Справа № 502/692/16-ц
10 листопада 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Балан М.В.
за участі секретаря судового засідання Урсул Г.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кілія заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю «Південне-1»
про
перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Кілійського районного суду Одеської області від 24.06.2016 року поцивільній справі №502/692/16-ц за позовом
ОСОБА_1 в інтересах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Південне-1»,
Кілійської міської ради,
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів:
ОСОБА_6
про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Південне-1» звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Кілійського районного суду Одеської області від 24.06.2016 року по справі №502/692/16-ц за нововиявленими обставинами. На обгрунтування поданої заяви та уточненої заяви про перегляд рішенняза нововиявленими обтавинами представник заявника зазначив, що вказаним рішенням було визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Таке рішення Кілійський районний суд прийняв з огляду на те, що позивачами доведено факт законного, відкритого, добросовісного, безперевного володіння нерухомим майном понад строк, визначений ст. 344 ЦК України.
Однак, 07.07.2016 року, ТОВ «Південне-1» стали відомі обставини, які не були відомі під час розгляду справи, та які спростовують обставини, встановлені Кілійським районним судом, що потягло за собою прийняття необгрунтованного та незаконного рішення. По перше: один з позивачів - ОСОБА_5 , за яким, зокрема визнано право власності на спірне домоволодіння певний час відбував покарання в місці позбавлення волі, а тому не міг безперервно проживати в спірному будинку протягом 10 років, а свідки з цього приводу, дали неправдиві показання, зазначивши що ця обставина буде доведена під час перегляду рішення на підставі відомостей правоохоронних органів, що будуть надані до суду за клопотанням ТОВ «Південне-1».
По друге: З огляду на те, що ОСОБА_2 приховав технічну документацію на спірне домоволодіння, а інший співвласник спірного домоволодіння - третя особа ОСОБА_6 до суду не з'явився, ніяких показань не надав, а клопотання ТОВ «Південне-1» про надання додаткових доказів по справі, які б підтверджували право власності ТОВ «Південне-1» на спірну квартиру суд не задовольнив, на час розгляду справи була відсутня можливість дізнатися про наявність правовстановлюючих документів на спірну квартиру.
Однак, вже після проголошення рішення Кілійського районного суду, в розпорядження ТОВ «Південне-1» потрапив Договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ), між Продавцем-колгоспом «Південний» (правонаступником якого є ТОВ «Південне-1» та покупцем ОСОБА_6 (який є третьою особою по справі), посвідченого державним нотаріусом Кілійської державної нотаріальної контори Богачовою Н.М.
З цього договору, (завірена копія якого додається до матеріалів заяви) чітко вбачається, що право власності колгоспу «Південний» на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується рішенням Кілійського міськвиконкому №93 від 06.04.1987 року, зареєстрованого в Кілійському бюро технічної інвентаризації під №48-28-48, ця обставина, не була відома заявнику під час розгляду справи, що переглядається, а тому спростовує висновки суду про те, що ТОВ «Південне-1» не є власником спірної квартири.
В третє: як виявилось, один зі свідків ОСОБА_7 , знаходиться в родинних відносинах з позивачами, а тому є зацікавленою особою та об'єктивної інформації надати не могла.
В четверте: як виявилось у спірному домоволодінні мешкає лише один з позивачів ОСОБА_4 . Інші позивачі мешкають абсолютно за різними адресами, зазначивши, що на підтвердження цих обставин, буде заявлятись клопотання про витребування відповідної інформації судом.
Окрім цього, вказав, що ТОВ «Південне-1» є добросовісним набувачем права власності на спірну квартиру, набуту на законних підставах як правонаступник колгоспу «Південне-1» та тримає її на балансі, проводить по фінансово - бухгалтерському обліку, сплачує податок на нерухоме майно.
Таким чином, на підставі вищезазначеного, заявнику не були та не могли бути відомі, істотні для правильного вирішення спору обставини, що не дали змогу довести свою правову позицію по справі, а тому представник заявника просив скасувати рішення Кілійського районного суду Одеської області по справі №502/692/16-ц від 24.06.2016 року.
Ухвалою суду від 01.04.2025 року відкрито провадження у справі про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами і призначено до розгляду.
Від представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Грекової Н.П. на адресу суду надійшли заперечення на заяву, згідно яких представник просила відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Півенне-1» про перегляд рішення суду від 24.06.2016 року по справі №502/692/16-ц за нововиявленими обставинами з огляду на наступне. Предстаником ТОВ «Південне-1» була подана заява про перегляд рішення по справі № 502/692/16-ц від 24.06.2016 за нововиявленими обставинами, яке набрало законної сили 05.07.2016р без доказів як підстав для перегляду та заявлено клопотання про витребування доказів. В порушення вищезазначених норм законодавства, представником ТОВ «Південне-1» не було обґрунтовано підстави , з яких не витребувались зазначені в клопотанні докази самим представником та перепони щодо їх отримання, підстави відсутності змоги іх отримати раніше.
В постанові від 19.06.2024 у справі № 372/4154/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловився щодо обставин, які не можуть вважатися нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав. До того ж судом було зроблено запит, щодо витребування з архіву даного документу на, що було отримано відповідь, що за даним номер №93 від 06.04.1987р дійсно є рішення Горисполкома, але зовсім іншого змісту, а інших фактів, що підтверджується і поясненнями представника відповідача ТОВ «Південний-1», ОСОБА_8 , який в судовому засіданні визнав факт відсутності в товариства права власності на спірну квартиру. Проти позову заперечував та посилався лише на те, що спірна квартира стоїть на балансі ТОВ «Південне-1». З огляду на вищевикладене, посилання представника ТОВ « Південне-1» на наявність рішення Горисполкома №93 від 06.04.1987р , як ново виявлені обставини є хибним та помилковими.
Також в поясненнях представника відповідача, ТОВ «Південний-1», Байрактар Д.І, яким в судовому засіданні було зазначено , що на даний час вирішується питання щодо встановлення приналежності оскаржуваної квартири до ТОВ «Південне-1» та визнання за останнім права власності. На що хочимо зазначити , що дійсно Господарським судом розглядалась така справа за № 916/585/16, якою 01.08.2016року було винесено рішення про відмову в задоволені позовних вимог ТОВ «Південне-1» з чітким обґрунтуванням, яке частково знаходить своє відображення в рішенні Кілійського районного суду Одеської області від 24.06.2016 року по справі 502/692/16-ц.
Разом з тим, на момент подачі позову позивачі володіли оскарженою квартирою більше 16 років, а саме: фактичне проживання в квартирі в них почалося з 30.06.1990 (Коли був наданий ордер),а законом який ім надав право на визнання за собою права власності з 2001року. Тобто вже починаючи з 30.06.2011року у Позивачів наступило права на подання позову та визнання права власності на дану квартиру, що чітко встановлено судом та зазначено в рішенні суду від 24.06.2016р по справі 502/692/16-ц. До того ж, жодних звернень до правоохоронних органів або до суду щодо незаконного проживання або примусового виселення з оскаржуваної квартири ТОВ «Південне-1» жодного разу не подавало та не зверталося. З огляду на вищенаведене заява не підлягає задоволенню.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 24.06.2016 року рішенням Кілійського районного суду Одеської області по справі №502/692/16-ц позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках по 1/4 частині за кожним право власності за набувальною давністю на 1/2 частину житлового будинку, розміщеного за адресою: АДРЕСА_3 , що становить собою квартиру під АДРЕСА_4 , яка складається з зазначених в поверховому плані під літ. А приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, І, - загальною площею 117, 6 кв.м., житловою площею 52,3 кв.м, а також господарських будівель та надвірних споруд: сараю літ В. вбиральні літ. Г, воріт № 1, паркану № 2, водогону - № 4, 1/2 частини паркану № 5, паркану № 6, 1/2 частини каналізаційного колодязя - № 7, 1/2 частини каналізаційного колодязя № 8, частини замощення- І. Рішення оскаржене не було та набрало законної сили.
Щодо першої обставини, зазначеної у заяві. Згідно відповіді Відділення поліції №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області №21949-2025 від 12.05.2025 року на ухвалу суду щодо витребування інформації щодо судимості та перебування в місцях позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що останній притягувався до кримінальної відповідальності, а саме 06.09.2002 був засуджений із застосуванням ст. 75, 75 КК України до покарання у виді іспитового строку; - 06.07.2005 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 було закрито на підставі ст. 1 п. «Е», ст. 8 ЗУ «Про амністію» та 27.04.2007 року ОСОБА_5 був засуджений до покарання у виді позбавлення волі. Однак остаточних відомостей щодо виконання даного виду покарання суду не надано, з огляду на це підтвердження вказаних у заяві міркувань щодо не безперервного проживання ОСОБА_5 в спірному будинку у суду не має та стороною заявника не доведено.
Щодо другої обставини, заявником надано копію договору купівлі-продажу від 14.05.1992 року, посвідченого державним нотаріусом Кілійської державної нотаріальної контори Богачовою Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1159, згідно якого вбачається, що колгосп «Південний» продав, а ОСОБА_6 купив 1/2 частку житлового будинку в АДРЕСА_2 . Ця 1/2 частка житлового будинку належить колгоспу «Південний» м. Кілія, на підставі рішення Кілійського міськвиконкому №93 від 06.04.1987 року, зареєстроване в Кілійському бюро технічної інвентаризації під №48-28-48.
Як вбачається з рішення Виконавчого комітету Кілійської міської Ради народних депутатів №93 від 06.04.1987 року «Про надання дозволу на виготовлення проектних робіт з проектування 5-ти двоповерхових двоквартирних житлових будинків для робітників радгоспу ім. Свердлова в м. Кілія», виконавчий комітет розглянувши заяву радгоспу ім. Свердлова №13/06-101 від 15.04.1987 року вирішив дозволити радгоспу ім. Свердлова проектування 5-ти двоповерхових двоквартирних житлових будинків з квартирами в двох рівнях по АДРЕСА_5 на земельній ділянці площею 0,6 га з земель міськземфонду.
З огляду на вищевказаний договір та рішення, суд зазначає, що ці докази більш відноситься до нових доказів по справі, адже про них не те що не було відомо заявнику, вони були виявлені вже після постановлення судового рішення, з урахуванням того, що саме рішення було витребувано судом за клопотанням заявника. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що це рішення, на підставі якого було вчинено договір купівлі-продажу, ніяким чином не підтверджує право власності заявника на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як про це зазначається в заяві про перегляд, адже дозвіл на проектування не є тотожним праву власності.
Ці обставини, в свою чергу, ніяким чином не спростовують доводів, викладених в рішенні Кілійського районного суду Одеської області від 24.06.2016 року щодо відсутності у ТОВ «Південне-1» права власності на вказане майно, про що також свідчить рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2016 року по справі №916/585/16.
Щодо третьої та четвертої обставини, суд зазначає, що не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд проаналізувавши релевантні положення законодавства, також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України, рішення постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Згідно п.4 вказаної Постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).
Згідно з пунктом 1 частини другоїстатті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.
Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст. ст. 424, 426 ЦПК України.
Разом з тим, нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду розгляду до суду апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі№ 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) вказано, що: «Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).
Таким чином, питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2019 року в справі № 761/11351/16-ц (провадження № 61-38347св18), постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 299/883/17 (провадження № 61-7687св22), постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувід 21 червня 2024 року в справі № 752/21538/20 (провадження № 61-5221св24)).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Разом з тим, суд вважає, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другоїстатті 423 ЦПК України, оскільки зазначені обставини існували на час розгляду справи і заявник, за умови належної реалізації своїх процесуальних прав, в ході розгляду справи не був позбавлений можливості отримати необхідну йому інформацію.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
Нові докази не можуть бути підставою для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, такий правовий висновок зробив ВС в постанові у справі № 552/137/15-ц від 29.08.2018 року.
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4ст. 429 ЦПК України).
З огляду на викладене, суд вважає, що заява є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 423-429 ЦПК України, суд
В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Південне-1» перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Кілійського районного суду Одеської області від 24.06.2016 року поцивільній справі №502/692/16-ц за позовом ОСОБА_1 в інтересах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний-1», Кілійської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів: ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,- відмовити, залишивши вказне рішення в силі.
Ухвала суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 24.11.2025 року.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан