Справа № 462/9273/25
провадження 1-кс/462/2093/25
24 листопада 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами скарги ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей заяви про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України від 13.10.2025,
встановив:
24.11.2025 на адресу суду надійшла поштовим зв'язком скарга ОСОБА_2 до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова, подана у порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, в обгрунтування якої зазначає, що 13.10.2025 звернувся до ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Л/о із письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України за фактом заволодіння його грошовими коштами, які він сплатив, як вважав, за розмитнення придбаного за кордоном автомобіля. Подана ним заява до поліції зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний потал Національної поліції України ВП № 1. Однак, 07.11.2025 поштовим зв'язком отримав лист від 14.10.2025, адресований із ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, згідно якого повідомлено, що об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення не встановлено, а тому, викладені відомості у заяві на даний час не підлягають внесенню до ЄРДР. Вважає, що таку відмову у внесенні відомостей за його заявою неправомірною, та оскільки посадовими особами у зв'язку із безпідставним не внесенням відомостей за його заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР допущено бездіяльність, просить зобов'язати уповноважену особу ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області внести до ЄРДР відомості за його заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України.
Оглянувши матеріали скарги приходжу до висновку, що таку слід повернути скаржнику з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, що якої здійснюється провадження, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та не надання заявнику витягу з ЄРДР.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Вказаний у даній нормі закону процесуальний строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії чи допущення бездіяльності. При оскарженні дії чи бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим, дізнавачем або прокурором відповідної дії. При цьому, згідно даної норми закону лише у випадках коли рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається із змісту поданої скаржником скарги, подану ним заяву про вчинення кримінального правопорушення зареєстровано Відділом поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області 13.10.2025.
Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 1 ст. 214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей, ймовірним початком строку допущення уповноваженою особою бездіяльності за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення (невнесення відомостей до ЄРДР) є 15.10.2024, а відтак десятиденний строк на оскарження бездіяльності слідчого, на підставі ч.7 ст.115 КПК України, станом на час звернення із вказаною скаргою сплив.
Натомість вказана скарга подана ОСОБА_2 до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова, поштовим зв'язком згідно штампу на поштовому конверті 15.11.2025, тобто з пропуском строку, визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України, при цьому, скаржник покликаючись на отримання відповіді від 07.11.2025, з огляду на визначений ст. 304 КПК України порядок обчислення строку оскарження саме бездіяльності, не просить поновити йому строк звернення із скаргою, визначений ст. 304 КПК України.
Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється за клопотанням заінтересованої особи лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом. Такі обставини мають бути підтверджені заявником належними та допустимими доказами.
Проте, у поданій скарзі відсутні будь-які покликання щодо наявності дійсно істотних перешкод, що безсумнівно свідчили б про відсутність у заявника об'єктивної можливості своєчасно реалізувати своє право на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування шляхом подання відповідної скарги до слідчого судді.
В свою чергу, у відповідності до вимог ст. 304 КК України, покликання на особи на отримання відповіді від ВП № 1 лише 07.11.2025 та відповідно необізнаність про невнесення відомостей за поданою ним заявою про кримінальне правопорушення не є належними у розумінні чинного кримінально-процесуального закону, оскільки відповідно до норм чинного КПК строки на таке оскарження пов'язані не з моментом обізнаності особи, а саме з моментом допущення бездіяльності, а доказів наявності у скаржника труднощів, перешкод чи обставин непереборної сили, за яких скаржник об'єктивно був позбавлений можливості у визначений кримінальним процесуальним законом з 15.10.2025 звернутись із відповідною скаргою слідчому судді не представлено.
Так, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані тяжка хвороба, відрядження, стихійне лихо, незаконне позбавлення свободи та інші обставини, через які особа не мала реальної змоги вчасно подати скаргу чи інший документ.
Згідно із Постановою Верховного Суду від 16 березня 2021 року справа № 466/3942/20 провадження № 51 - 5410 км 20 визначено, зокрема, що: «Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними».
Окрім того, слідчий суддя також звертає увагу на те, що для відкриття провадження за скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора у слідчого судді мають бути наявні достатні дані про те, що прокурор, слідчий чи дізнавач отримав заяву або повідомлення про кримінальне правопорушення, однак не вніс відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто, системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-карного діяння.
Однак, із поданих ОСОБА_4 матеріалів скарги слідчий суддя позбавлений можливості перевірити, викладені у скарзі обставини, а саме неможливо встановити та перевірити чи дійсно скаржник звертався до заявлених ним у скарзі органів саме із цією заявою про кримінальне правопорушення, оскільки скаржником, окрім покликань на факт звернення із заявою від 13.10.2025 з приводу заволодіння грошовими коштами до ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області у тексті самої скарги, та відповіді із ВП № 1 від 14.10.2025, в якій не конкретизовано за якими фактами події була предметом розгляду заява, не долучено примірника заяви про кримінальне правопорушення, відомості за якою за покликанням скаржника всупереч вимогам ст. 214 КПК України не внесено до ЄРДР, і доказів на підтвердження отримання та реєстрації таких суб'єктами владних повноважень саме цієї заяви про кримінальне правопорушення від 13.10.2025 також не надано.
Згідно ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, на переконання слідчого судді, зазначені скаржником обставини не можуть бути розцінені як поважні причини пропуску строку на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування, відтак беручи до уваги положення п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_2 слід повернути скаржнику.
При цьому, роз'яснити скаржнику відповідності до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права після усунення недоліків такої повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст. 303, 304, 395 КПК України, суд -
постановив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей заяви про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України від 13.10.2025 - повернути скаржнику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Слідчий суддя (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали у справі № 462/9273/25
Слідчий суддя ОСОБА_1