Справа № 522/18752/25-
Провадження № 2-о/522/518/25
21 листопада 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участі секретаря судового засідання Бойко К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, у якій заявник просить встановити факт належності ОСОБА_1 Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ОД № 018101 від 26.05.2000, виданого на земельну ділянку площею 0,0041 з кадастровим номером 5110137500:46:002:0011.
Заява обґрунтована тим, що заявнику на праві постійного користування землею належить земельна ділянка площею 0,0041 га, надана для індивідуального гаражного будівництва з кадастровим номером 5110137500:002:0011 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ОД №018101 від 26.05.2000. У зазначеному Державному акті допущено описку, а саме: вказано прізвище « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 », як зазначено у документах заявника. У зв'язку з розбіжностями у написанні прізвища заявника у Державному акті в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку вказані неповні відомості, а саме не вказані відомості про власника. У заявника виникла потребу у встановленні факту належності йому правовстановлюючого документу, тому він звернувся до суду.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.09.2025 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку окремого позовного провадження на 11.11.2025. Витребувано від Одеської міської ради належним чином засвідчену копію Рішення Одеської міської ради №749-ХХІІІ від 29.02.2000 про надання у постійне користування земельної ділянки ОСОБА_1 .
13.10.2025 до суду від Одеської міської ради надійшли витребувані докази.
У судове засідання 11.11.2025 учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 16.05.2025 до суду від уповноваженої особи Юридичного департаменту Одеської міської ради Яни Андрєєвої надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника заінтересованої особи Юридичного департаменту Одеської міської ради. У заяві від 18.03.2025 заявниця просила розглядати справу у її відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У відповідності до ч. 1 ст. 244 ЦПК України 11.11.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення судового рішення до 21.11.2025.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України (надалі по тексту - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.
Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Предметом розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення є встановлення факту належності ОСОБА_1 Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ОД № 018101 від 26.05.2000, виданого на земельну ділянку площею 0,0041 з кадастровим номером 5110137500:46:002:0011.
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по - батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Судом встановлено, що 26.05.2000 Одеською міською радою народних депутатів був виданий Державний акт на право постійного користування землею ОСОБА_1 , який мешкає в м. Одесі, у тому, що на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів від 29.02.2000 № 749-ХХІІІ йому надається у постійне користування земельні ділянка площею 0,0041 гектарів в межах згідно з планом. Земельне ділянка розташована на території АДРЕСА_1 . Цей державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано землекористувачу ОСОБА_1 , другий зберігається у Одеській міській раді народних депутатів. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 200.
Із змісту зазанченого державного акта вбачається, що у ньому міститься помилка у написанні прізвища особи, якій видано державний акт, оскільки в одній частині акта прізвище особи зазначено " ОСОБА_2 ", в іншій - " ОСОБА_4 ".
Як вбачається з копії рішення Одеської міської ради № 749-ХХІІІ від 29.02.2000 Одеська міська рада вирішила надати у постійне користування гр. ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,0041 га, за адресю: АДРЕСА_1 , для індивідуального гаражного будівництва.
Пунктом 4 зазначеного рішенні Управлінню земельних ресурсів видати гр. ОСОБА_1 державний акт на право постійного користування землею.
Тобто Одеська міська рада приймала рішення про надання у постійне користування земельної ділянки саме ОСОБА_1 .
Заявник надав суду копію паспорта громадянина України, ідентифікаційного номера, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, пенсійного посвідчення, з яких вбачається написання прізвища заявника « ОСОБА_3 ».
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність належними, допустимими і достатніми доказами факту належності ОСОБА_1 Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ОД № 018101 від 26.05.2000, виданого на земельну ділянку площею 0,0041, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 / .
Встановлення факту належності документів має юридичне значення для заявника, оскільки наявність належним чином оформлених правовстановлюючих документів дає можливість заявнику реалізувати свої права користувача майном.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення факта належності правовстановлюючого документа підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 258-259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315, 319, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) правовстановлюючого документу -Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ОД № 018101 від 26.05.2000, виданого на підставі рішення Одеської міської ради від 29.02.2000 № 749-ХХІІІ, про надання у постійне користування земельної ділянки площею 0,0041 гектарів в межах згідно з планом, яка знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , для індивідуального гаражного будівництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 200.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Юлія ЧОРНУХА