Провадження № 2/522/9245/25
Справа № 522/21212/25
24 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Єрганінової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач 23.09.2025 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання у розмірі 35 784,74 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що КП «Теплопостачання міста Одеси» забезпечує тепловою енергією квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якій мешкає відповідач. Станом на 01.07.2025 по особистому рахунку № НОМЕР_1 відкритому на ім'я ОСОБА_1 існує заборгованість у сумі 35 784,74 гривень. Згідно ст.ст. 68, 162 ЖК України та п.30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, споживач зобов'язаний здійснювати оплату за надану йому теплову енергію щомісячно. Проте, свої зобов'язання відповідач не здійснює, в наслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.
Ухвалою від 24.09.2025 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 28.10.2025.
У судовому засіданні 28.10.2025 оголошено перерву до 19.11.2025 внаслідок задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - Ковальської С.Є. про надання часу для підготовки відзиву.
До суду 19.11.2025 надійшла заява представника ОСОБА_1 - Ковальської С.Є. про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості з 01.04.2017, тобто за 3 роки до зупинення строку позовної давності.
У судове засідання 19.11.2025 учасники справи не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце його проведення. Представник відповідача ОСОБА_2 звернулася до суду 19.11.2025 з заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншому засіданні в Київському районному суді м.Одеси. Представник позивача Гумуржи І.Д. звернувся до суду 19.11.2025 з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, адже представник відповідача не навела обставин її обов'язкової участі в судовому засіданні. Представник відповідача в судовому засіданні 28.10.2025 не заперечувала з наступною датою судового засідання, подала заяву про застосування строку позовної давності, правом на подання відзиву не скористалася.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 24 листопада 2025 року.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» забезпечує тепловою енергією квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно розпорядження Приморської районної адміністрації від 18.06.2013 №326 відкритий особовий рахунок на площу з 1 кімнати 22,63 кв.м. пр АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким обліковуються надані відповідачу послуги з теплопостачання.
З відповіді №1810159 від 24.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно реєстру нарахувань та сплат абоненту за особовим рахунком № НОМЕР_1 нарахована заборгованість за період з 01.10.2007 по 30.06.2025 у розмірі 35 784,74 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно з ч. 1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Опалення - це підтримка в закритому приміщенні температури, що нормується й необхідне для нормальної життєдіяльності людини, ведення технологічних процесів і інших цілей й має важливе значення для запобігання відволоженню, промерзанню, викривлення будівельних конструкцій.
Центральне опалення - послуга, яка передбачає подачу теплової енергії до кожної квартири для забезпечення опалення приміщень.
Згідно п.6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг. Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду від 21 квітня 2020 року у справі № 910/7968/19 та постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Згідно ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, пред'явлення позову до зареєстрованої в квартирі ОСОБА_1 є обґрунтованим, адже вона є споживачем комунальних послуг.
Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Частиною третьою статті 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено основні обов'язки споживача теплової енергії, зокрема своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно зі статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача сплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно змісту норм ст.ст. 20, 21 зазначеного Закону споживач повинен укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а також оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Статтею 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відповідачі зобов'язані регулярно, щомісяця оплачувати житлово-комунальні послуги.
Статтею 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).
З реєстру нарахувань та сплат за абонентом вбачається, що в період з 01.10.2007 по 3.06.2025 нараховано за опалення та абонентська плату заборгованість у розмірі 35 784,74 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими.
Щодо заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності.
Статтею 257 ЦК України закріплено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України карантин продовжувався та був відмінений з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Відповідно до ч. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім того, згідно з ч. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, 30.06.2023, коли було відмінено карантин, вже діяв воєнний стан, на період дії якого також зупиняються строки позовної давності.
Враховуючи зазначене, строки зупинені з 12.03.2020, тобто представник відповідача обґрунтовано просить відмовити у задоволенні позовних вимог за три роки до зупинення, проте помиляються з датою початку обрахунку яку вказує як 02.04.2020.
Відтак, з 01.10.2007 по 12.03.2017 нарахована ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 20 552,79 грн.
З 01.04.2017 ОСОБА_1 нараховано заборгованість у розмірі 36 806,95 грн, з яких: опалення - 31 712,22 грн; ЗПО - 4 350,62 грн; абонентська плата - 744,11 грн.
За весь період нарахування ОСОБА_1 сплатила 21 755 грн, з яких 7 140 грн оплачено в період з 01.04.2017 по 30.06.2025.
Тобто, з врахування застосування строків позовної давності, заборгованість ОСОБА_1 становить 29 666,95 грн (36 806,95 грн - 7 140 грн).
При тому, суд обраховую заборгованість з 01.04.2025, а не з 12.03.2025, у зв'язку з відсутністю поденного розрахунку за березень 2017 року.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернені до суду з даними позовами, позивач оплатив судовий збір у розмірі 3 028 грн відповідно до платіжної інструкції №1617 від 26.08.2025.
Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 82,92%, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 510, 33 грн.
Керуючись ст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б) заборгованість за опалення та гаряче водопостачання у розмірі 29 666 (двадцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 95 (дев'яносто п'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б) судовий збір у розмірі 2 510 (дві тисячі п'ятсот десять) гривень 33 (тридцять три) копійки.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 24 листопада 2025 року.
Суддя: В.Я. Бондар