Справа № 442/6640/24
Провадження № 1-кп/442/72/2025
Іменем України
24 листопада 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024141110000696 від 27.06.2024 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
зі сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,
зі сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_2 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , -
встановив:
Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області продовжується судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України.
Під час проведення судового засідання захисником обвинуваченого було заявлено письмове клопотання, яке підтримано в судовому засіданні як захисником, так і обвинуваченим, про призначення у кримінальному провадженні комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи, проведення якої просить доручити Львівській філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України». Зазначає, що в даному кримінальному провадженні не була призначена жодна експертиза для визначення психічного стану ОСОБА_2 , що є обов'язковим при розслідуванні злочинів проти життя та здоров'я осіб. Будучи допитана 21.08.2025 в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що порівнювала ОСОБА_2 зі своїм колишнім чоловіком і що така її поведінка викликала обурення у ОСОБА_2 , а тому захисник вважає, що його підзахисний був жертвою домашнього насильства з боку потерпілої, що викликало в нього стан сильного душевного хвилювання.
Прокурор та представник потерпілої в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили з підстав, які виклали письмово. Зауважили, що жодних доказів стосовно вчинення потерпілою ОСОБА_7 домашнього насильства чи жорстокого поводження щодо обвинуваченого матеріали справи не містять і таких в судовому засіданні не здобуто. Стороною захисту інтерпретовано показання потерпілої на свою користь, хоча таких показів остання не надавала, а вказувала, що інколи робила зауваження обвинуваченому, з яким співпроживала. Ніколи не мала на меті принизити ОСОБА_2 як чоловіка. Крім цього, звертають увагу, що матеріали справи також не містять і жодних доказів щодо психічної хвороби обвинуваченого. Долучений стороною захисту висновок щодо встановлення психічного стану ОСОБА_2 , складений доцентом кафедри психіатрії та дитячої психіатрії, психотерапії та клінічної психології факультету післядипломної освіти ДНП "ЛНМУ ім.. Данила Галицького" ОСОБА_8 просять не брати до уваги, оскільки такий доказ не був їм відкритий стороною захисту в порядку ст. 290 КПК України. Крім цього, з аналізу зазначеного висновку неможливо встановити які саме матеріали кримінального провадження були досліджені доцентом, які показання потерпілої він взяв до уваги.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали клопотання, суд доходить до наступних висновків.
Стороною обвинувачення ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні замаху на вбивство потерпілої ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України.
В даному кримінальному провадженні експертиза для визначення психічного стану обвинуваченого ОСОБА_2 не призначалась та не проводилась.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.27 Постанови від 7 лютого 2003 року N 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» для з'ясування, чи вчинено діяння в стані сильного душевного хвилювання, суди мають призначати психолого-психіатричну експертизу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з п. 1.2.13 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі по тексту Інструкція), згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Відповідно до п. 6.1-6.4 Розділу VI Інструкції об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи.
Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Організаційні засади проведення судово-психіатричної експертизи (СПЕ) визначені Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.05.2018 № 865 (далі по тесту Порядок).
Відповідно до п. 10 Порядку предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу.
До компетенції психолого-психіатричної експертизи відноситься оцінка психологічного стану підекспертних у випадках афектних злочинів, коли необхідно встановити, чи має місце фізіологічний афект (сильне душевне хвилювання), емоціональна напруга, яка мала суттєвий і несуттєвий вплив на поведінку особи в кримінальній ситуації, тобто особливий психологічний стан особи або патологічний афект, вже хворобливий стан психіки.
Вирішуючи заявлене клопотання суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення щодо того, що під час судового розгляду не досліджувались докази стосовно вчинення потерпілою ОСОБА_7 домашнього насильства чи жорстокого поводження щодо обвинуваченого, а також докази щодо наявності у ОСОБА_2 психічного захворювання, оскільки такі ні стороною обвинувачення, ні стороною захисту не надавались.
Наданий стороною захисту висновок щодо встановлення психічного стану ОСОБА_2 , складеного доцентом кафедри психіатрії та дитячої психіатрії, психотерапії та клінічної психології факультету післядипломної освіти ДНП "ЛНМУ ім.. Данила Галицького" ОСОБА_8 , не може братись до уваги, позаяк такий доказ не був відкритий стороною захисту в порядку ст. 290 КПК України.
Разом з тим, з урахуванням характеру обвинувачення, обставин кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що для належного з'ясування психічного стану обвинуваченого необхідне проведення комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи.
Суд дослідивши поставлені на виконання експертизи запитання, що зазначенні у клопотанні захисника обвинуваченого встановив, що перше запитання щодо неосудності є юридичним критерієм, а тому його слід викласти в наступній редакції - «Чи перебував ОСОБА_2 на момент вчинення інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту (або інших психологічних станах), що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?» Також, друге питання слід викласти в редакції, запропонованій захисником.
Що стосується третього питання, то таке є ідентичним першому питанню, крім цього, питання ж щодо оцінки дій потерпілого не відноситься до предмету доказування, визначеного ст. 91 КПК України.
Відповідно до п.п. 28, 29 вказаного вище Порядку термін проведення експертизи становить до 30 діб. Залежно від обсягу та складності експертизи термін її проведення може бути продовжений за узгодженням з органом, що призначив експертизу.
Особа, яка перебуває під вартою, після завершення експертизи повертається до установи, звідки поступила на експертизу, незалежно від експертного рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 332 КПК України після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 242, 332 КПК України, суд,
Клопотання адвоката ОСОБА_6 про призначення експертизи задовольнити частково.
Призначити в кримінальному провадженні №12024141110000696 від 27.06.2024 комісійну комплексну психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95).
На розгляд експертів поставити наступні запитання:
1. Чи перебував ОСОБА_2 на момент вчинення ікримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту (або інших психологічних станах), що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?
2. Чи страждає ОСОБА_2 психічними розладами, чи є він хворим на психічні хвороби?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
Для дослідження експертам надати матеріали кримінального провадження №442/6640/24 в 2-х томах та етапувати обвинуваченого ОСОБА_2 до Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 95.
Встановити строк виконання комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи до 24.12.2025 року.
Висновок комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи одразу ж після її проведення, разом з матеріалами кримінального провадження необхідно невідкладно направити до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
Суддя ОСОБА_1