Справа № 333/8206/25
Провадження № 2/333/4799/25
19 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича (адреса: м. Київ, пр-т Григоренка, буд.15, прим.3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (адреса: м. Київ, вул. Лесі Українки, буд.26, оф.407, код ЄДРПОУ: 38548598), приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича (адреса: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.12, оф.33) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання незаконними дій приватного виконавця, -
01.09.2025 року ОСОБА_2 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., ТОВ «Укр Кредит Фінанс», приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання незаконними дій приватного виконавця.
Позовна заява обґрунтована тим, що 17.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О.було вчинено виконавчий напис №5700 про стягнення з нього на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором №0675-4839 від 16.04.2021 року у загальному розмірі 36 469,36 грн.
В подальшому, на підставі вищезазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Коциняном М.О. було відкрито виконавче провадження №68641360.
Виконавчий напис приватного нотаріуса за №5700 вчинений з порушеннями вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки нотаріус не перевірив безспірність боргу.
Оскільки підстави позовних вимог пов'язані з порушенням статей 88, 89 Закону України «Про нотаріат», а також підпунктів 3.1, 3.2, 3.4 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тобто порушеннями, допущеними самим нотаріусом як спеціальним суб'єктом, які не могли б бути вчинені без його безпосередньої участі, позивач вважає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. є належним відповідачем у даній справі, поряд із ТОВ «Укр Кредит Фінанс», на користь якого було вчинено оскаржуваний виконавчий напис.
На підставі викладеного, позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №5700 від 17.01.2022 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О.,визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О. щодо відкриття та здійснення виконавчого провадження №68641360 на підставі зазначеного виконавчого напису, а також стягнути з відповідачів судові витрати.
Ухвалою суду від 02.09.2025 року клопотання позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., ТОВ «Укр Кредит Фінанс», приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання незаконними дій приватного виконавця - повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 05.09.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 12.09.2025 року заяву ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі чуду від 02.09.2025 року залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 15.09.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено у справі проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів залишено без задоволення.
17.11.2025 року до адресу суду від ОСОБА_2 надійшли заперечення на проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю приватного виконавця Коциняна М.О., в яких позивач зазначив, що справа стосується безпосередньо дій приватного виконавця, тому його особиста присутність у приміщенні суду є необхідною для з'ясування обставин та надання пояснень. Також в запереченнях зазначено, що приватний виконавець досі не надав жодних пояснень та документів щодо підстави списання з рахунку позивача, відкритого в АТ «Монобанк» грошових коштів в розмірі 5 050,01 грн.
18.11.2025 року до суду від приватного виконавця Коциняна М.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 15.02.2025 року ним на підставі заяви стягувача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відкрито виконавче провадження №68641360 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 17.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстровим №5700 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором у розмірі 36 469,36 грн., про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Вказана постанова була доведена до відома боржника у спосіб і порядок встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: направлена на адресу ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням.
Тобто, ОСОБА_2 був обізнаний про відкриття виконавчого провадження №68641360 та початок примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 17.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстровим №5700. Дана постанова у встановлений законом порядок і строки боржником не оскаржувалася.
Станом на дату відкриття виконавчого провадження (15.02.2022 року) вищевказаний виконавчий напис у встановлений законом спосіб не визнавався таким, що не підлягає виконанню, та до сьогодні залишається чинним.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), тобто не за рішенням ухваленим судом, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З огляду на наведене, позовна заява ОСОБА_2 в частині визнання його дій незаконними щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису не підлягає вирішенню в позовному провадженні в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, приватний виконавець Коцинян М.О. просив суду закрити провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 до нього про визнання незаконними дій приватного виконавця.
18.11.2025 року до суду від позивача ОСОБА_2 надійшли заперечення, в яких останній зазначив, що посилання приватного виконавця Коциняна М.О. на необхідність закриття провадження у частині вимог про визнання його дій незаконними є безпідставним та таким, що суперечить положенням статей 447-448 ЦПК України. Зазначені норми прямо передбачають право сторони виконавчого провадження звертатися до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця під час виконання виконавчого документа, якщо такі дії порушують права чи свободи боржника. У даній справі позивач оскаржує саме дії приватного виконавця Коциняна М.О., вчинені у межах виконавчого провадження №68641360, які призвели до незаконного арешту пенсійного рахунку, незаконного списання грошових коштів, невизначення рахунку для видаткових операцій, а також ігнорування трьох поданих заяв. Отже, приватний виконавець є належною третьою особою, дії якої підлягають судовому контролю, а тому підстави для закриття провадження відсутні, що виключає можливість задоволення його клопотання.
Також позивач у своїх запереченнях звернув увагу, що із долученої приватним виконавцем до відзиву копії кредитного договору №0675-4839 від 16.04.2021 року вбачається, що зазначений договір не містить нотаріального посвідчення та не відповідає вимогам ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», що робить його нікчемним як підставу для вчинення виконавчого напису.
Ухвалою суду від 19.11.2025 року провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О. про визнання незаконними дій приватного виконавця - закрито.
Приватний виконавець Коцинян М.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в частині вимог про визнання незаконними його дій щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису. Зазначив, що ці вимоги не підлягають розгляду в порядку позовного провадження цивільного судочинства, у зв'язку з чим просив закрити провадження в цій частині.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та приватний нотаріус Бригіда В.О. в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , виходяи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст. 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Судом встановлено, що 16.04.2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №0675-4839.
17.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5700, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором №0675-4839 від 16.04.2021 рокуза період з 17.06.2021року по 15.12.2021 року в розмірі 35 839,36 грн. та за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом в розмірі 630,00 грн. (загальна заборгованість 36 469,36 грн.).
17.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Коциняном М.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №68641360 по виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. від 17.01.2022 року №5700 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості в розмірі 36 469,36 грн.
В межах вказаного виконавчого провадження ОСОБА_2 неодноразово звертався до приватного виконавця Коциняна М.О. із заявами щодо визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій/зняття арешту з коштів.
Щодо позовної вимоги, заявленої до ТОВ «Укр Кредит Фінанс»
Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (із змінами в редакції станом на 17.01.2022 року), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість (ч. 1). Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2).
Згідно з ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (із змінами в редакції станом на 17.01.2022 року), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (ч. 1). Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ч. 2).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в тому числі щодо вчинення нотаріусами виконавчих написів, регламентується Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 № 296/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 22.02.12 за № 282/20595 (із відповідними змінами).
Так, відповідно до пункту 1 глави 16 розділу ІІ наведеного вище Порядку (із відповідними змінами), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (підпункт 1.1). Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України (підпункт 1.2.). Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача (підпункт 1.4.).
Підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ зазначеного вище Порядку (із відповідними змінами) передбачено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Згідно з підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ вказаного вище Порядку (із відповідними змінами), вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Приписами підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами (із відповідними змінами) визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (підпункт 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами (із відповідними змінами)).
За змістом підпункту 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами (із відповідними змінами), при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
Згідно висновків, зазначених Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року №6-887цс17 у справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Пунктом 2 наведеного вище Переліку (із відповідними змінами, що були чинними станом на час вчинення оскаржуваного у цій справі виконавчого напису) встановлено, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал документа, за яким проводиться стягнення; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми простроченої заборгованості та строків її погашення.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №357/12818/17 (провадження №44380св18).
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №201/4198/17 (провадження№61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі №554/6777/17 (провадження №61-19494св18).
Розглянувши матеріали справи та наявні в ній документи, судом встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що виконавчий напис від 17.01.2022 року №5700, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. після спливу тридцяти днів з моменту надіслання кредитором (ТОВ «Укр Кредит Фінанс») повідомлення - письмової вимоги боржнику про усунення порушень за кредитнимими договорами у відповідності до положень п. 2.3. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами (із відповідними змінами).
Взагалі з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_2 отримував письмову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором із зазначенням суми боргу.
Таким чином, відомості про отримання боржником письмової вимоги про погашення заборгованості, а ні нотаріусу, а ні суду надані не були, а тому суд приходить до висновку про відсутність належного повідомлення позивача про існування заборгованості, що була заявлена до стягнення шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, що виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредитів та здійснення їх часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед товариством, зазначений у написі, є безспірним.
Статтею 76 ЦПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1).
За змістом ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що матеріали цієї справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. виконавчого напису від 17.01.2022 року №5700 у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат», на підставі Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 та згідно з положеннями Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 № 296/5 (із відповідними змінами).
Доказів протилежного матеріали цієї справи не містять та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. не надано.
Крім того, судом при розгляді справи по суті спору прийнято до уваги, що відповідачем - ТОВ «Укр Кредит Фінанс» також не надано доказів, в обґрунтування своєї правової позиції, на підтвердження надання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. саме тих документів, що визначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах цієї справи наведених вище доказів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. від 17.01.2022 року №5700 є доведеними та обґрунтованими, у зв'язку з чим, задовольняються судом.
Щодо позовної вимоги, заявленої до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач, при цьому, позивач це особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої порушується цивільна справа в суді, в свою чергу, відповідачем в цивільному процесі є особа, до якої позивачем пред'явлено матеріально-правову вимогу, при цьому, позивач вважає, що саме ця особа, як відповідач, порушила охоронювані законом права та інтереси позивача.
Як випливає зі змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов'язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України, роз'яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2019 року у справі № 519/77/18 (провадження № 61-10311св19) зроблено висновок, що «відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права. Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства. Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі. Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями. Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача».
Тобто, приватний нотаріус є неналежним відповідачем у справі щодо визнання виконавчого напису недійсним, а тому, як наслідок, на нього не можуть бути покладені зобов'язання зі сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1937,92 грн. за подання двох самостійних вимог немайнового характеру.
Враховуючи, що одна з позовних вимог була задоволена, а провадження за іншою позовної вимогою закрито, позивач має право на часткове відшкодування судових витрат, а саме: в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 130, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України № 296/5 від 22.02.2012 року, суд, -
Позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича (адреса: м. Київ, пр-т Григоренка, буд.15, прим.3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (адреса: м. Київ, вул. Лесі Українки, буд.26, оф.407, код ЄДРПОУ: 38548598), приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича (адреса: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.12, оф.33) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання незаконними дій приватного виконавця, - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №5700 від 17.01.2022 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором №0675-4839 від 16.04.2021 року за період з 17.06.2021 року по 15.12.2021 року в розмірі 35 839,36 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (адреса: м. Київ, вул. Лесі Українки, буд.26, оф.407, код ЄДРПОУ: 38548598) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24.11.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод