Справа № 445/2908/25
провадження № 2-о/445/182/25
18 листопада 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кіпчарського О. М.
секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки заповненої 25.10.1980 року російською мовою, де невірно вказана дата її народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування заяви вказує, що у зв'язку з досягненням нею пенсійного віку, вона звернулася до відділу обслуговування громадян № НОМЕР_1 Сервісного центру м. Золочів ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення їй пенсії за віком. Однак, при перевірці документів з'ясувалося, що у трудовій книжці міститься вищевказана помилка, хоча в свідоцтві про народження, в паспорті громадянина України та в свідоцтві про шлюб дата її народження вказана ІНФОРМАЦІЯ_2 , і як наслідок заявнику було відмовлено в призначенні пенсії за віком. Вказані помилки, що містяться в трудовій книжці, мають значення для реалізації її права на пенсійне забезпечення.
В судове засідання заявник та її представник не з'явилися, подали заяви, в якій просили розглядати справу у їх відсутності, вимоги заяви підтримують та просять задовольнити.
Представник заінтересованої особи подала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення заяви в цілому не заперечила. Додатково пояснила, що у зв'язку з тим, що в трудовій книжці міститься помилка в даті народження заявника, що породжує сумніви в належності їй трудової книжки, і відповідно позбавляє органи Пенсійного Фонду України можливості зарахувати до страхового стажу заявника періоди роботи, що вказані в трудовій книжці. Разом з тим вказала, що встановлення зазначеного у заяві факту тягне за собою не тільки вирішення питання щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а й поширюється на інші правовідносини, пов'язані із призначенням пенсії, що може свідчити про наявність спору про право, а відповідно таке питання підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Оскільки неявка учасників справи не перешкоджає розгляду даної справи по суті, суд вважає за можливе провести судовий розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Правовстановлюючий документ - це документ, який підтверджує права певного суб'єкта та складений у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Старе Місто Бережанського району Тернопільської області.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Старе місто Бережанського району Тернопільської області, а у зв'язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 , що також підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 .
Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_5 , заповненої 25.10.1980 року, зазначено, що ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 народженя, змінила прізвище на ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про шлюб.
Із копії свідоцтва № НОМЕР_6 судом встановлено, що заявниця в 1980 році закінчила Тернопільське професійне торгово-кулінарне училище за спеціальністю - кухар четвертого розряду.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 відділом призначення пенсій ГУПФ України в Закарпатській області рішенням №134150011837 від 15.10.2025 року відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю страхового стажу. Відмова у призначенні пенсії обгрунтована тим, що періоди роботи, згідно трудової книжки НОМЕР_5 не враховано, оскільки на титульній сторінції вказаної трудової книжки дата народження заявниці не відповідає її паспортним даним, а стараховий стаж згідно персоніфікованого обліку є недостатнім для призначення їй пенсії за віком.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 12 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України також визначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені та по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Суд звертає увагу на те, що заявниця звернулася із заявою, в якій просить встановити факт належності їй трудової книжки, оскільки при зверненні до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії у представленій нею трудовій книжці виявлено помилки у даті її народження, внаслідок чого виникла розбіжність з іншими документами, що зумовило не зарахування до страхового стажу періоди роботи, які вказані в трудовій книжці.
Тобто, фактично заявник звернувся до суду про встановлення факту належності йому трудової книжки з метою подальшого звернення за призначенням пенсії за віком. У даному випадку заявником не ставиться питання підтвердження трудового (страхового) стажу, а лише підтвердження належності їй трудової книжки для реалізації права звернення щодо вирішення питання пенсійного забезпечення, відтак на даному етапі не вбачається спору про право.
Окрім того, як зазначає Верховний суд у постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 визначено, що якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документу, що підтверджують трудовий стаж та дають право на призначення пенсії.
При цьому, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
У правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що дійсно існує розбіжність в даті народження заявниці, що вказана в трудовій книжці з іншими належними їй документами.
Разом з тим, при встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки НОМЕР_5 , прикметним є те, що даний документ був заведений підприємством на прізвище ОСОБА_2 , яка, на підставі свідоцтва про шлюб, змінила прізвище на ОСОБА_4 , а також професія, що вказана в даному документі на російській мові - "повар", що узгоджується з свідоцтвом про закінчення заявницею Тернопільського професійного торгово-кулінарного училища за спеціальністю кухар четвертого розряду, а також свідоцтвом про шлюб, на підставі якого вона змінила прізвище.
При цьому, суд звертає увагу на те, що заявниця не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто нею.
Беручи до уваги також те, що встановлення даного факту для заявниці має юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації права пенсійного забезпечення, при цьому внести відповідні виправлення до трудової книжки в позасудовому порядку заявниця не має можливості, відтак подана заява піставна та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 258, 259, 263-265, 315, 316, 318, 319 ЦПК України, суд -
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки НОМЕР_5 , виданої 25.10.1980 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18.11.2025 року.
Суддя О. М. Кіпчарський