Справа № 461/6203/25
Провадження № 2/461/3065/25
19.11.2025 року Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.
за участю:
секретаря судового засідання Курилюк А.І.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи Служби у справах дітей Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області про визначення місця проживання дитини,-
В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи Служби у справах дітей Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.08.2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
В ході розгляду клопотання сторони позивача про заміну неналежної третьої особи на належну та витребування висновку від органу опіки та піклування, судом було досліджено лист Служби у справах дітей Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області від 23.10.2025 року. Згідно вказаного листа, з вересня 2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , проживає разом зі своєю матір'ю у ОСОБА_6 .
У підготовчому судовому засіданні представник позивача підтвердила, що з вересня 2025 року ОСОБА_4 проживає спільно з матір'ю (позивачем), а тому на даний момент у справі відсутній предмет спору.
Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні зазначив, що у березні 2025 року ОСОБА_4 вирішив проживати разом з батьком - ОСОБА_5 у с. Ременів, Львівської області. Однак, з середини вересня 2025 року останній проживає разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_3 . Вказав, що зустрічного позову про визначення місця проживання сина відповідача разом з батьком, відповідач до суду не подавав.
Вислухавши думку учасників, суд дійшов до наступного висновку.
За змістом ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно доп.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, у підготовчому судовому засіданні, суд встановивши, що між сторонами відсутній спір має вирішити питання щодо закриття провадження по справі.
Вирішуючи питання щодо закриття провадження по справі, суд враховує, що згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові по справі № 638/3792/20 від 20 вересня 2021 року закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, з огляду на таке.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Сімейним кодексом України врегульовано процедуру визначення місця проживання дитини державними органами (зокрема судом) лише в разі наявності спору між батьками. Офіційної процедури визначення місця проживання дитини в разі відсутності спору із залученням державного апарату не існує. При цьому мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Суд вважає, що у даній справі сторони, як це і передбачено положеннями ст. 160 СК України, визначили місце проживання дітей з матір'ю за взаємною згодою, що не потребує втручання з боку органу опіки та піклування, а також будь-якого судового захисту прав позивача. Спір у цій справі ініціювала мати дитини, з якою дитина й так фактично проживає, при цьому батько не вимагає змінити місце проживання сина. Суд же вирішує спір, що реально виник, і не робить припущень щодо обставин і фактів, які ще не виникли, та не регулює правовідносин щодо обставин проживання дитини, які не існують.
Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження №12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на факт встановлення у підготовчому судовому засіданні відсутності предмету спору, суд прийшов до переконання, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись п.2 ч.2 ст.200 , п.2 ч. 1ст. 255 ЦПК України суд, -
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи Служби у справах дітей Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області про визначення місця проживання дитини,- закрити.
Повний текст ухвали виготовлено 24 листопада 2025 року.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Мироненко Л.Д.