Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3278/25
Номер провадження: 1-кс/511/1245/25
21.11.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,(дистанційно)
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області в режимі відеоконференцзв"язку клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №12025162390000645 від 22.09.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ, Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, військовослужбовця за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , на посаді тимчасово виконуючого обов'язки кулеметника 2 відділення охорони взводу охорони 1 батальйону безпілотних авіаційних комплексів, у військовому званні головний сержант,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України,
Зміст заявленого клопотання.
21.11.2025 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162390000645 від 22.09.2025, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
19 листопада 2025 року у даному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною 1 статті 263 КК України ОСОБА_4 .
На переконання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 .належить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як на теперішній час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки їх покази є визначальними у даному кримінальному провадженні з метою спонукання їх до відмови від дачі показів; вчинити інше кримніальне правопорушення, так я кперебуває на військовій службі, а також продовжити злочинну діяльність з огляду на існування в Україні воєнного стану.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а тому при обарнні запобіжного заходу просив не визначати розмір застави.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Прокурор Одекської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просив його задовольнити. Свою позицію обгрунтував тим, що ОСОБА_4 пред'явлено обгрунтовану підозру за ч.1 ст.263 КК України, дані злочини відносяться до категорії тяжких. Він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, даний злочин є суспільно небезпечним в період запровадженого в Україні воєнного стану. Перебуваючи на волі, підозрюваний може впливати на хід розслідуванняч у справі, а також вчинити повторний злочин.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати більш м'який запобіжний захід, так як він є учасником бойових дій, проходить військову службу, має незадовільний стан здоров2я після бойового поранення..
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 також просила обрати підозрюваному більш м"який запобіжний захід, або призначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в мінімальному її розмірі.
Нормативно -правове обгрунтування.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Суд, заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, прийшов до висновку, що належить задовольнити клопотання слідчого та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і цей висновок суд обгрунтовує наступним.
Оцінка обгрунтованості підозри та її стислий виклад.
Так 19 листопада 2025 року у даному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною 1 статті 263 КК України ОСОБА_4 .
Згідно з повідомленням про підозру він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що ручні осколкові гранати Ф-1 є боєприпасами, а патрони калібру 7,62 мм є бойовими припасами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на подальше незаконне поводження з бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи заборону вільного обігу бойових припасів, в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабміну №576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів, зброї основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року за № 622, Постанови Верховної Ради України №2471-ХП від 17.06.1992 року з додатками «Про право власності на окремі види майна» зі змінами та доповненнями від 24.01.1995 року, діючи умисно,придбав в невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці та в неустановлених слідством осіб три осколкові гранати Ф-1 та 48 патронів калібру 7,62 мм та надалі переніс і зберігав за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого збуту за грошову винагороду.
В подальшому, в порушення вищезазначеного законодавства, ОСОБА_4 , 24.10.2025 біля 14:37 годин, реалізуючи протиправний умисел, діючи з прямим умислом, направленим на незаконний збут боєприпасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вищезазначеного законодавства, з метою отримання прибутку та покращення свого матеріального становища від продажу боєприпасів, заздалегідь домовився та перебуваючи на відкритій ділянці місцевості по АДРЕСА_2 збув ОСОБА_8 , який виступав у якості оперативного покупця, за 13000 гривень три ручні осколкові гранати Ф -1, які являються вибуховими пристроями промислового виготовлення та належать до бойових припасів та 48 патронів калібру 7,62 мм, які являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї та призначені для стрільби з самозарядного карабіна конструкції Сімонова (СКС), з автоматів та ручних кулеметів конструкції Калашникова (АК, АКМ, АКМС, РПК, РПКС).
Також ОСОБА_9 , 18.11.2025 біля 20 години 30 хвилин, реалізуючи протиправний умисел, діючи з прямим умислом, направленим на незаконний збут боєприпасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вищезазначеного законодавства, з метою отримання прибутку та покращення свого матеріального становища від продажу боєприпасів, заздалегідь домовився та перебуваючи на відкритій ділянці місцевості по АДРЕСА_2 збув ОСОБА_8 , який виступав у якості оперативного покупця, за 8000 гривень дві ручні осколкові гранати Ф -1, яка призначена для ураження живої сили противника під час оборонного бою і відноситься до бойових припасів.
Суд вважає, що обґрунтованість підозри на даній стадії підтверджується попередньо зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:- показаннями свідка ОСОБА_10 , від 24.09.2025;- протоколом огляду учасника проведення спеціального слідчого експерименту і вручення грошових коштів від 24.10.2025;- протоколом вручення та використання спеціального технічного засобу від 24.10.2025;- протоколом огляду від 24.10.2025;- висновком експерта №СЕ-19/116-25/26819-БЛ від 06.11.2025.;- висновком експерта №СЕ-19/116-25/26865-ВТХ від 11.11.2025;- протоколом огляду учасника проведення спеціального слідчого експерименту і вручення грошових коштів від 18.11.2025;- протоколом вручення та використання спеціального технічного засобу від 18.11.2025;- протоколом огляду від 18.11.2025;- показами свідка ОСОБА_11 , від 19.11.2025; іншими матеріалами в сукупності.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочинів за ч.1 ст.263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім обгрунтованості підозри, суд, вирішуючи доцільність обрання підозрюваному такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
На доводи сторін щодо розуміння ними значення ризиків у контексті кримінального провадження суд зазначає, що ризик - це певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
Так ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.263 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, а тому суд має право на підставі п.4 ч.2 ст.183 КПК України обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Даний злочин відноситься до категорії кримінальних правопорушень у сфері громадської безпеки, які в період запровадженого в Україні воєнного стану є суспільно небезпечними злочинами
Суд вважає, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених:
зокрема п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та розуміючи, що за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, останній перебуваючи на волі, буде мати реальну можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи діючим військовослужбовцем, використав своє службове становище для незаконного збуту вибухових пристроїв, існує реальний ризик того, що він перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, зокрема ініціюватиме або сприятиме службовому тиску на осіб, які мають стосунок до викриття злочинної діяльності підозрюваного;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - існує ймовірність повторного вчинення аналогічних дій за новою схемою, адже у зв'язку із службовим становищем підозрюваний ОСОБА_4 , має доступ до ресурсів, що дозволяють реалізацію повторного вчинення кримінального правопорушення.
Крім цього, суд вважає, що у зв'язку з військовою агресією збройних сил РФ та впровадження на території України воєнного стану, а також враховуючи місце проживання підозрюваного в близькості біля державного кордону України вказані ризики високі і лише збільшились, так як повсякденний уклад цивільного способу життя людей порушено.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у виді домашнього арешту неможливо, так як необхідних умов для обрання такого виду запобіжного заходу судом не встановлено.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу , що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується ОСОБА_4 і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати підозрюваному інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішення питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розмір застави суд враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на військовій службі, є учасником бойових дій, під час перебування на службі отримав важке поранення, а тому суд враховує його стан здоров"я, останній має нагороди за службу.
З урахуванням наведеного, на думку суду, застава у розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб цілком відповідає фінансовим можливостям підозрюваного, не є для нього та його сім'ї завідомо непомірною, та дійсно зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш пропорційним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та підозрюваного.
Альтернативний запобіжний захід такого виду на думку суду є гарантією того, що не перебуваючи під вартою обвинувачений не ухилиться від виконання своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 176-178, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування на 60 днів з моменту затримання, тобто з 19 листопада 2025 року по 17 січня 2026 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 60560(шістдесят тисяч п"ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з Подільського району Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
-заборонити спілкуватися зі свідками кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, строк дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - 17 січня 2026 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1