Справа № 523/24568/25
Провадження №2/523/8760/25
"20" листопада 2025 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представниця - адвокат Крюкова М.В., до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 13 листопада 2022 року у загальному розмірі 445900 грн, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.
Одночасно з позовом позивач, від імені якого діє адвокат Крюкова М.В., звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 5124789400:01:002:0702, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що відповідач свої зобов'язання за договором позики у строк до 31 грудня 2024 року не виконав, на прохання позивача повернути боргу у сумі еквівалентній 10000 доларів США не реагує, що свідчить на його ухилення від виконання зобов'язання та створює обґрунтовані побоювання щодо можливого відчуження належного йому майна з метою уникнення виконання рішення суду у майбутньому. Відповідачеві на праві власності належить земельна ділянка. Ураховуючи тривале невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, відсутність наміру повернути борг, а також наявність у нього відчужуваного майна, існує реальна загроза, що до моменту ухвалення судового рішення ОСОБА_2 може розпорядитися земельною ділянкою, що унеможливить або суттєво ускладнить виконання майбутнього рішення суду.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
В силу вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів щодо забезпечення позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що між сторонами виник спір з приводу повернення заборгованості за договором позики на суму 410000 грн, що еквівалентно 10000 доларів США, на яку позивач також нарахував інфляційні витрати та 3 % річних.
За відомостями Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 5124789400:01:002:0702.
Суд вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому вжиття заходів забезпечення позову щодо майна в цьому випадку є виправданим.
При цьому суд також враховує, що захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в справі може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також враховуючи предмет заявлених вимог, обсяг нерухомого майна, суд дійшов висновку про задоволення заяви про накладення арешту на земельну ділянку, що належить відповідачеві на праві приватної власності.
Вирішуючи питання відповідності виду забезпечення позову, суд виходить з доведених заявником ризиків - вжиття власником заходів щодо відчуження майна, а тому на цій стадії розгляду справи суд вважає виправданим і достатнім способом забезпечення цього позову.
Накладення арешту на земельну ділянку відповідача є доцільним та співвмірним заходом із заявленими вимогами, що узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 листопада 2020 року у справі 539/1463/20.
Керуючись ст. ст.149-153, 260, 261, 353 ЦПК України -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 5124789400:01:002:0702, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Ухвала складена та підписана 20 листопада 2025 року.
Суддя