабелю діаметром 1мм загальною довжиною 138,11м., фрагмент п'ятнадцяти жильного електричного кабелю діаметром 5мм довжиною 1,30м., два фрагменти чотирьох жильного електричного кабелю діаметром 5мм загальною довжиною 3м., вісім фрагментів одножильного електричного кабелю діаметром 2мм загальною довжиною 11,76м., одинадцять фрагментів одножильного електричного кабелю діаметром 4мм загальною довжиною 16,50м., один фрагмент чотирьох жильного електричного кабелю діаметром 7мм довжиною 5,70м., один фрагмент семи жильного електричного кабелю діаметром 8мм довжиною 19см., дванадцять фрагментів семи жильного електричного кабелю діаметром 7мм загальною довжиною 3,96м., п'ять мідних котушок загальною вартістю 4840 гривень, склавши на вході біля приміщення, однак свій злочинний умисел не змогли довести до кінця по незалежним від них причинам, так як були помічені та затримані директором ДП «ОНПЗ», який робив обхід території, на місці скоєння злочину разом з викраденим майном, тим самим спричинивши своїми діями ДП «Одеський нафтопереробний завод» в особі представника потерпілого ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 4840 гривень.
Крім цього, 22.01.2022 року приблизно о 18:00 годині ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідні покупки», розташованому по вул. Чорноморського козацтва, буд.1а у м. Одесі, діючи навмисно з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, будучи впевненим, що його дії залишаються не помітними для оточуючих, шляхом вільного доступу таємно викрав з торгівельного стелажу навушники бездротові вартістю199 гривень (артикул 64688), навушники вакуумні вартістю 34 грв. (артикул 64681), колонку портативну з функцією радіо вартістю 449 гривень (артикул 50039), поклавши до свого рюкзаку, після чого пройшовши повз каси магазину, не розрахувавшись за товар, вийшов з приміщення разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим своїми діями завдавши ТОВ «Вигідні покупки» в особі представника потерпілого ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 682 гривень.
Крім цього, 23.01.2022 року приблизно о 16:30 годині ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідні покупки», розташованому по вул. Чорноморського козацтва, буд.1а у м. Одесі, діючи навмисно повторно з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, будучи впевненим, що його дії залишаються не помітними для оточуючих, шляхом вільного доступу таємно викрав з торгівельної полиці пасту шоколану «Chokofin крем 400г» в кількості 3шт. вартістю 42 гривні упаковка, чашку керамічну кольорову вартістю 34 гривні (артикул 66587), запальничку кухонну «Lion LP-9085 Stick CR» в кількості 3шт. вартістю 39 гривень кожна, пастку хатинку для тарганів та мурах у кількості 17 штук вартістю 11 гривень кожна (артикул 5304), спрей фарбу «Silver» для набука та замші коричнева об'ємом 300мл у кількості 3шт. вартістю 69 гривень кожна, спрей водовідштовхувальний «Blyskavka» об'ємом 300мл вартістю 69 гривень, поклавши до свого рюкзаку, після чого пройшовши повз каси магазину, не розрахувавшись за товар, вийшов з приміщення разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим своїми діями спричинивши ТОВ «Вигідні покупки» в особі представника потерпілого ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 740 гривень.
Крім цього, 24.01.2022 року приблизно о 16:30 годині ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідні покупки», розташованому по вул. Чорноморського козацтва, буд.1а у м. Одесі, діючи навмисно повторно з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, будучи впевненим, що його дії залишаються не помітними для оточуючих, шляхом вільного доступу таємно викрав з торгівельного стелажу навушники вакуумні вартістю 49 гривень (артикул 64689), навушники вакумні «Deepbass D-300» чорні вартістю 149 гривень, колонку портативну з функцією радіо вартістю 299 гривень (артикул 50038), поклавши до свого рюкзаку, після чого пройшовши повз каси магазину, не розрахувавшись за товар, вийшов з приміщення разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим своїми діями завдавши ТОВ «Вигідні покупки» в особі представника потерпілого ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 497 гривень.
Крім цього, 3.03.2022 року приблизно о 10:30 годині, ОСОБА_5 за попередньою змовою зі ОСОБА_7 , відносно якого ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 6.03.2024 року кримінальне провадження закрите у зв'язку зі смертю останнього, та двома невстановленими досудовим слідством особами, відносно яких матеріали виділені в окреме провадження, знаходячись біля будинку №13, розташованому по вул. От. Головатого у м. Одеса, діючи повторно умисно з корисливих мотивів, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, підійшовши до потерпілої ОСОБА_10 , повалили останню на землю та застосувавши до неї насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, яке виразилося в нанесенні кількох ударів руками та ногами в область тулубу потерпілої, після чого скориставшись безпорадним станом ОСОБА_10 , заволоділи належним їй майном, а саме жіночим гаманцем, в якому знаходилися грошові кошти у сумі 700 гривень, три банківські картки, пакетом з медикаментами та двома блоками цигарок «ЛД», після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми протиправними діями спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 4000 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України визнав повністю, та пояснив, що у листопаді 2021 року хтось на роботі розповів, що територія Нафтопереробного заводу, що розташований на вул. Шкодова гора у м. Одеса, не охороняється, там всі безперешкодно лазять. Після обіду він спільно з ОСОБА_11 вирішили піти на НПЗ, заробити трохи грошей, в трамваї зустріли ОСОБА_7 , який вкупі поїхав з ними. Разом зайшли на територію заводу, пролізли в перше приміщення - щитову, стали там зрізати проводи з метою в подальшому їх обпалити, метал здати, щоб отримати кошти, але їх дії помітив директор, який викликав поліцію. Викраденим майном не встигли скористатися, були затримані на місці.
Вину у скоєнні кримінального правопорушення визнає повністю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, дав покази, які співпадають з пред'явленим обвинуваченням, висловлюючи щире каяття та не оспорюючи кваліфікацію дій , запевняючи, що зробив висновки, раніше нічого такого не скоював та більше нічого подібного вчиняти не буде.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 при розгляді об'єднаного кримінального провадження на початку судового слідства свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 186 ч.2 КК України визнав частково, передусім не погоджуючись з кваліфікуючою ознакою ст.186 ч.2 КК України, що злочин був вчинений за попередньою змовою групою осіб, наполягаючи, що все робив сам; щодо інкримінованих йому крадіжок вину визнав повністю.
Надалі, остаточно визначивши та змінивши свою позицію у ході судового провадження, ОСОБА_5 , пояснив, що 3.03.2022 року у ранковий час біля Пересипського мосту зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_7 , стояли, спілкувалися, коли побачили жінку, яка купуючи ліки, дістала пачку грошей, вирішили їх викрасти, зі ОСОБА_7 обговорював свої наміри. Коли потерпіла пішла в іншу аптеку, вони направилися вслід за нею, до них приєднався ще один хлопець, як його звуть не знає, домовилися, що жінку відволічуть, а він викраде гроші, але не вийшло. Коли потерпіла йшла по вул. Церковній в напрямку магазину «Точка», він підбіг до неї, штовхнув, вихватив гаманець та пакет з ліками, який одразу по дорозі викинув в альтфатер, та направився в сторону свого будинку, коли під'їхала поліція, він одразу сказав, що вчинив злочин, припускає, що потерпіла отримала тілесні ушкодження, коли впала.
Факт скоєння крадіжок та відкритого викрадення чужого майна не оспорює, визнає повністю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, дав покази, які не протирічать пред'явленому обвинуваченню, висловлюючи щире каяття, причину свого вчинку пояснити не зміг, запевняючи, що на теперішній час в повній мірі усвідомив свою провину, зробив висновки, більше нічого подібного вчиняти не буде.
Разом з цим, виходячи з пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 , який під час судового слідства змінював свою позицію, заявляючи, що визнає вину, однак під час допиту у судовому засіданні давав покази, які не зовсім співпадали з пред'явленим обвинуваченням за ст.186 ч.2 КК України, у зв'язку з чим суд проводив дослідження доказів за вказаною статтею обвинувачення у повному порядку та незважаючи в подальшому на визнання ОСОБА_5 своєї вини, суд вважає, що винність обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України повністю підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, оголошеними та долученими до обвинувального акту, а також показаннями потерпілої, свідка, дослідження яких було проведено судом у судовому засіданні.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин за ст.186 ч.2 КК України.
Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 за епізодом ст.186 ч.2 КК України пояснила, що 3.03.2022 року приблизно о 10:00 годині ранку, взявши 20 тис. гривень, пішла в аптеку, що розташована по вул. Чорноморського козацтва біля Пересипського мосту, вулиці були пусті, біля аптеки стояли ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , яких вона неодноразово бачила в обличчя, оскільки вони живуть з нею в одному районі по сусідству, з ними були ще двоє невідомих їй осіб. Коли вона зайшла всередину, за нею прослідував ОСОБА_7 , який бачив, як вона дістала пачку грошей з кишені, розраховуючись за ліки, і скільки у неї залишилося коштів, так як стояв поряд, потім він вийшов. Далі вона направилася в іншу аптеку, що знаходилася на протилежній стороні вулиці, помітила, що хлопці курсували за нею, куди вона, туди і вони. У другій аптеці позаду неї стояв ОСОБА_5 . Вийшовши на вулицю, вона пішла в напрямку АДРЕСА_4 , де мешкає її син, дійшовши до будинку АДРЕСА_5 , озирнулася, боковим зором побачила, як троє хлопців підбігають до неї, ОСОБА_5 повалив її на землю, під час падіння на правий бік у неї з рук випав гаманець, пакет з ліками та речами, втроє вони били її по спині, ОСОБА_7 на неї не нападав, але був поряд з ними, нічого не робив, щоб зупинити, він перемовлявся з ОСОБА_5 , вона кричала, що знає їх. Повз проїжджала машина, з якої вискочили люди та стали бігти на місце події, ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ще один з незнайомих схватили, що лежало на землі та стали тікати, четвертий до останнього намагався вихватити гроші, які вони тримала в стиснутій руці, засунувши до кишені свого пальто. Вона викликала поліцію, двоє невідомих їй хлопців зникли, через хвилин 10 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 затримали неподалік від церкви на вул. Церковній, у неї забрали гаманець, в якому знаходилося приблизно 700 гривень, пакет з дитячими ліками, два блоки сигарет, карточки, основна сума грошових коштів залишилася у неї в кишені.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 чітко зазначила, що дії обвинувачених та двох незнайомих їй осіб були злагодженими, вони вчетверо стояли спілкувалися, всі разом переміщалися вслід за нею з однієї аптеки до іншої, тільки вона неодразу зрозуміла, що її хочуть пограбувати. Потерпіла ОСОБА_10 щодо міри покарання висловила думку, що обвинувачені повинні бути наказані.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 за епізодом ст.186 ч.2 КК України показав, що на початку березня 2022 року у ранковий час доби разом з напарником ОСОБА_14 несли патрульну службу на території Суворовського району м. Одеси, на той час вже був оголошений воєнний стан, вулиці були майже пусті, в радіоефірі почули повідомлення, що в зоні вул. Церковній група осіб пограбувала жінку, назвали їх прикмети, коли під'їхали на місце, побачили угрупування хлопців, їх було більше ніж троє, які при їх появленні стали менжуватися, відходити в сторону швидким кроком, вирішили їх перевірити, зупинили. Інший екіпаж підвіз жінку похилого віку, у якої був розбитий ніс, вона впізнала та чітко вказала на чоловіків, при їх огляді у одного з них був гаманець, гроші, якісь ліки, які вони добровільно показали за їх вимогою. Потерпіла пояснювала, що її хтось вдарив, забрали гаманець. Затриманих відвезли у відділок.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 без сумнівів вказав на ОСОБА_5 , як на особу яка була затримана, на якого серед інших вказала потерпіла, наскільки пам'ятаєм у ОСОБА_5 були виявлені пігулки.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 за епізодом ст.186 ч.2 КК України пояснив, що у березні 2022 року під час несення служби відпрацьовували територію Суворовського району м. Одеси, коли прийшло повідомлення, що в районі Пересипського мосту неподалік від «Порш центру» група осіб напали на жінку похилого віку, забрали її речі, також була передана орієнтировка на цих осіб. Коли проїжджали по вул. Церковній у м. Одеса, побачили троє чоловіків, зупинили їх, почали проводити поверхневу перевірку, в ході якої у одного з них виявили гаманець, у кого саме сказати не може, ОСОБА_5 дістав з кишені ліки, запам'ятав це, оскільки останній знаходився біля нього. Інший екіпаж привіз на місце потерпілу, яка вказала на хлопців, що саме вони на неї напали. Інформація була передана до Хаджибеївського відділення поліції, куди відвезли затриманих.
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 3.03.2022 року, в ході якого у присутності понятих потерпіла ОСОБА_10 впізнала за зовнішнім виглядом під номером 2 із чотирьох пред'явлених осіб ОСОБА_7 як особу, яка вчинила відносно неї пограбування 3.03.2022р.
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 3.03.2022 року, в ході якого у присутності понятих потерпіла ОСОБА_10 впізнала за зовнішнім виглядом під номером 4 із чотирьох пред'явлених осіб ОСОБА_5 як особу, яка вчинила відносно неї пограбування 3.03.2022р.
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 4.03.2022 року, в ході якого у присутності понятих свідок ОСОБА_14 впізнав за сукупності загальних рис під номером 2 із чотирьох пред'явлених осіб ОСОБА_5 , який був затриманий за підозрою відкритого заволодіння чужим майном, вчиненого 3.03.2022 року на вул. Отамана Головатого у м. Одеса.
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 4.03.2022 року, в ході якого у присутності понятих свідок ОСОБА_13 впізнав за сукупності загальних рис під номером 2 із чотирьох пред'явлених осіб ОСОБА_5 , який був затриманий за підозрою відкритого заволодіння чужим майном, вчиненого 3.03.2022 року на вул. Отамана Головатого у м. Одеса.
- Висновком судово - медичної експертизи №286 від 4.03.2022р., відповідно якого у ОСОБА_10 були виявлені наступні тілесні ушкодження: синці лівого плеча, області правого ліктьового суглобу, які утворилися від дії тупих предметів., індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися. В механізмі виникнення ушкоджень могли мати місце удари, стиснення які мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше шести днів і за цим критерієм згідно п.2.3.5 «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 4.03.2022 року, в ході якого у присутності понятих свідок ОСОБА_14 впізнав за сукупності загальних рис під номером 2 із чотирьох пред'явлених осіб ОСОБА_5 , який був затриманий за підозрою відкритого заволодіння чужим майном, вчиненого 3.03.2022 року на вул. Отамана Головатого у м. Одеса.
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 19.04.2022 року за участю потерпілої ОСОБА_10 у присутності статиста, двох понятих, в ході проведення якого ОСОБА_10 детально та послідовно, знаходячись на місці події, вказала про обставини кримінального правопорушення, яке мало місце 3.03.2022 року.
- Відтвореним та переглянутим у судовому засіданні відеозаписом камер спостереження приміщення аптеки «Аптека от склада», розташованої по вул. Чорноморського козацтва, буд.4 у м. Одеса від 3.03.2022 року, де зафіксовано як до аптеки заходить потерпіла ОСОБА_10 . О 10:40:36 годині за нею до аптеки заходить ОСОБА_5 , стоїть позаду потерпілої, о 10:43 годині виходить з приміщення. Далі о 10:48:11 год. чоловік повернувся до аптеки, потерпіла виходить, він одразу вийшов за нею, на мить зупиняється, дивлячись ліворуч в сторону інших двох чоловіків, махнувши їм головою рухатися в ту сторону, куди пішла потерпіла.
Таким чином, аналізуючи досліджені та оголошені у судовому засіданні докази, серед іншого протоколи пред'явлення особи для впізнання, переглянуті відео записи, оцінюючи у сукупності покази обвинуваченого ОСОБА_5 , детальні та послідовні пояснення потерпілої ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , свідчення яких є вичерпними, не містять суперечливості, та які без сумнівів вказують на ОСОБА_5 , як на особу, яка приймала участь у вчиненні пограбування.
Спосіб вчинення кримінального правопорушення (переслідування потерпілої, стеження), поведінка осіб, а саме координованість та чіткість їх дій, відповідно яких вони разом узгоджено перебували в місці та часу скоєння грабежа, сумісно зникли з місця вчинення злочину разом з викраденим майном, що в свою чергу підтверджує обізнаність дій кожного та домовленість щодо скоєння злочину.
Перш початкова версія обвинуваченого ОСОБА_5 , що він самостійно вчинив злочин, розцінюється судом як спроба вигородити свого товариша, потім ОСОБА_5 все ж таки вказав, цитата, що «обговорював свої наміри зі ОСОБА_7 ». Викладені у цілісному комплексі обставини та встановлені у ході судового засідання факти доводять про скоєння інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
За змістом положень ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Будь-яких даних, які б свідчили про недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено.
За викладених підстав, отримані у ході судового засідання докази, в тому числі покази обвинуваченого ОСОБА_5 , дані у ході судового засідання, є належними та такими, що відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору достатності та взаємозв'язку, визначає їх допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь яких істотних порушень діючого законодавства не виявлено.
На думку суду отримано достатньо доказів винуватості обвинуваченого у скоєнні умисного злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України в об'ємі пред'явленого обвинувачення відповідно вимог ст.337 ч.1 КПК України.
Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України, сторона обвинувачення вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит представника потерпілого, свідків, повне оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого ОСОБА_6 повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення, та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_6 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позиції та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_6 своїми діями скоїв умисний злочин, передбачений ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України та його дії вірно кваліфіковані за правовою кваліфікацією, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у сховище.
ОСОБА_5 своїми діями скоїв умисні злочини, передбачені ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 186 ч.2 КК України та його дії правильно кваліфіковані за кваліфікуючими ознаками:
- за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка);
- за тотожними епізодами від 23.01.2022р., 24.01.2022р. за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно;
- за ст.186 ч.2 КК України (в редакції до прийняття Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» за №2117-IX від 3.03.2022р., який набрав чинності 7.03.2022 року), як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб та його вина повністю доказана.
У даному випадку суд вважає, оскільки в одному кримінальному провадженні розглядається більше ніж два епізоди вчинення тотожних та однорідних злочинів, признак повторності має місце, при цьому не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин.
Разом з цим, у ході судового засідання стороною захисту було заявлене клопотання про закриття кримінального провадження за №12022163490000142 від 6.02.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2 КК України на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з внесеними змінами до КК України та втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, так як інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення підлягають декриміналізації, розмір збитків викраденого майна відповідно пред'явленого обвинувачення навіть у загальній сумі складає 1919 гривень (682грв.,740грв., 497грв)
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження, зазначаючи, що наслідки закриття йому відомі.
Прокурор ОСОБА_3 вважав за можливе закрити вищезазначене кримінальне провадження .
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження за наступного.
Вирішуючи питання щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд враховує приписи ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом яких кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Частиною 1 статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ч.4 ст.5 КК України якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Статтею 58 Конституції закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 9.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення, тобто з 9.08.2024 року змінився «розмір крадіжки», збільшена сума, з якої особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
При цьому, за приписами п.5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Так, п.п.169.1.1 ст.169 Податкового кодексу України вказано, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2025 року становить 3028 грн. Тобто, неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1514 грн., а 2 неоподаткованих мінімумів відповідно 3028 гривень.
З наведеного вбачається, що крадіжка майна вартістю до 3028 грн. включно становить адміністративне правопорушення.
Вищезазначений Закон №3886-ІХ покращує юридичне становище особи, поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності, внесені законодавцем зміни скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду за №0306/7567/12 від 13.01.2021 року, а саме в контексті питання застосування закону до осіб, що вчинили крадіжку майна від 302 грв. до 3028грв., в якій викладено, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні до втрати цією нормою чинності.
Крім цього, у висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду за №278/1566/21 від 7.10.2024 року визначено, що Закон №3886-ІХ, яким внесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні статті 5 КК для тих діянь, які до набрання цим законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП; зміни, внесені Законом №3886-ІХ мають зворотну дію в часі; при визначенні, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст.51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, діючий на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ та підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В пунктах 1-2 ч.2 ст.284 КПК України зазначено, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 4-1 ч.1 ст. 284 КК України, якщо обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
Відповідно до абз.5 ч.7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
За змістом вимог ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо підчас здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляді, запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн, а 50% від його розміру становили 1514 грн. З огляду на зміст положень КК України та Закону №3886-IX на момент вчинення ним злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 3028 грв.
Станом на 1.01.2022р. прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн, а 50% від його розміру становили 1240,50 грн. З огляду на зміст положень КК України та Закону №3886-IX на момент вчинення ним злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2481 грв.
Як встановлено зі змісту пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні 22.01.2022р, 23.01.2022р., 24.01.2021р. крадіжок, вартість викраденого майна яких становить 682грв.,740грв., 497грв. відповідно, загальна сума складає 1919 гривень та його дії кваліфікуються за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2 КК України.
Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги, що відповідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 по всім епізодам крадіжок викрадене майно на суму, що станом на день розгляду провадження судом встановлена адміністративна відповідальність, оскільки Законом №3886-ІХ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 9.08.2024 року підвищилась межа вартості викраденого майна, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, суд дійшов до висновку, що кримінальне провадження за №12022163490000142 від 6.02.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2 КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
При цьому, що стосується епізоду за ст.186 ч.2 КК України, відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень
Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ст.186 ч.2 КК України суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними у ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер, ступінь тяжкості, суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення за ст. 186 ч.2 КК України, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, має постійне місце мешкання, працює, хоча неофіційно, виходячи з поведінки ОСОБА_5 , який будучи звільненим з-під варти два роки тому більше до кримінальної відповідальності не притягувався, наявні підстави вважати, що обвинувачений фактично веде законослухняний спосіб життя, також суд враховує негативне відношення ОСОБА_5 до скоєного діяння, усвідомлення своєї провини, відсутність тяжких наслідків, що в свою чергу у сукупності дає підстави для висновку, що ОСОБА_5 оступився, на сьогоднішній день він не є суспільно-небезпечною особою.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 ч.1 п.1 КК України суд відносить щире каяття.
До обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , передбачені ст.67 ч.1 п.11 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення за ст.186 ч.2 КК України з використанням умов воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме враховує характер та ступінь тяжкості, суспільну небезпечність скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив злочин, що підтверджується спец. вимогою УІАП ГУНП в Одеській області, долученої стороною обвинувачення до матеріалів судового провадження, що приймається судом до уваги в якості характеризуючих даних, має місце проживання, працює, хоча неофіційно, також суд приймає до уваги добровільне зізнання у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, усвідомлення своєї провини, його негативне ставлення до скоєного, відсутність тяжких наслідків, матеріальних претензій.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 ч.1 п.1 КК України суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
До обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
Крім цього, вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження за №12022163490000257 від 3.03.2022 року здійснювалось безкоштовне залучення експертів для проведення судово-медичної експертизи відносно потерпілої ОСОБА_10 у зв'язку з чим процесуальні витрати відсутні.
Також з огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням наданих до суду матеріалів з'ясовано, що до кримінального провадження за №12022163490000257 від 3.03.2022 року під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме жіночий гаманець, в якому знаходилися три банківські карточки, десять пластикових знижкових карток, які повернуті потерпілій ОСОБА_10 на відповідальне зберігання під розписку.
Речовий доказ - DVD-R диск з відеозаписами з камер спостереження, розташованих в приміщенні аптеки «Аптека от склада» по вул. Чорноморського козацтва, буд.4 у м. Одеса суд вважає за доцільне зберігати в матеріалах судового кримінального провадження - справа №523/1451/22.
Водночас з'ясовано, що в рамках кримінального провадження за №12021163490000877 від 24.11.2021 року слідчим суддею Суворовського районного суду м. Одеси 25.11.2021 року була постановлена ухвала за №523/21150/21 (Пр.№1-кс/523/4757/21) про накладення арешту на вилучене під час затримання ОСОБА_6 та інших майно, а саме фрагменти електричних кабелів з релейного приміщення, розташованому на території ДП «Одеський нафтопереробний завод» за адресом: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1.
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовими доказами.
Статтею 174 ч.4 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши надані прокурором матеріали, суд дійшов до висновку, що ухвала слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за №523/21150/21 (Пр.№1-кс/523/4757/21) від 25.11.2021 року про накладення арешту на вилучене майно після набрання вироком чинності підлягає скасуванню, оскільки в подальшому потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає, так як всі процесуальні дії закінчені, тому з метою не порушення реалізації конституційних прав власника розпоряджатися або користуватися своїм майном, суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту з тимчасово вилученого майна.
Речові докази - фрагменти електричних кабелів з релейного приміщення, розташованому на території ДП «Одеський нафтопереробний завод» за адресом: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, які передані до камери схову при відділенні поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області відповідно постанови слідчого СВ відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 від 10.12.2021 року, після набрання вироком чинності підлягають поверненню за належністю - ДП «Одеський нафтопереробний завод».
Речовий доказ у кримінальному провадженні за 12022163490000142 від 6.02.2022 року - DVD-R диск з відеозаписами з камер спостереження, розташованих в приміщенні магазину «Аврора» по вул. Чорноморського козацтва, 1-а у м. Одеса - зберігати в матеріалах вищезазначеного кримінального провадження досудового розслідування.
На підставі викладеного, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, оцінюючи обставини скоєного кримінального правопорушення, вчиненого на ґрунті скрутного матеріального становища, спосіб та мотив, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який у судовому засіданні свою вину визнав повністю, його щире каяття, негативне ставлення до скоєного, відсутність тяжких наслідків, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, наявне місце проживання, працює неофіційно, приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_6 під час судового провадження, з якої вбачається, що він усвідомив протиправність своїх дій, зробив висновки, має бажання вести законослухняний спосіб життя, на теперішній час не є суспільно-небезпечною особою, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, що на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків або правопорушень.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, оцінюючи обставини скоєного кримінального правопорушення за ст.186 ч.2 КК України, спосіб та мотив, характер, ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який раніше не судимий, у судовому засіданні свою вину фактично визнав повністю, його негативне ставлення до скоєного, щире каяття, зважаючи на поведінку ОСОБА_5 під час судового провадження, з якої вбачається, що він оступився, усвідомив протиправність своїх дій, зробив висновки, після звільнення з-під варти більше не вчиняв кримінальних правопорушень, що свідчить про те, що він веде та має бажання в подальшому вести законослухняний спосіб життя, на теперішній час вбачаються підстави вважати, що обвинувачений втратив свою соціальну небезпеку, не є суспільно-небезпечною особою, на переконання суду міра покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України, буде цілком достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нового злочину.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався, тому скасуванню не підлягає.
Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування та судового провадження в рамках об'єднаних кримінальних проваджень за №12021163490000877 від 24.11.2021р.,№12022163490000142 від 6.02.2022 року, №12022163490000257 від 3.03.2022 року відносно ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який діяв у період часу з 3.03.2022 року до 26.12.2022 року.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_5 в строк відбутого покарання строк його попереднього ув'язнення з 3.03.2022 року (відповідно протоколу затримання особи від 3.03.2022р.) до 26.12.2022 року включно, відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 26.12.2022р., на підставі якої ОСОБА_5 був звільнений з-під варти.
Оцінюючи у сукупності вищевикладені доводи, враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд, -
Ухвалив:
Кримінальне провадження за №12022163490000142 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 6.02.2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2 КК України - закрити у зв'язку з декриміналізацією злочинів відповідно п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, за підстав викладених в мотивувальній частині вироку.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України, призначивши йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - один рік.
Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України зобов'язати ОСОБА_6 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, призначивши йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - три роки.
Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України зобов'язати ОСОБА_5 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно ст.165 ч.1 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Виконання вироку в даній частині покласти на відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем проживання засуджених.
Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за №523/21150/21 (Пр.№1-кс/523/4757/21) від 25.11.2021 року про накладення арешту на вилучене майно, а саме фрагменти електричних кабелів з релейного приміщення, розташованому на території ДП «Одеський нафтопереробний завод» за адресом: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1 - скасувати за підстав, викладених в мотивувальній частині вироку.
Речові докази у кримінальному провадженні за №12021163490000877 від 24.11.2021 року - фрагменти електричних кабелів з релейного приміщення, розташованому на території ДП «Одеський нафтопереробний завод» за адресом: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, які передані до камери схову при відділенні поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області відповідно постанови слідчого СВ відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 від 10.12.2021 року, після набрання вироком чинності - повернути за належністю - ДП «Одеський нафтопереробний завод».
Виконання вироку в дані частині покласти на відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
Речовий доказ у кримінальному провадженні за 12022163490000142 від 6.02.2022 року - DVD-R диск з відеозаписами з камер спостереження, розташованих в приміщенні магазину «Аврора» по вул. Чорноморського козацтва, 1-а у м. Одеса - зберігати в матеріалах вищезазначеного кримінального провадження досудового розслідування.
Речовий доказ у кримінальному провадженні за №12022163490000257 від 3.03.2022 року - жіночий гаманець, в якому знаходилися три банківські карточки, десять пластикових знижкових карток, які передані потерпілій ОСОБА_10 на відповідальне зберігання під розписку - вважати повернутими за належністю.
Речовий доказ - DVD-R диск з відеозаписами з камер спостереження, розташованих в приміщенні аптеки «Аптека от склада» по вул. Чорноморського козацтва, буд.4 у м. Одеса - зберігати в матеріалах судового кримінального провадження - справа №523/1451/22.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_16