Справа № 461/6591/25
Провадження № 1-кс/461/7032/25
про скасування арешту майна
17.11.2025 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
14.11.2025 до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання ОСОБА_3 , в якому просить скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2025, а саме: мобільний телефон чорного кольору в захисному чохлі прозорого кольору марки «Redmi» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , ноутбук марки «Medion», ідентифікатор пристрою 2A33551C-5AAD-4872-98E3-17B31989D8E5 та зарядний пристрій до нього марки «ASUS» s/n: W98206875.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2025 у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000872, накладено арешт на вищезазначене вилучене в ході обшуку майно. На момент подання клопотання про скасування арешту всі необхідні слідчі дії з таким майном проведені у повному обсязі, жодних підстав для продовження даного арешту не існує. Наявність арешту порушує його право власності на вказане майно, оскільки він позбавляється можливості використовувати таке в своїй діяльності.
До судового засідання прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 подано заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна без її участі, при вирішенні клопотання покладається на розсуд слідчого судді.
Власник майна ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому наведених, просив таке задоволити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000872, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України.
Відповідно до протоколу обшуку від 15.10.2025, слідчий відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 в період часу з 09 год. 09 хв. до 11 год. 50 хв. 15.10.2025, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, провела обшук за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору в захисному чохлі прозорого кольору марки «Redmi» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , ноутбук марки «Medion», ідентифікатор пристрою 2A33551C-5AAD-4872-98E3-17B31989D8E5 та зарядний пристрій до нього марки «ASUS» s/n: W98206875.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2025 у справі №461/6286/25 (провадження №1-кс/461/6407/25) накладено арешт на вилучене 15.10.2025 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: мобільний телефон чорного кольору в захисному чохлі прозорого кольору марки «Redmi» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , ноутбук марки «Medion», ідентифікатор пристрою 2A33551C-5AAD-4872-98E3-17B31989D8E5 та зарядний пристрій до нього марки «ASUS» s/n: W98206875.
Як вбачається із вказаної ухвали, метою накладення арешту на майно є те, що таке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберігати сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також містити інформацію про обставини його вчинення та причетних осіб, а тому є необхідним для долучення до матеріалів кримінального провадження з метою використання його у доказуванні, отримання постійного безперешкодного доступу до нього, недопущення відчуження, зміни або знищення, а також проведення ряду судових експертиз та інших слідчих дій, необхідність у яких може виникнути у ході проведення досудового розслідування.
У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.
Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або був вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_3 підозри в рамках кримінального провадження, внесеного 11.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000872, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України, не оголошено.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що арешт був накладений 17.10.2025, а відтак, вже пройшов достатній час для проведення необхідних слідчих дій з зазначеним у клопотанні майном.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Згідно з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
В поданій заяві власник майна ОСОБА_3 покликається на те, що на момент подання клопотання про скасування арешту всі необхідні слідчі дії з майном проведені у повному обсязі, жодних підстав для продовження даного арешту не існує.
Органом досудового розслідування вказані покликання жодним чином не спростовані, будь-яких доказів, які б підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчому судді не надано.
Таким чином, приходжу до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання, оскільки обставини, які були враховані слідчим суддею при накладені арешту на майно, на даний час перестали існувати, а тому продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження є недоцільним.
Керуючись ст.2, 7, 98, 100, 131, 132, 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задоволити.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2025, а саме: мобільний телефон чорного кольору в захисному чохлі прозорого кольору марки «Redmi» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , ноутбук марки «Medion», ідентифікатор пристрою 2A33551C-5AAD-4872-98E3-17B31989D8E5 та зарядний пристрій до нього марки «ASUS» s/n: W98206875, - та повернути такі ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 21.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_6