Справа №504/4830/25
Провадження №2/504/3745/25
про залишення позовної заяви без руху
24.11.2025с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувшипозовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася до Доброславського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини.
Згідно ч.6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно ч.8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача.
24.11.2025р. судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження, суд приходить до наступного.
У відповідності до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом із тим, позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України:
-відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.
Крім того, з тексту позову не вбачається, що між сторонами наявний спір щодо визначення місця проживання дитини, тому і фактично відсутні підстави звертатися до суду із даною вимогою, оскільки позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають із спірних правовідносин. При цьому, в разі якщо позивач бажає визначити проживання дитини разом із нею в судовому порядку, то такий позов потребує обов'язкового залучення відповідного органу опіки та піклування. Водночас у спорах про визначення місця проживання дітей, одним із найголовніших документів, що має бути доданий до позову - висновок органу опіки та піклування, який має бути складені відповідно до ст. 19, 161 СК України.
-відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
-відсутнє зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
-відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Враховуючи, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини, отже, за звернення до суду із зазначеним позовом має бути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (тобто по 1211,20 грн. за кожну вимогу), а фактично сплачено усього 1211.20 грн.
Також, 20.11.2025р. позивач подала додаткові пояснення у справі, в яких просила виключити з позовної заяви пункт про стягнення аліментів.
Розглянувши дані пояснення, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ним випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2020 року по справі №911/2139/19 зазначив, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п.
Таким чином, пред'явлення до суду додаткових пояснень з проханням про виключення частини позовних вимог не передбачено нормами ЦПК України, та не узгоджується з приписами ст.49 ЦПК України.
Вищевикладене дає підставу судді зробити висновок про неналежне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П. В. Жовтан