Єдиний унікальний номер: 448/625/25
Провадження № 2/448/425/25
24.11.2025 м. Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Гамарської І.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом
позивача-1: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
позивача-2: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: с. Малнівська Воля, Яворівський район, Львівська область, індекс 81311) до
відповідача: Мостиської міської ради Львівської області (місцезнаходження: вул. Грушевського, 6, м. Мостиська, Львівська область, індекс 81300)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович (місцезнаходження: вул.Грушевського, 22, м.Мостиська, Яворівського району, Львівська область, 81300)
ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 )
вимоги позивачів: про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,
учасники справи - не з'явилися,
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача
1. Позивачі 16.04.2025 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок розташований у АДРЕСА_3 був побудований у 1978 році та відносився до суспільної групи колгоспний двір.
2. Зазначають, що станом з 01.04.1988 по 15.04.1991 його членами були: ОСОБА_4 , 1918 р.н. - голова двору, ОСОБА_2 , 1950 р.н. - дочка, ОСОБА_5 , 1971 р.н., - онука, ОСОБА_6 , 1970 р.н. - онук.
3. Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 . На день смерті, він був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_3 . За життя ОСОБА_6 не оформив належним чином речові права на частку в майні колишнього колгоспного двору. Після його смерті спадщину прийняла його мати ОСОБА_2 (позивачка-2), оскільки фактично вступила в управління майном.
4. Також зазначають, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 (позивачки 1 - баба, позивачки 2 - мати). На день смерті ОСОБА_7 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_3 . Ще за життя 02.08.2008 ОСОБА_7 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачці 1 - ОСОБА_1 . Також додає, що ОСОБА_7 за життя не оформила належним чином речові права на частку в майні колишнього колгоспного двору.
5. Вказують, що на день смерті ОСОБА_7 залишилось спадкове майно, а саме частка житлового будинку в майні колгоспного двору, що знаходиться в АДРЕСА_3 та право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності Малнівськоволянської сільської ради, розміром 1,73 га, яке належало померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №445248, виданого Яворівською районною державною адміністрацією Львівської області від 07.06.2024.
6. Вказують, що після її смерті позивачка 1 ОСОБА_1 , як спадкоємець майна за законом, та позивачка 2 ОСОБА_2 , як спадкоємець обов'язквої частки, звернулися до приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Яксманицького Р.С. за оформленням своїх спадкових прав, була заведена спадкова справа у нотаріуса №158/2024. Однак, повідомленням нотаріуса позивачам було роз'яснено, що у зв'язку із наявністю розбіжностей прізвища померлої та неможливістю встановлення належності документів померлій особі, для реалізації права на спадкування їм слід звернутися до суду.
7. Позивачам не видається можливим оформити право власності на будинковолодіння в позасудовому порядку, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, а також неможливо в позасудовому порядку встановити факт належності померлій ОСОБА_7 сертифікату на право на земельну частку (пай), у зв'язку з наявними розбіжностями в прізвищі померлої, за таких обставин вони вимушені звернутися до суду.
8. Представник відповідача позовні вимоги визнав, у поданій заяві вказав, що не заперечують проти позову.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
9. У підготовче судове засідання позивачка 1 - ОСОБА_1 не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути без її участі, вказала, що позов підтримує і просить його задоволити.
10. У підготовче судове засідання позивачка 2 - ОСОБА_2 не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути без її участі, вказала, що позов підтримує і просить його задоволити.
11. Представник відповідача Мостиської міської ради Львівської області у підготовче судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій вказав, що не заперечують проти позову, просить суд розглянути справу без участі представника ради.
12. Третя особа - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицького Р.С. у підготовче судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у без його участі.
13. Третя особа - ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути без її участі, вказала, що не заперечує щодо задоволення позову.
14. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому учасників справи неявка не перешкоджає розгляду справи без їх участі
ІІІ. Процесуальні дії у справі
15. Ухвалою судді від 17.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
16. Ухвалою суду від 15.09.2025 залучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 .
17. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
18. В даних конкретних правовідносинах Суд знаходить достатні підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні відповідно до вимог статті 200 ЦПК.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
ІV. Обставини справи, встановлені Судом
19. У підготовчому засіданні встановлено, що житловий будинок у АДРЕСА_4 , являвся колгоспним двором, та станом на15.04.1991 його членами були: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - голова домогосподарства, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дочка, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - онука, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - онук., що підтверджується виписками із погосподарських книг №1,2 по селу Малнівська Воля, Яворівського (колишнього Мостиського) району, Львівської області станом на 01.04.1988 та 15.04.1991, виданих старостою старостинського округу №7 М.Корпесьо № 75, 76 від 25.06.2025.Також із виписки № 25 від 25.06.2025 вбачається, що згідно рішень виконавчого комітету Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області від 25.10.2002 №21,22 було змінено назву АДРЕСА_5 , просвоєно номер будинку 123.
20. Встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого повторно 09.10.2024.
21. На день смерті ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав в с.Малнівська Воля, Мостиського району, Львівської області, після його смерті в управління спадковим майном вступила його мати - ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою № 380, виданою 08.10.2024 старостою старостинського округу №7 Мостиської міської ради Львівської області М.Корпесьо.
22.Встановлено, що 02.08.2008 ОСОБА_7 склала заповіт, який було посвідчено секретарем Малнівськоволянської сільської ради Мостиського району Львівської області - Оркуш С.М., яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 , 1971 р.н., що підтверджується копією заповіту.
23. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_7 ,1918 р.н., її батьками були ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
24. Після одруження 21.10.1949 ОСОБА_7 змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 », що підтверджуєтсья копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 .
25. ОСОБА_8 на підставі рішення Малнівськоволянської сільської ради №5 від 24.02.1995 року Яворівською районною державною адміністрацією було видано Сертифікат РН №445248 від 07.06.2024 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває колективній власності Малнівськоволянської сільської ради розміром 1,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), зареєстрований у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №454.
26. Згідно довідки №2100/02-33 від 05.08.2024, виданої Мостиської міською радою Львівьскої області, померла ОСОБА_14 була членом пайового фонду КСП «Народна Воля», та їй було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) РН №445248 розміром 1,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), виданий Яворівською районною державною адміністрацією 07.06.2024, відповідно до рішення Малнівськоволянської сільскої ради від 24.02.1995 №5, зареєстрований у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №454.
27. Довідкою, виданою 13.05.2024 Мостиської міської ради Львівської області старостою старостинського округу №7 Мостиської міської ради Львівської області М.Корпесьо за №188 підтверджено, що ОСОБА_8 , 1918 р.н., (дошлюбне - ОСОБА_12 ) і ОСОБА_7 , 1918 р.н., - це одна і та сама особа.
28. Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 22.09.2008. На день смерті ОСОБА_7 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_3 , разом з нею проживали та були зареєстровані - ОСОБА_2 , 1949р.н. дочка, ОСОБА_1 , 1971 р.н., онука, ОСОБА_15 , 1972 р.н. - чоловік онуки, ОСОБА_16 , 1996 р.н.- правнук, ОСОБА_17 , 2003 р.н. -правнучка, що підтверджується довідкою № 184, виданою 08.05.2024 виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області.
29. Встановлено, що після смерті ОСОБА_7 приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. була заведена спадкова справа за номером у нотаріуса №158/2024, з якої вбачається, що спадщину прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також з вказаної спадкової справи вбачається, що спадкоємцями обов'язкової частки крім ОСОБА_2 є ОСОБА_3 .
30. Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_5 , виданого повторно 13.09.2024, її батьками були ОСОБА_19 та ОСОБА_8 .
31. Після одруження позивачка 2 змінила прізвище із « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_20 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого повторно 13.09.2024.
32. Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_7 від 12.09.1989, її батьками є ОСОБА_21 та ОСОБА_2 .
Після одруження позивачка 1 змінила прізвище із « ОСОБА_20 » на « ОСОБА_12 », що підтверджується копією свідоцтва про уклладення шлюбу серії НОМЕР_8 , виданого 22.07.1995.
33. З довідки Самбірського МБТІ №1134 від 09.05.2024 вбачається, житловий будинок в АДРЕСА_3 не зареєстрований.
34. Згідно технічного паспорта загальна площа будинку в АДРЕСА_3 становить - 83.5 кв.м., житлова - 65.7 кв.м. Вартість житлового будинку згідно висновку про вартість майна - становить 213293 грн.
35. Оформити спадщину на спірне будинковолодіння та на земельну частку (пай) в позасудовому порядку позивачам не вдається, що підтверджується листами приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Яксманицького Р.С. вих. №556/02-14 від 04.10.2024 та №570/02-14 від 07.10.2024.
V. Застосоване Судом законодавство
36. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
37. Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
38. Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.
39. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
40. Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
41. Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
42. Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
43. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
44. Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
45. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
46. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
47. Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
48. Так, колгоспний двір, за положеннями Цивільного кодексу Української РСР, визначався як сімейно-трудове об'єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.
49. З введенням у дію з 15 квітня 1991Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963.
50. Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963.
51. Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
52. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
53. Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
54. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).
55. Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
56. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
57. Зокрема, згідно з положеннями статті 120 Цивільного кодексу УРСР (1963), що був чинним на час виникнення спірних відносин, колгоспний двір є сімейно-трудовим об'єднанням осіб, які використовують на праві спільної власності майно двору для ведення підсобного господарства та сімейних потреб. Сім'я селянина-колгоспника складає основу колгоспного двору, а належність до неї - одна з умов членства в колгоспному дворі.
58. У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» (697-12) щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990.
59. Виходячи із змісту статті 524 Цивільного кодексу УРСР (1963) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. В свою чергу статтями 1216; 1217; 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
60. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
61. Крім того, згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування»: «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».
62. Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 2) роз'яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
63. Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
64. Відповідно до листа Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
65. У Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.
66. Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
67. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
68. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);
69. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
70. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
71. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
72. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
73. Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
74. У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
75. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
76. Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
77. Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
78. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
79. За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
VI. Висновки Суду
80. Враховуючи наведене, Суд приходить до переконання, що право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
В той же час, через наявність розбіжностей у прізвищі померлої, відсутність належних правовстановлюючих документів на спірне майно, позивачі не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв'язку із чим звернулися до суду із зазначеним позовом.
81. З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на 1/8 частки в спірному нерухомому майні (житловому будинку) перейшло в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 до позивача 1 - ОСОБА_1 , якій також належить частка в спірному житловому будинку як члену колгоспного двору. Позивачу -2 ОСОБА_2 належить по 1/4 частка в даному спірному житловому будинку як члену колгоспного двору, а також частка в спірному нерухомому майні (житловому будинку) перейшла в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 та 1/8 частка перейшла в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 . Однак, оскільки, у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено позивачами в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, тому обраний позивачами спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ними права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачів, а тому може бути застосований судом.
82. Окрім цього надані позивачкою та досліджені судом докази, дають підстави для висновку, що померлій ОСОБА_7 , 1918 р.н., належав Сертифікат на право на земельну частку (пай) РН №445248 розміром 1,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), виданий Яворівською районною державною адміністрацією 07.06.2024, відповідно до рішення Малнівськоволянської сільскої ради від 24.02.1995 №5, зареєстрований у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №454.
83. Слід також зазначити те, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.
VII. Розподіл судових витрат між сторонами
84. Виходячи із вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачами судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за ним.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, Суд
1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відповідача Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно- задовольнити повністю.
2. Встановити факт належності ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №445248 , виданого Яворівською районною державною адміністрацією 07.06.2024, зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №454.
3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
4. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
5. Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачами.
6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
7. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_9 ;
Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 .
Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області, місце знаходження: вул.Грушевського, 6, м.Мостиська, Львівської області, індекс 81300; ЄДРПОУ 26307500;
Треті особи: Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: вул.Грушевського, 22, м.Мостиська, Яворівського району, Львівська обл., індекс: 81300;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_11 .
Повний текст судового рішення складений 24.11.2025
Суддя Світлана ГІРЯК